А). Дії у сторожовій заставі

Війська під час розташування на місці при загрозі нападу противника охороняються сторожовою охороною, яка виставляється на вказаних їм рубежах і в смугах (на позиціях). Сторожова охорона повинна бути круговою і перехоплювати всі основні дороги і підступи до району розташування.

Взвод призначається у сторожову заставу з завданням не допустити проникнення розвідки противника до підрозділів, які охороняються, своєчасно виявити появу наземного противника, попередити про нього війська, які охороняються, та, у випадку нападу противника, стійко обороняти позицію, яку займають.

Взвод, призначений у сторожову охорону, складає сторожову заставу, якій вказується смуга охорони шириною до 2 км. У цій смузі застава займає зручний для оборони рубіж і обладнує на ньому основну, а при наявності часу - і запасну позиції, з яких прикривається вогнем уся смуга охорони (схема №27).

Віддалення сторожової застави від підрозділу, що охороняється, повинне забезпечити здійснення ним маневру, організований вступ у бій, а також можливість сторожової застави самостійно вести бій протягом визначеного часу (30-40 хв) до підходу головних сил. За цей час підрозділ, що охороняється, повинен висунутися і розгорнутися для бою. Віддалення для сторожової застави у складі взводу може бути до 5 км.

Звичайно, взводу, призначеному в сторожову заставу, можуть бути придані кулеметне, гранатометне, а іноді й зенітне відділення (розрахунки).

Для своєчасного виявлення противника в сторожовій заставі може розгортатися пост радіолокаційної розвідки наземних рухомих цілей, а на позиції кожного відділення організовується спостереження. На найбільш імовірному напрямку дій противника може бути виставлений сторожовий пост.

У нічний час та в інших умовах обмеженої видимості організовується підслуховування та ведеться спостереження з використанням приладів нічного бачення. Для огляду між позиціями відділень і на відкриті фланги висилаються парні патрульні, а на потайні підступи, в тому числі і вдень, для своєчасного виявлення противника, виставляються секрети та встановлюються сигнальні міни.

Порядок роботи командира взводу, призначеного в сторожову заставу, залежить від цілого ряду чинників, насамперед, від віддалення і характеру дій противника. У зв'язку з тим, що сторожова застава, звичайно, займає зазначену їй позицію в умовах відсутності с'ткнення з противником, послідовність роботи командира взводу по організації бою аналогічна послідовності роботи командира при переході до оборони в умовах відсутності зіткнення з противником.

Командир механізованого взводу, виділеного у сторожову заставу, одержавши завдання, приймає по карті рішення, викликає до себе підпорядкованих командирів і коротко інформує їх про отримане завдання, дає необхідні вказівки щодо збору особового складу, робить посадку на БМП (БТР) і висуває взвод на вказаний рубіж.

По прибуттю до місця організації охорони, він потай розташовує взвод, організовує безпосередню охорону, після чого з підпорядкованими командирами проводить рекогносцировку, у ході якої уточнює рішення віддає бойовий наказ, організовує взаємодію і систему вогню, бойове забезпечення і управління. Потім займає смугу охорони, створює бойовий порядок і систему вогню, організує спостереження та інженерне обладнання позиції.

Схема № 27

Схема смуги охорони 2мв б сторожовій заставі

Під час постановки завдань відділенням командир взводу в бойовому наказі вказує:

завдання відділенням, їх позиції, смуги вогню та додаткові сектори обстрілу, основні та запасні вогневі позиції БМП (БТР), основні та додаткові сектори обстрілу з кожної позиції.

Крім того, командир взводу в бойовому наказі вказує час заняття позиції, готовності системи вогню, черговість і терміни інженерного обладнання позиції.

Організовуючи взаємодію, командир взводу вказує: порядок несення служби (кількість чергових вогневих засобів і спостерігачів, черговість несення служби та відпочинку, порядок пропуску через позицію, на що звертати особливу увагу); порядок дій під час нападу противника; сигнали оповіщення, управління та взаємодії, порядок дій за ними та пропуск.

