А). Способи наступу роти та їх характеристика

Наступ роти на противника, який обороняється, здійснюється з положення безпосереднього зіткнення з ним або з ходу.

Наступ на противника, який обороняється, з положення безпосереднього зіткнення з ним рота починає в заздалегідь створеному, відповідно до рішення командира, бойовому порядку (вихідному положенні). Вихідне положення для наступу займається ротою після необхідного перегрупування з положення оборони або з одночасною зміною підрозділів, які обороняються.

У ході перегрупування (зміни) рота займає вихідну позицію.

Вихідна позиція механізованої роти складається з траншеї, прилеглих до неї ходів сполучення, вогневих позицій БМП (БТР) і позицій вогневих засобів, приданих роті. У випадку неможливості потайного заняття БМП (БТР) вогневих позицій зі своєю ротою біля переднього краю вони можуть розташовуватися спільно з взаємодіючим танковим підрозділом на вихідній або очікувальній позиції. З початком наступу ці БМП (БТР) висуваються до своїх рот слідом за танками.

Механізована рота першого ешелону, як правило, розташовується в першій траншеї. Рота другого ешелону (резерв) батальйону займає вихідну позицію в другій і третій траншеях.

Перегрупування роти, яка займає оборону в безпосередньому зіткненні з противником, з метою заняття вихідного положення для наступу проводиться потай. Механізована рота виходить на вихідну позицію, як правило, вночі перед наступом. У цей же час займають підготовлені вогневі позиції гармати та інші засоби, виділені для ведення вогню прямою наводкою Вони розташовуються в обладнаних укриттях і з початком вогневої підготовки атаки висуваються для ведення вогню по призначених цілях.

Танки і БМП, що знаходяться в опорних пунктах рот першого ешелону, які змінюються іншими підрозділами, як правило, залишаються на місці та використовуються для ведення вогню прямою наводкою в період вогневої підготовки атаки. Надалі вони переходять в атаку разом з механізованими ротами, які зайняли вихідне положення.

При зміні підрозділів, які обороняються, з метою зайняття вихідного положення для наступу механізована рота, яка наступає в першому ешелоні, змінює підрозділи, які обороняються, і займає вихідне положення для наступу, а БМП (БТР) виходять на очікувальну позицію.

У вихідному положенні рота знаходиться в готовності до відбиття можливого наступу противника і дотримується встановленого режиму поведінки на передньому краю і в глибині бойового порядку.

Наступ на противника, який обороняється, з ходу, в значній мірі забезпечує скритність підготовки, раптовість дій, менше пошкодження підрозділів від зброї масового ураження та високоточної зброї, скорочує об'єм інженерного забезпечення при підготовці наступу. При цьому вся підготовка та організація наступу проводиться, коли відсутнє зіткнення з противником, який обороняється, а для атаки противника рота розгортається в бойовий порядок в ході висування на рубіж переходу в атаку з ходу, вслід за ударами артилерії, авіації та бойових вертольотів. Цей спосіб наступу має не тільки ряд переваг, але й недоліки: зростає фізична напруга особового складу, підвищується витрата пального та інших матеріальних засобів у зв'язку з висуненням до переднього краю оборони противника. Існує ймовірність того, що під час висування доведеться долати (обходити) райони зруйнувань, мінні поля, встановлені засобами дистанційного мінування, а також зони радіоактивного, хімічного зараження, вогнища пожеж і райони затоплень. Противник може завдати ядерних і вогневих ударів, особливо високоточною зброєю, по підрозділам у період висування. Щоб послабити його удари, здійснюється надійне вогневе забезпечення силами та засобами старшого командира. До переходу в наступ рота розташовується у вихідному районі. Вихідний район - це район місцевості, який займається ротою до переходу в наступ. У вихідному районі проводиться підготовка особового складу та техніки до бойових дій, поповнення боєприпасами та іншими матеріальними засобами, а з отриманням завдання - підготовлюється та організовується наступ. Вихідний район призначається на відстані 20-40км від переднього краю оборони противника, що виключає ураження своїх підрозділів основними вогневими засобами противника. Він повинен забезпечувати потайне розташування роти та можливість швидкого виходу з нього. У вихідному районі рота розташовується повзводно. Відстань між БТР до 50 м. Між ротами в батальйоні до 1-1,5 км.

Для організованого висування, розгортання та одночасного переходу в атаку роті призначається маршрут висування, вихідний пункт, пункт розгортання у ротні, взводні колони, рубіж переходу в атаку і рубіж безпечного віддалення, а під час атаки в пішому порядку, крім того, і рубіж спішування (схема №31).

Схема № 31. Перехід роти в наступ на противника, що обороняється, з ходу

Вихідний пункт (рубіж) призначається для своєчасного початку висування підрозділів з вихідного району. Віддалення вихідного пункту (рубежу) від вихідного району може досягати 5-Ю км, що забезпечує витягування колони роти з засобами посилення та початок руху з заданою швидкістю.

Рота висувається на рубіж переходу в атаку в складі батальйону. Для організованого висування командиру роти доводяться пункти (рубежі) розгортання в батальйонні та ротні колони.

Пункт (рубіж) розгортання в батальйонні колони призначається поза зоною ефективного вогню основної маси артилерії противника.

Пункт (рубіж) розгортання в ротні колони призначається поза зоною досягання вогню прямого наведення гармат, танків, ПТКР противника на відстані 4-6 км. від його переднього краю оборони.

Щоб здійснити наступ, рота повинна володіти необхідними бойовими можливостями.

Дата добавления: 2015-09-03