Послідовність та зміст роботи командира взводу після одержання бойового завдання

Командир взводу, одержавши бойове завдання на перехід до оборони: а) з'ясовує його; б)оцінює обстановку; в) приймає рішення; г) проводить рекогносцировку; д) віддає бойовий наказ; є) організовує взаємодію; ж) бойове забезпечення і управління; з) підготовку особового складу, озброєння і техніки до бою; і) перевіряє готовність взводу до виконання бойового завдання; к) в установлений час доповідає про це командиру роти. Порядок і зміст роботи командира взводу залежать, насамперед, від умов переходу до оборони та особливо від віддалення противника, характеру його дій, отриманого завдання і наявності часу. В усіх випадках командир взводу повинен забезпечити швидке заняття оборони, організувати систему вогню, спостереження та інженерне обладнання опорного пункту до встановленого часу.

При переході до оборони в умовах безпосереднього зіткнення з противником під активним його впливом обстановка може бути найрізноманітніша. В одному випадку буде потрібно зупинитися і негайно закріпитися на досягнутому рубежі, а в іншому - продовжувати наступ з метою поліпшення положення і захоплення більш вигідного або визначеного командиром рубежу. Іноді можливий навіть і відхід.

Одержавши наказ на перехід до оборони в умовах безпосереднього зіткнення з противником, командир взводу повинен швидко прийняти рішення, поставити завдання відділенням на заняття позицій в указаному взводу опорному пункті, організувати спостереження перед фронтом і на флангах опорного пункту взводу, взаємодію і систему вогню, бойове забезпечення, управління та інженерне обладнання опорного пункту. Надалі він вивчає місцевість, уточнює завдання відділенням і порядок взаємодії, а при необхідності -й інші питання.

В умовах відсутності зіткнення з противником командир взводу, одержавши бойове завдання, приймає по карті рішення, оголошує його командирам відділень, виводить взвод в указаний опорний пункт або в укрите місце на підступах до нього, потай розташовує його і організовує безпосередню охорону. Після цього він спільно з командирами відділень і приданих засобів проводить рекогносцировку, віддає бойовий наказ, організовує взаємодію і систему вогню, бойове забезпечення і управління. Потім командир взводу організовує заняття опорного пункту, створює бойовий порядок і систему вогню, організовує спостереження та інженерне обладнання опорного пункту.

а). З'ясування одержаного завдання є початком роботи командира по організації оборони. Воно, як правило, здійснюється командиром взводу при одержанні завдання від командира роти та нанесенні його на карту.

Під час з'ясування одержаного завдання командир взводу повинен зрозуміти завдання роти і взводу, які об'єкти (цілі) на напрямку дій взводу уражаються засобами старших командирів, завдання сусідів і порядок взаємодії з ними, а також час готовності до виконання завдання.

б). Оцінка обстановки - це логічний процес мислення командира, який заключається у вивченні та аналізі впливу кожного елементу обстановки на виконання бойового завдання. Інакше кажучи, оцінка обстановки - це пізнання командиром об'єктивних умов майбутнього бою та знаходження кращих шляхів використання цих умов для виконання поставленого бойового завдання.

Оцінюючи обстановку, командир взводу повинен вивчити: склад, положення та можливий характер дій противника, місця розташування його вогневих засобів; стан, забезпеченість і можливість взводу та приданих підрозділів; склад, положення, характер дії сусідів і умови взаємодії з ними; характер місцевості, її захисні та маскуючі властивості, вигідні підступи, загородження та перешкоди, умови спостереження і ведення вогню. Крім того, командир взводу враховує стан погоди, пору року, час доби та їхній вплив на підготовку і ведення бою.

Командир взводу при оцінці обстановки основну увагу приділяє виробленню висновків з кожного її елементу.

У висновках з оцінки противника командир взводу визначає:

- сильні й слабкі сторони наступаючого противника;

- кількість сил і засобів противника;

- напрямок зосередження основних зусиль і ділянки місцевості, від утримання яких залежить стійкість оборони;

- побудову бойового порядку;

- по яких рубежах підготувати зосереджений вогонь;

- рубежі відкриття вогню ПТКР, із гармат БМП, кулеметів, гранатометів, автоматів.