Командир взводу повинен організувати пильне несення служби, особисто виставляти сторожові пости і секрети, встановити порядок відпочинку особового складу та забезпечити постійну бойову готовність сторожової застави. Якщо застава виставляється вночі, командир взводу зобов'язаний на світанку обійти підрозділи, внести необхідні зміни в їх розташування та уточнити завдання.

При організації системи вогню сторожової застави, командир взводу передбачає основні й запасні позиції БМП (БТР), кулеметів, гранатометів, їх основні й додаткові сектори обстрілу з кожної позиції (крім гранатометів), 1-2 ділянки зосередженого вогню взводу, рубіж відкриття вогню БМП (БТР), зону суцільного багатошарового вогню усіх видів зброї перед переднім краєм, у проміжках і на флангах позиції охорони, маневр вогнем з метою його зосередження на будь-якому напрямку, якому загрожують, або на ділянці смуги охорони.

Заходи щодо організації системи вогню командир взводу, в основному, здійснює при відданні бойового наказу, вказівок по взаємодії.

При організації управління командир сторожової застави уточнює (доводить) до командирів підпорядкованих і приданих підрозділів радіодані і порядок користування радіозасобами та іншими засобами зв'язку.

Після організації охорони на місцевості командири відділень виводять відділення на вказані позиції і приступають до їх інженерного обладнання відповідно до відданого наказу і вказівок. Командир взводу в цей час складає схему смуги охорони взводу в сторожовій заставі та у встановлений час подає її командиру, що його вислав.

На схемі смуги охорони взводу в сторожовій заставі, звичайно, вказуються орієнтири, їх номери, найменування і відстань до них; положення противника; позиція і смуга охорони та вогню взводу, додатковий сектор обстрілу; позиції охорони відділень, їх смуги вогню і додаткові сектори обстрілу; основні й запасні вогневі позиції БМП (БТР), їх основні та додаткові сектори обстрілу з кожної позиції; ділянки зосередженого вогню взводу; загородження і фортифікаційні спорудження; місце командно-спостережного пункту.

Контролюючи роботу підлеглих, командир взводу перевіряє, насамперед, знання ними отриманих завдань і порядок взаємодії, крім того, виконання заходів щодо підготовки підрозділів до несення служби сторожової охорони, а також заходів забезпечення пильного несення служби і постійної бойової готовності застави. Про готовність до виконання поставленого завдання командир взводу доповідає по радіо або особисто командиру, що його вислав.

Особовий склад сторожової застави, знаходячись на позиціях, веде спостереження, удосконалює інженерне обладнання.

Вдень при хорошій видимості половині особового складу дозволяється відпочивати (спати). Вночі та в інших умовах обмеженої видимості весь особовий склад застави не спить і знаходиться в повній бойовій готовності.

З одержанням даних про противника, спостереження посилюється, сторожова застава готується до бою. Командир взводу про появу противника доповідає командиру, який вислав заставу, і оповіщає сусідні сторожові застави.

Дрібні групи противника, які намагаються проникнути до підрозділів, які охороняються, взвод захоплює в полон або знищує. При підході переважаючих сил противника взвод вступає в бій і утримує позицію, яку займає, до підходу до рубежу сторожової застави підрозділів, що охороняються, або до отримання наказу на відхід.

Якщо, відповідно до задуму командира підрозділу, що охороняється, сторожова застава повинна здійснити відхід з рубежу, що займається, до району розташування головних сил, то командир взводу у встановлений час або з одержанням команди (сигналу) організовує вихід з бою і відхід. При цьому відділення і засоби посилення здійснюють відхід перекатами від одного зручного рубежу до іншого, взаємно підтримуючи один одного вогнем. При відході поранені й вбиті повинні бути винесені (вивезені) разом із їхньою зброєю.

Дата добавления: 2015-09-03