Помилки та ускладнення, що можуть виникати у разі застосування мостоподібних протезів

Під час лікування хворих мостоподібними конструкціями зубних протезів найчастіше спостерігаються такі помилки та ускладнення:

1) завжди результатом поверхового обстеження хворого є неправильна оцінка клінічного стану опорних зубів;

2) розширення показань до використання мостоподібних протезів має місце тоді, коли не враховується патогенез патології, яка розвинулася, або характер взаємовідношення мостоподібних протезів із тканинами протезного ложа, яки­ми в даному випадку є тканини пародонта;

3) перевантаження опорних зубів та їх передчасне видалення - в резуль­таті неправильного вибору кількості зубів, пов'язаного з неправильною оцін­кою їх функціональних можливостей;

4) незадовільна попередня спеціальна підготовка, яка не ліквідувала по­рушення оклюзії;

5) травмування слизової оболонки коміркового відростка (у разі помилок, допущених під час моделювання проміжної частини, що полягають у створенні великої площі контакту з його слизовою оболонкою);

6) відсутність множинних оклюзійних контактів штучних зубів зі своїми антагоністами;

7) неправильне моделювання горбків штучних зубів без урахування їх віко­вих особливостей;

8) підвищення міжальвеолярної висоти на мостоподібному протезі;

9) незадовільні естетичні якості мостоподібного протеза;

10) технічні помилки. До них відносять погану спайку частин протеза, не­
якісне лиття, деформацію протеза під час спайки, зтоншення коронок під час
відбілювання та поліровки.

Перераховані помилки та ускладнення звичайно є наслідком недостатньої кваліфікації лікаря стоматолога-ортопеда. Зі збільшенням стажу практичної роботи кількість таких помилок зменшується. Необхідно правильно підходити до таких понять, як помилка лікаря та ускладнення. Ускладненням називають

відхилення від класичного перебігу хвороби, що патогенетично пов'язане з ос­новним захворюванням. До ускладнень звичайно відносять побічні явища від фармакотерапії. Що стосується клініки ортопедичної стоматології, то усклад­ненням є функціональне перевантаження пародонта у разі часткової втрати зубів та малої кількості пар зубів-антагоністів, і навпаки, функціональне пере­вантаження пародонта, зумовлене конструкцією зубного протеза з попередні­ми оклюзійними контактами, є помилкою лікаря стоматолога-ортопеда. Умін­ня аналізувати свої помилки, робити правильні висновки, постійна робота над підвищенням свого професійного рівня — це найкращий шлях підвищення ква­ліфікації лікаря та становлення його як клініциста.

Дата добавления: 2015-10-13