При вивченні стану, забезпеченості і можливостей взводу та приданих підрозділів командир взводу оцінює:

- укомплектованість взводу і приданих підрозділів;

- моральний і фізичний стан особового складу;

- технічний стан бойової техніки і озброєння, наявність боєприпасів та інших матеріальних засобів.

На основі оцінки своїх та приданих підрозділів командир взводу робить висновки, у яких визначає:

- місце кожного відділення (засобів посилення) у бойовому порядку взводу;

- розподіл сил і засобів посилення;

- основні заходи щодо забезпечення взводу матеріальними засобами і підготовці техніки та озброєння до бою.

У подальшому командир взводу приступає до оцінки сусідів. Під сусідами прийнято розуміти підрозділи, що діють при виконанні бойового завдання взводу на флангах (праворуч, ліворуч), а також попереду і позаду.

У висновках з оцінки сусідів командир взводу визначає:

- з ким із сусідів необхідно підтримувати більш тісну взаємодію;

- порядок підтримки зв'язку з ними;

- порядок забезпечення флангів і проміжків.

У результаті оцінки місцевості командир взводу робить висновки, у яких визначає:

- напрямок головного удару противника;

- ділянку місцевості, від утримання якої залежить стійкість оборони;

- можливі рубежі розгортання противника в бойовий порядок;

- рубежі відкриття вогню ПТКР, танків, БМП (БТР) і стрілецької зброї;

- місця обладнання перекритих щілин і бліндажів;

- заходи щодо маскування, інженерного обладнання позицій, захисту взводу від запалювальної зброї.

Стан погоди, пора року і час доби істотно впливають на бій. Без урахування температури повітря, швидкості і напрямку вітру, видимості і прозорості атмосфери, хмарності, осадків, а також пори року і доби неможливо остаточно прийняти доцільне рішення.

в). На основі з'ясування одержаного завдання та оцінки обстановки і висновків, що випливають з неї, командир взводу приймає рішення, у якому визначає: способи виконання одержаного завдання (якому противнику, де і якими засобами нанести ураження, які при цьому заходи вживаються для його обману), завдання відділенням, приданим підрозділам та вогневим засобам і організацію управління.

г). У ході рекогносцировки командир взводу вивчає місцевість, указує командирам відділень орієнтири та уточнює: положення, склад і найбільш імовірні напрямки наступу противника, можливі рубежі переходу в атаку і напрямок дій його бойових вертольотів; зображення переднього краю оборони роти, опорний пункт взводу і сусідів; позиції відділень і приданих вогневих засобів; траншею і хід сполучення взводу; смугу вогню взводу (відділень) і додатковий сектор обстрілу; основні і запасні вогневі позиції, основні і додаткові сектори обстрілу БМП (БТР), а також приданих вогневих засобів і засобів, призначених для забезпечення флангів і проміжків; рубежі, ділянки і об'єкти, по яких підготовляється вогонь артилерії і мінометів і порядок його виклику; порядок і терміни інженерного обладнання опорного пункту і позицій відділень (вогневих позицій), місця і характер інженерних загороджень, які встановлюються перед фронтом оборони взводу і на флангах, і порядок прикриття їх вогнем; місце командно-спостережного пункту.

д). У бойовому наказі командир взводу указує:

1) орієнтири;

2) склад, положення і характер дій противника, місця розташування його вогневих засобів;

3) завдання роти і взводу;

4) об'єкти і цілі на напрямках дій взводу, які уражаються засобами старших командирів, а також завдання сусідів;

5) бойові завдання відділенням, приданим підрозділам і вогневим засобам, завдання безпосередньо підпорядкованому особовому складу (снайперу, стрільцю-санітару та іншим): завдання відділенням, їх позиції, смуги вогню і додаткові сектори обстрілу; основні й запасні (тимчасові) вогневі позиції БМП(БТР), їх основні і додаткові сектори обстрілу з кожної позиції; ділянки зосередження вогню взводу і місця в них, по яких мусить вести вогонь відділення; завдання приданим вогневим засобам, їх основні і запасні вогневі позиції, основні й додаткові сектори обстрілу з кожної позиції; завдання черговим вогневим засобам, їх основні і запасні вогневі позиції, порядок знищення розвідки противника;завдання снайперу, його основну і запасну вогневі позиції, порядок надання медичної допомоги пораненим; якими вогневими засобами забезпечити проміжки з сусідами і фланги.

