|
Параметр, що порівнюється | Група | Команда |
Лідер | Яскраво виражений | Лідерство поділене між членами команди |
Відповідальність | Особиста | Особиста і взаємна групова |
Місія | Збігається з місією організації або обумовлена нею | Власна |
Продовження таблиці 5.1.
Виготовляються продукти | Індивідуальної діяльності | Колективної діяльності |
Форми спільного вирішення проблем | Збори | Вільні зустрічі |
Активність під час проведення нарад | Наради проводить лідер | Лідер заохочує відкрите обговорення й активну участь у вирішенні проблем у ході нарад |
Оцінка ефективності | Непряма | Безпосередньо з виготовленого продукту |
Процес роботи | Обговорення Рішення Делегування повноважень | Обговорення Рішення Спільне виконання |
Складається із працівників | Одного рівня управління | Всіх рівнів і підрозділів |
Головна відмінність команди від групи полягає в переносі центра ваги на колективне прийняття рішень на основі сукупності міжособистісних взаємодій.
При роботі над другим питанням студентам слід враховувати наступне: існують різні принципи розподілу команд на окремі типи, але зручніше за все класифікувати їх за такими чотирма характеристиками: мета, термін дії, членство і структура.
Команди, як правило, відрізняються за своїми цілями. Вони можуть розробляти продукт, вирішувати проблеми, брати участь у реорганізації або виконувати будь-які інші види робіт, пов'язані з діяльністю організації, на базі якої вони створені.
Залежно від терміну дії, команди бувають постійними або тимчасовими. Команди функціональних відділів та інші, які є частиною формальної структури організації, відносяться до постійного типу. Тимчасові команди створюються для вирішення конкретних завдань: команди для роботи над окремими проектами, команди для вирішення проблем і будь-які інші типи короткострокових команд.
Членство в команді буває функціональним або перехресно-функціональним. Команда, створена на базі одного відділу, є функціональною, оскільки вона складається з фахівців у конкретній сфері.
Залежно від структури, команди можуть бути контрольованими або самокерованими. Контрольована команда працює під управлінням менеджера, який відповідає за керівництво нею при постановці цілей і виконанні необхідних видів робіт; менеджер оцінює продуктивність команди. Самокерована команда приймає відповідальність за управління на себе.
Ураховуючи ці чотири характеристики можна визначити такі типи команд:
- з вертикальними структурними взаємозв'язками (вертикальні або функціональні команди);
- з горизонтальними структурними взаємозв'язками (горизонтальні команди або команди з перехресними функціями);
- виробничі (спеціалізовані) команди і самокеровані команди.
Існують два фактори, що перешкоджають упровадженню командної роботи.
По-перше, часто менеджери не розуміють того, що команди не виникають «за вказівкою зверху», вони повинні розвиватися. Необхідно усвідомити, що формування команди – тривалий процес, що потребує значних зусиль і навичок менеджера.
По-друге, серйозною перешкодою для розвитку команд є «роздвоєння почуттів», що відбувається з багатьма менеджерами. Існує кілька джерел такої подвійності:
1. Страх менеджерів втратити контроль над підлеглими.
2. Боязнь конфлікту.
3. Заклопотаність власною вразливістю.
4. Зростання тиску, що спричиняється членами команди.
5. Робота з більш складними проблемами.
Будь-яка команда проходить стадії розвитку (формування, упорядкування, бурління, продуктивність) які слугують причиною зміни динаміки команди, взаємин між членами команди і поведінки лідера.
Вивчаючи третє питання, слід звернутись до досліджень останніх років, які дозволили виявити ряд основних характеристик, загальних для всіх ефективних команд.
До характеристик ефективних команд відносяться: чіткі цілі, необхідні навички і вміння, взаємна довіра, загальна прихильність, високий рівень спілкування, уміння домовлятися, ефективне керівництво, внутрішня й зовнішня підтримка.
Дослідниками також були визначені фактори ефективності команди. На ефективність команди впливають чотири фактори: зміст завдання, структура, культура і процес.
