Відновлення зубних рядів бюгельними протезами у разі їх дефектів

Бюгельними протезами називаються такі, в яких окремі частини з'єднані за допомогою бюгеля. Бюгель у перекладі з німецької мови означає «дуга». Тому у клініці ортопедичної стоматології вони ще отримали назву дугових. Викори­стання термінів „бюгельні" та „дугові" є загальноприйнятими і не викликає нія­ких дискусійних питань (мал. 29, див. кольорову вклейку).

Необхідно зазначити, що серед усіх конструкцій знімних протезів бюгельні посідають особливе місце через характер передачі жувального тиску, віднов­лення жувальної ефективності, системи та методів фіксації на зубах, вплив на тканини пародонта.

Основними елементами бюгельного (дугового) протеза є: дуга, опорні при­стосування (кламери, замкові кріплення, телескопічні коронки, балочні, рей­кові системи тощо), сідлоподібна частина зі штучними зубами. Дуга з'єднує в єдине ціле окремі частини протеза. Перевагою дугових протезів є те, що вони залишають вільною більшу частину слизової оболонки протезного ложа.

Металеві елементи дугового протеза складають його каркас. Дуга (бюгель) знімного протеза є головним елементом і головною особливістю, яка відрізняє цей вид знімних пластинкових протезів (мал. 102.).

Дуга виконує стабілізувальну, з'єднувальну та опорну функції. Розміри та положення бюгеля залежать від щелепи, на якій він розміщений, виду і лока­лізації дефектів зубного ряду, форми та глибини піднебінного склепіння, фор­ми орального нахилу коміркової частини, ступеня вираженості анатомічної ре-тенції. Дуга повинна розміщуватися на віддалі 0,7-1 мм від слизової оболонки щелепи з метою запобігання виникненню декубітальних виразок, що залежить від податливості тканин протезного ложа та рухомості опорних зубів. Вона не повинна перешкоджати вільним рухам вуздечки язика і не спричиняти неприєм­них відчуттів. Дуга повинна по­вторювати конфігурацію твер­дого піднебіння або коміркової частини.

На верхній щелепі дуга має
ширину 5-10 мм, товщину 1,2-
2 мм, напівовальну форму із за­
округленими краями. Прийнято
вважати, що найраціональніше
дугу розміщувати на межі між
середньою та задньою третина­
ми піднебіння на 10-12 мм до-
Мал. 102. Дуговий (бюгельний) протез на ниж- переду від лінії А. Таке роз­
ню щелепу міщення звичайно не призво-

пал

Відновлення цілісності зубних рядів

знімними конструкціями зубних протезів у разі часткових дефектів

в НІ IV

Мал. 103. Коронка зуба з нанесеними оклюзійними та ясенними поверхнями, поясом та чотирма квадрантами: а — ок-люзійна поверхня зуба; б — ясенна по­верхня зуба; в — нанесений пояс зуба та квандранти І і II називаються оклю­зійними, а в функціональному відно­шенні — опорними, III та IV — відповідно гінгівальними та ретенційними

дить до змін вимови, потягу до блювання. Процеси адаптації проходять значно швидше.

Особливістю бюгельних протезів, яка докорінно відрізняє їх від пластин­кових, є комбінований спосіб передачі жувального навантаження через періо-донт опорних зубів та м'які тканини, які покривають беззубі коміркові відрос­тки та частини. Однією із складових частин бюгельного протеза є опорно-ут-римувальні кламери, які забезпечують такий спосіб розподілення жувального тиску.

Для розуміння механізмів розподілу жувального тиску та розміщення еле­ментів опорно-утримувальних кламерів на коронку зуба необхідно розглянути топографію різних її частин. Клінічна коронка має 5 вигнутих поверхонь: ок-люзійну(жувальну поверхню або різальний край), присінкову, ротову та дві контактні. Вертикальна лінія, проведена у напрямку поздовжньої осі зуба, ділить його на медіальну та дистальну половини. Лінія, проведена через най-випукліші точки зуба, є поясом зуба. Вертикальна осьова лінія на присінковій та ротовій поверхнях, пересікаючись з поясом зуба, утворює чотири квадран­ти, нумерація яких починається з боку дефекту (мал. 103).

Частина коронки, яка розміщується між поясом та шийкою зуба, називаєть­ся ретенційною, або утримувальною. Плече кламера, яке розміщене на цій по­верхні, утримується поясом зуба. Кламер такої конструкції називається утри-мувальним. Частина зуба між поясом та оклюзійною поверхнею називається опорною. Кламери та їх деталі, що розміщуються на обох частинах коронки (опорній таретенційній), називаються комбінованими, або опорно-утримуваль-ними.

Дата добавления: 2015-10-13