Загальна характеристика Конституції Веймарської республіки

31 липня 1919 року національні збори у місті Веймарі прийняли нову конституцію, яка вступила в силу 11 серпня 1919 року.

Веймарська конституція була вагомим завоюванням німецького народу. До свого часу вона стала зразком конституції передової буржуазної держави. Разом з тим, правила політичної гри, закладені в конституції, дозволили Гітлеру прийти до влади, не порушуючи жодної статі цього документа.

Згідно з умовами Версальського договору конституція відмінили військову повинність, офіційно армія не перевищувала 100 тис. Чоловік. Фактично ж підготовка солдатів (контракт на 12 років) йшла за програмою унтер-офіцерів, унтер-офіцерів – за програмою офіцерського корпусу і т. д. З урахуванням чисельних спортивних та гімнастичних товариств Німеччина могла у разі потреби виставити півмільйонну армію (на поч. 1918 р. на Західному фронті воювали близько 5 млн. чол.). з другої половини 20-х років в рамках секретного співробітництва з СРСР німці проводили обкатку на радянських полігонах заборонених Версальським договором танків та бойової авіації.

Веймарська республіка та її конституція не задовольняли сили реакції, в першу чергу монархістів, військової верхівки та право-націоналістичних сил. Перша спроба усунення режиму Веймарської республіки була здійснена уже в 1920 р. (військово-монархічний путч Каппа-Лютвиця), друга – в листопаді 1923 р. (мюнхенський путч “коричневосорочечників” з НСДАП). До кінця 20-х років режим Веймарської республіки користувався підтримкою майже усієї буржуазії. Більшої частини робітничого класу і селянства. Так, під час путчу Каппа-Лютвиця 15 березня 1920 р. 12 млн. робітників на підтримку уряду припинили роботу; того ж дня була створена 100-тисячна Рурська Червона армія для протидії путчистам. З виступом націонал-соціалістів урядові сили розправилися за кілька хвилин (16 убитих штурмовиків та 3 поліцейських). І лише Велика депресія 1929-1933 рр. максимально поляризувала суспільство. Партії центру стрімко розгубили свій електорат, натомість посилилися позиції націонал-соціалістів та комуністів. Економічна криза стала провісником кризи політичної та загибелі Веймарської республіки під коричневими хвилями націонал-соціалізму.

Такий вигляд мають окремі її статті.

Стаття 1. Німецька імперія – республіка. Державна влада виходить від народу.

Стаття 2. Територія держави складається із територій німецьких областей. Інші території можуть бути прийняття імперським законом до її складу, якщо того забажає їх населення виходячи з права на самовизначення.

Стаття 5. Державна влада здійснюється в імперських справах органами імперії на основі імперської конституції, у справах областей (земель) - органами областей (земель) на основі конституції областей (земель).

Стаття 6. Виключно законодавству імперії належать: 1) зовнішні зносини; 2) колоніальна справа; 3) громадянство, свобода пересування, імміграція і еміграція та видача злочинців; 4) організація оборони; 5) монетна справа; 6) митна справа, а також спільність митної і торговельної території і свобода торговельного обігу; 7) поштова і телеграфна справа, в тому числі телефонна справа.

Стаття 12. До тих пір і у тій мірі, оскільки імперія не користується своїми законодавчими правами, області зберігають законодавчу владу. Це не поширюється на коло виключної законодавчої компетенції імперії.

Стаття 13. Імперське право має перевагу над обласним правом...

Стаття 17. Кожна область повинна мати республіканську конституцію. Народне представництво має обиратися на основі загального, рівного, прямого і таємного виборчого права... громадянами Німецької імперії, чоловіками і жінками, на засадах пропорційного представництва. Обласний уряд має користуватися довірою народного представництва.

Стаття 20. Рейхстаг складається із депутатів німецького народу.

Стаття 21. Депутати є представниками всього народу. Вони підкоряються лише своїй совісті і не зв’язані мандатами.

Стаття 22. Депутати обираються загальним, рівним, прямим і таємним поданням голосів на засадах пропорційного представництва чоловіками і жінками, що досягли 20-річного віку. Вибори мають проводитись у неділю або у дні громадського відпочинку.

Дата добавления: 2015-08-21