Більш детально четверте, п’яте і шосте питання можна розглянути за підручником: Управління групами: Підручник для студентів вузів / Н.І. Редіна, К.В. Комарова, В.В.Гавяда, С.А. Шмельова. – 2-ге вид., доповнене. – Дніпропетровськ: Дніпропетровська державна фінансова академія, 2007. – С. 255-263.
Вивчаючи питання щодо методів виховання «командних гравців» та їх характеристики, слід звернути увагу на те, що одна з основних цілей формування команди – створення умов для більш повної реалізації співробітниками організації талантів, навичок, знань і інтересів. Кожен із членів команди вносить у виконання завдання певний внесок, а значить, відіграє у групі чітко окреслену роль. Таким чином, «гравці» команди відрізняються за ступенем участі у виконанні завдання (або у змісті) і використанні навичок і знань, якими вони володіють (окрім функціонального досвіду) для вирішення питань. Крім того, члени команди повинні виконувати ролі, пов'язані із задоволенням емоційних потреб членів групи і наданням соціально-економічної підтримки. До методів виховання «командних гравців» відносяться: відбір, навчання, винагорода.
При вивченні сьомого питання студентам слід звернутись до рекомендованих літературних джерел, періодичних видань та джерел-Інтернет.
Завдання до самостійної роботи
Студенти повинні підготувати одне із завдань:
1. Провести тестування у своїй навчальній групі за допомогою тесту «У вас група чи єдина команда?»
Інструкція. Члени вашої студентської групи повинні відповісти на такі питання.
Повністю не згодний | Повністю згодний | ||||
1.У групі регулярно проводяться робочі зустрічі, які відвідують усі студенти | |||||
2.Студенти поділяють ті самі погляди (щодо групових завдань і підсумкових оцінок) | |||||
3.Основна увага на зустрічах приділяється завданням; дискусії тривалі й активні | |||||
4.Конфлікти й розбіжності обговорюються доти, поки група не знаходить рішення | |||||
5.Члени групи уважно слухають один одного | |||||
6.Ми дійсно довіряємо один одному, говоримо між собою про свої почуття | |||||
7.Ролі лідерів виконується по черзі й спільно; студенти беруть на себе ініціативу тоді, коли вони потрібні групі | |||||
8.Кожен член групи знаходить спосіб зробити свій внесок у підготовку проекту | |||||
9. Я одержую задоволення від участі в цій групі | |||||
10. Ми повністю довіряємо один одному | |||||
11.Члени групи встановлюють зворотний зв'язок, що сприяє більшій ефективності | |||||
12.Кожен із студентів відповідає за свою частину роботи й за успіх усієї групи | |||||
13.Члени групи поважають один одного; їм подобається працювати разом | |||||
Сума балів |
Усі питання стосуються проблеми згуртованості групи. Якщо ви оцінили її в 52 бали й більше, ваша група – справжня команда. Якщо ви набрали від 39 до 51 бала, виходить, у групі існує позитивна єдність, причому вона може розвиватися. Якщо ви набрали від 26 до 38 балів, єдність у групі слабка, можливо, участь у ній не приносить вам задоволення. Якщо група одержала менше 26 балів, назвати вашу роботу груповою дуже важко.
Пам’ятайте, що команда не виникає сама по собі. Окремі її учасники, такі, як ви, повинні розуміти, що значить працювати в команді, і, природно, відповідним чином будувати свої стосунки в ній. Що ви могли б зробити, щоб ваша студентська група почала наближатися до команди? Виявили б ви ініціативу? Чи виявите ви її в майбутньому?
2. Оцініть ефективність діяльності команди, членом якої ви є, заповнивши наведену нижче анкету. Оцініть, наскільки кожне твердження справедливе стосовно вашої команди за такою шкалою:
5 — повністю згодний, 4 — згодний, 3 — ставлюсь нейтрально, 2 — не згодний, 1 — зовсім не згодний.
Дата добавления: 2015-10-21; просмотров: 153 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Тестові завдання | | | Тестові завдання |