6) час готовності до виконання завдання;

7) своє місце і заступника.

Командир взводу в бойовому наказі вказує також час заняття оборони, готовності системи вогню, черговість і терміни інженерного обладнання опорного пункту.

є). Після віддання бойового наказу командир взводу організовує взаємодію.

Під час організації взаємодії командир взводу повинен:

- визначити порядок знищення противника під час висування його до переднього краю оборони і розгортання для атаки, в ході відбиття атаки танків і піхоти перед переднім краєм і у випадку виходу їх на фланги

і в тил;

_ указати рубежі відкриття вогню з танків, БМП, протитанкових та інших вогневих засобів;

- визначити порядок ведення взводом зосередженого вогню, а також вогню по низько літаючих літаках, вертольотах та інших повітряних цілях противника зі стрілецької зброї;

- узгодити дії взводу з діями сусідів, танків, протитанкових та інших вогневих засобів, розташованих в опорному пункті взводу і на його флангах щодо введення противника в оману відносно бойового порядку взводу, відбиття атак перед переднім краєм оборони і знищення його у випадку вклинення в оборону;

- указати заходи щодо захисту від зброї масового ураження і високоточної зброї противника, а також заходи щодо маскування;

- повідомити сигнали оповіщення, управління, взаємодії та порядок дій за ними.

ж). Організовуючи бойове забезпечення, командир взводу вказує порядок спостереження та дій особового складу під час застосування противником зброї масового ураження і високоточної зброї, порядок інженерного обладнання позицій, заходи щодо маскування, охорони та порядок їх виконання.

Взвод приступає до інженерного обладнання опорного пункту після вибору командиром взводу позицій відділень, вогневих позицій БМП (БТР), протитанкових керованих ракетних комплексів, гранатометів і визначення відділенням смуг вогню, а танкам та іншим вогневим засобам - секторів обстрілу.

Командир взводу, організовуючи інженерне обладнання опорного пункту, зобов'язаний указати:

- місця для влаштування загороджень, які встановлюються особовим складом взводу;

- ділянки розчищення місцевості для покращення спостереження і ведення вогню;

- зображення і глибину окопів на відділення, траншеї і ходи сполучення; місця відривання щілин (бліндажів), ніш та відхожих ровиків;

- які переносні загородження для боротьби в траншеї виготовити і Де розташувати;

- що зробити для забезпечення захисту особового складу від зброї масового ураження, високоточної та запалювальної зброї;

- де, коли і скільки одержати інструменту і матеріалів для інженерного обладнання;

- порядок і терміни інженерного обладнання опорного пункту, а також добове завдання;

- заходи щодо маскування.

Командир взводу особисто проводить розбивку окопів на відділення, траншеї та ходу сполучення, залучаючи для цього командирів відділень; керує інженерним обладнанням опорного пункту і несе відповідальність за якісне виконання добового завдання, яке встановлене командиром роти.

В умовах відсутності зіткнення з противником, для відривання окопів Для БМП (БТР), траншеї, ходу сполучення застосовується вбудоване бульдозерне обладнання, землерийні машини та інженерні боєприпаси.

В опорному пункті механізованого взводу у першу чергу встановлюються дротяні та інші загородження перед переднім краєм опорного пункту взводу; розчищаються смуги обзору та обстрілу; відриваються одиночні (парні) окопи для стрільців, кулеметників, снайпера і гранатометників, які з'єднуються в окоп на відділення, а потім обладнується суцільна траншея; обладнуються окопи на основних вогневих позиціях БМП (БТР), протитанкових керованих ракетних комплексів та інших вогневих засобів; споруджується командно-спостережний пункт взводу; відриваються і обладнуються перекриті щілини на кожне відділення, екіпаж або обслугу; влаштовуються загородження на флангах та в глибині опорного пункту взводу.

