Протезування дефектів зубних рядів суцільнолитими мостоподібними протезами

Суцільнолиті мостоподібні протези у клініці ортопедичної стоматології набувають усе більшого поширення через свої незаперечні переваги над штам-повано-паяними. Відсутність припою надало каркасам цих протезів особливої міцності, а можливість точного моделювання оклюзійної поверхні одночасно опорних коронок та проміжної частини робить їх ефективнішими у функціональному відношенні.

До недоліків штамповано-паяних мостоподібних протезів відносять потем­ніння лінії спайки, що особливо незручно у разі заміщення дефектів фронталь­ної ділянки зубного ряду.

Усунення припою має важливе значення для профілактики виникнення станів несприйняття різнополюсних металів у ротовій порожнині. Штампова-но-паяні протези фактично складаються з трьох видів сплавів: це — метал ко­ронки, припій та метал проміжної частини. Незважаючи на приналежність їх до однієї групи сплавів (нержавіюча сталь, золоті сплави), вони відрізняються за складом за рахунок лигуючих компонентів і мають різну структуру. Ці чин­ники створюють умови для виникнення гальванічних струмів та виходу із сплавів мікроелементів хрому, нікелю, міді тощо. Залежно від кислотно-луж­ного стану слини кожної людини рівень виходу іонів та величина гальванічних струмів коливаються у широких межах. У зв'язку з удосконаленням технології виготовлення мостоподібних протезів та розробкою методів прецезійного, ви­сокоточного лиття у багатьох країнах світу відмовилися від застосування штам-повано-паяних мостоподібних протезів.

Висока точність суцільнолитих мостоподібних протезів, постійне удоско­налення клініко-лабораторних етапів їх виготовлення дозволило усунути по­бічну дію цих протезів, досягти тривалішого лікувального ефекту.

Методика отримання двошарового відбитка дає можливість точно визна­чити рівень розташування краю коронки, його товщину і тим самим не пору­шувати фізіологічних процесів у яснах, у шарі прикріпленого епітелію, який виконує бар'єрну функцію. Процес моделювання воскової композиції та пре-цезійне лиття у поєднанні з шаром фіксувального матеріалу визначеної тов­щини забезпечує точне охоплення шийки зуба та щільне прилягання до усту­пу. Слід зазначити, що обсяг тканин, які необхідно зпрепарувати під суцільно-литі коронки, майже не відрізняється від такого у разі застосування металевих штампованих коронок. У деяких випадках він незначно збільшений за рахунок створення конусної культі у 2-3° шляхом зпрепарування по периметру оклю­зійної частини зуба. Суцільнолиті коронки застосовують у бічних ділянках зуб­ного ряду, який не видно під час розмови та усмішки.

Головною перевагою суцільнолитих мостоподібних протезів є те, що за їх допомогою створюється можливість забезпечення рівномірного та щільного прилягання штучних коронок до поверхні культі зуба, в тому числі і в приший-ковій ділянці.

Суцільнолиті мостоподібні протези добре фіксуються на опорних зубах та надійно зберігають оклюзійні взаємовідношення навіть у складних клінічних умовах, передусім за наявності патологічної стертості зубів, глибокого травмів-ного прикусу, часткової втрати зубів, що ускладнена зниженням міжкомірко-вої висоти.

Відливають суцільнолиті мостоподібні протези із золотих, срібно-паладі-євих та хромо-кобальтових сплавів.

Процес виготовлення суцільнолитого мостоподібного протеза складаєть­ся із послідовних клінічних та лабораторних етапів.

Після детального обстеження хворого складають план ортопедичного ліку­вання. До того як розпочати безпосередньо препарування опорних зубів, необ­хідно зняти повні анатомічні відбитки та вивчити діагностичні моделі, на яких визначають висоту, форму та товщину коронкової частини, розташування у зубному ряді, співвідношення із зубами-антагоністами, враховуючи наявність достатнього місця для виготовлення суцільнолитого мостоподібного протеза, зон та обсягу препарування.

Препарування опорних зубів проводять під місцевою анестезією, у при-шийковій ділянці створюють уступ або препарують без його створення. Пре­парування з уступом передбачає значне видалення твердих тканин зубів, тому його створення на молярах, а також за умови низьких клінічних коронок не­обов'язкове, а в молодих людей — за наявності великої пульпової камери. Ме­тодика препарування аналогічна такій у разі виготовлення металокерамічної коронки.

Ортопедичне лікування суцільнолитими мостоподібними протезами пе­редбачає зняття подвійного відбитка сучасними силіконовими масами. Отри­манням названого відбитка, фіксацією зубних рядів у положенні центральної оклюзії, фіксацією на препаровані зуби провізорних захисних коронок закін­чується перший клінічний етап.

У зуботехнічній лабораторії технік-лаборант, отримавши подвійний відби­ток, готує комбіновану розбірну модель. Моделі верхньої та нижньої щелеп загіпсовують в артикулятор у положенні центральної оклюзії за допомогою воскової пластинки. Далі технік-лаборант моделює воскову композицію су­цільнолитого мостоподібного протеза. Гіпсові культі опорних зубів покрива­ють лаком, залишаючи вільною від нього пришийкову частину, що забезпечує точне прилягання суцільнолитої коронки у пришийковій частині культі зуба. Потім на кожний опорний зуб виготовляють по два полістеролових ковпачки, товщина першого (внутрішнього) — 0,1 мм, другого - 0,3 мм. Замість внутріш­нього ковпачка часто на культю зуба наносять два шари лаку. Перший ковпа­чок служить для компенсації об'ємної усадки та створює місце для прошарку

Клініка та ортопедичне лікування

зубних рядів незнімними протезами у разі часткових дефектів

цементу, другий — для отримання чистої відлитої поверхні, для надання більшої жорсткості восковій репродукції та запобігання її деформації під час форму­вання. Для моделювання воскової репродукції суцільнолитих коронок можна використовувати набори сучасних моделювальних восків, які значно скорочу­ють час моделювання та поліпшують якість литва.

Розташувавши воскові репродукції опорних зубів на моделі у попередньо­му положенні, моделюють проміжну частину мостоподібного протеза за допо­могою воску або використовують готові заготовки проміжних частин, прили­вають їх воском, перевіряють оклюзійні співвідношення і починають готувати воскову репродукцію до лиття (див. мал. 67).

На ротовій поверхні воскової репродукції мостоподібного протеза створю­ють ливникову систему. У такому разі штифти з моделями резервуарів для спла­ву фіксують на кожній ланці протеза з довжиною штифта не більше ніж 5 мм, діаметром — не більше ніж 2-3 мм. Усі муфти з'єднують резервуарною смуж­кою, яка надає восковій репродукції жорсткості та оберігає її від деформації під час зняття з робочої моделі. До резервуарної смужки прикріплюють штиф­ти із воску, після виплавлення яких у вогнетривкій масі утворюються канали для проходження розплавленого металу.

Воскову репродукцію обережно знімають з робочої моделі, видаляють внутрішні ковпачки так, щоб їх можна було використати. Далі воскову репро­дукцію мостоподібного протеза розміщують на відливальний конус, покрива­ють кільцем для лиття (опокою) і заповнюють вогнетривкою масою. Після її затвердіння видаляють штифти, кювету-опоку обробляють у муфельній печі за температури від 200 до 800 °С протягом 1 год. Після того форму заповнюють металом, проводять охолодження кювети, відокремлюють відлитий протез із формувальної маси й обробляють у піскоструменевому апараті.

Зубний технік проводить припасовку спочатку кожної суцільнолитої ко­ронки на гіпсових культях зуба, а потім — усього мостоподібного протеза.

Методика виготовлення суцільнолитих мостоподібних протезів за воско­вими репродукціями, що вигорають, нині широко застосовується у клініці ор­топедичної стоматології.

Дата добавления: 2015-10-13