У другу чергу відриваються окопи на запасних (тимчасових) вогневих позиціях для БМП (БТР), протитанкових керованих ракетних комплексів та інших вогневих засобів, а також ходи сполучення до вогневих позицій БМП (БТР), до командно-спостережного пункту взводу і в тил; влаштовуються бліндажі на кожне відділення, екіпаж або обслугу; обладнується суцільна траншея в батальйонному районі оборони; Додатково влаштовуються загородження перед переднім краєм, на флангах і в проміжках між сусідніми опорними пунктами.

Надалі опорний пункт взводу, позиції відділень та вогневих засобів Удосконалюються У бойовому і господарчому відношенні, хід сполучення в тил пристосовується для ведення вогню; влаштовується бліндаж на командно-спостережному пункті взводу; обладнуються фальшиві вогневі позиції; ділянки траншей та інші об'єкти.

Під час пере*°ДУ до оборони в умовах безпосереднього зіткнення з противником інженерне обладнання опорного пункту починається негайно після уточнення на місцевості позицій відділень, вогневих позицій БМП (БТР), танків, протитанкових керованих ракетних комплексів та інших вогневих засобів. Воно здійснюється потай, в тій же черговості, в стислі терміни і з повним напруженням сил. Взвод обладнує опорний пункт, як правило, під прикриттям свого вогню, а також вогню приданих і підтримуючих засобів.

Всі позиції (спорудження) у взводному опорному пункті повинні бути підготовлені для захисту від запалювальної зброї і ретельно замасковані, для чого використовуються табельні засоби пожежогасіння та маскування і місцеві матеріали-

З метою захисту від високоточної зброї в окопах над БМП (БТР), танками утворюються маски, влаштовуються екрани та козирки. Одночасно за планом старшого командира встановлюються відбивачі та теплові імітатори (пастки).

Під час організації управління командир взводу уточнює (доводить) радіодані та порядок користування радіо і сигнальними засобами зв'язку. Командир механізованого взводу управляє взводом з командно-спостережного пункту, обладнаного, як правило, в ході сполучення (на позиції відділення, обладнаній в глибині опорного пункту), або з БМП (БТР). Він повинен, по можливості, бачити місцевість на підступах до опорного пункту, перед переднім краєм оборони і на флангах, весь бойовий порядок взводу, позиції відділень сусідніх опорних пунктів, а також командно-спостережний пункт роти.

Командир механізованого взводу зобов'язаний скласти схему опорного пункту. Схема опорного пункту подається командиру роти (схема №19).

На схемі, як правило, вказуються: орієнтири, їх номери, найменування і відстань до них; положення противника; смугу вогню взводу та додаткові сектори обстрілу; позиції відділень, їх смуги вогню і додаткові сектори обстрілу; основні і запасні (тимчасові) вогневі позиції БМП (БТР), танків, а також вогневих засобів, які забезпечують проміжки з сусідами, їх основні та додаткові сектори обстрілу з кожної позиції; ділянки зосередженого вогню взводу та місця в них, по яких повинні вести вогонь відділення; ділянку зосередженого вогню роти та місце в ній, по якому веде вогонь взвод; рубежі відкриття вогню з танків, БМП, протитанкових та інших вогневих засобів; позиції вогневих засобів командира роти (батальйону), розташованих в опорному пункті взводу і на його флангах, та їх сектори обстрілу; загородження і фортифікаційні спорудження; позиції сусідніх підрозділів та межі їхніх смуг вогню на флангах взводу; місце командно-спостережного пункту взводу.

Для ведення оборони вночі командир взводу до початку темряви повинен визначити і вказати підлеглим командирам: добре видимі вночі орієнтири; завдання щодо підготовки зброї та вихідних даних щодо ведення вогню вночі, спостереження і підслухування; по яких ділянках місцевості перед переднім краєм і на флангах додатково підготувати вогонь; порядок застосування приладів нічного бачення і засобів освітлення місцевості, а також завдання щодо знищення та осліплення засобів освітлення противника; додаткові заходи щодо забезпечення проміжків і флангів; розпізнавальні знаки своїх військ; способи орієнтування та цілевказання, які вогневі засоби, коли і куди перемістити, де додатково виставити спостерігачів.

До початку темряви всі командири зобов'язані перевірити вихідні дані для стрільби вночі, готовність зброї і приладів нічного бачення, наявність трасуючих снарядів, патронів з трасуючими кулями та засобів освітлення місцевості.

Дата добавления: 2015-09-03