Ведення оборони відділенням

Бій вимагає від воїнів волі, зухвалих, впевнених та ініціативних дій, знання озброєння і техніки, стійкості в обороні й рішучості в досягненні успіху. Володіючи цими якостями, воїни спроможні здобути перемогу над сильним і хитрим противником у складній бойовій обстановці.

У сучасних умовах сила оборони непомірно зросла, у першу чергу, за рахунок сучасних засобів збройної боротьби, які здатні завдати таке ураження противнику, що не тільки відіб'є наступ, що почався, а змусить взагалі відмовитися від нього.

Досвід війн має тисячі прикладів, коли наші воїни здобували перемогу над більш сильним, технічно оснащеним противником.

За яких би умов не переходили до оборони наші війська - наступу противника завжди буде передувати підхід і зосередження його військ, розгортання їх для наступу, застосування по нашій обороні ударів авіації та артилерії.

До переходу противника в наступ, на позиції відділення постійно несе службу спостерігач. Для відбиття раптового нападу противника та знищення його дрібних груп, які ведуть розвідку або намагаються пророблювати проходи в загородженнях, призначається кулеметник або стрілець, який розташовується, як правило, на запасній (тимчасовій) вогневій позиції. Решта особового складу, залежно від обстановки, проводить інженерне дообладнання позиції, займається бойовою підготовкою, допомагає механіку-водію (водію) в технічному обслуговуванні БМП (БТР) або відпочиває.

Для виклику особового складу за бойовою тривогою від спостерігача до місця укриття влаштовується надійна найпростіша сигналізація та засоби зв'язку.

Якщо від відділення виділений черговий вогневий засіб (чергова БМП, БТР, кулемет, гранатомет), він, як правило, розташовується на тимчасовій або запасній вогневій позиції. В БМП (БТР) знаходиться механік-водій та навідник-оператор (кулеметник БТР) в готовності до негайного відкриття вогню.

Командир відділення, як правило, знаходиться на позиції в такому місці, звідки зручніше управляти відділенням, спостерігати за місцевістю та сигналами командира взводу.

Командир відділення повинен постійно протидіяти розвідці противника.

Завдання полягає в тому, щоб своєчасно виявити розвідку й відбити її спроби розвідати нашу оборону.

Більш значні групи противника, які наближаються до позиції відділення, знищуються вогнем кулемета або БМП, а при необхідності -вогнем усього відділення. Вогонь відкривається за командою командира відділення. Командир відділення доповідає перед цим командиру взводу, оцінює противника, що з'явився, визначає до нього відстань, розподіляє вогневі засоби по цілям і з дозволу командира взводу відкриває вогонь з усіх засобів, знищуючи його. Командир відділення, управляючи вогнем, подає команди кулеметнику й іншим вогневим засобам на зосередження вогню по найбільш загрозливих групах противника. При досягненні противником раптовості, відділення негайно відкриває вогонь з усіх видів зброї і командир відразу доповідає про свої дії командиру взводу.

Якщо командир та особовий склад відділення знають способи протидії розвідці противника, пильно несуть службу в обороні, противник не зможе досягти успіху, які б хитрощі він не застосовував.

Основне завдання механізованого відділення загалом і кожного солдата окремо в оборонному бою - не допустити оволодіння противником позиції, що займається.

В окремих випадках противник перед наступом може викинути повітряний десант у глибину нашої оборони для захоплення найбільше важливих об'єктів або з диверсійною метою. Тому ми і говоримо, що оборона повинна бути протидесантною. Досвід війн і післявоєнних навчань показує, що знищення десанту доцільно починати, коли десант знаходиться в повітрі. Поряд із спеціальними зенітними засобами, важлива роль належить у цей момент стрілецькій зброї.

Якщо противнику вдалося десантуватися, то механізовані підрозділи повинні знищити його ще до зосередження. У випадку його зосередження, командир механізованого підрозділу повинен негайно прийняти рішення на його атаку і знищення в районі, де десант тепер знаходиться, або на марші до району виконання свого завдання. Атака повинна бути по можливості раптовою й обов'язково стрімкою та рішучою, краще, якщо вона буде підтримана танками. Завдання командира - використовувати всі наявні в його розпорядженні сили і засоби для знищення десанту.

З початком вогневої підготовки атаки противника командир відділення і спостерігач ведуть спостереження, а решта особового складу ховається в щілині (бліндажі), на дні окопів і траншей, або в БМП (БТР) в готовності швидко зайняти свої місця на позиції.

З одержанням сигналу про безпосередню загрозу застосування противником ядерної зброї (під час нанесення противником ядерного удару) особовий склад відділення швидко укривається в щілині, бліндажі, БМП, БТР (лягає на дно окопу, траншеї), а після проходження ударної хвилі приготовляється до відбиття атаки противника.

Виявивши перехід противника в атаку, за командою командира (сигналом спостерігача) відділення негайно готується до бою. Вогонь по противнику відкривається з наближенням його на дальність дійсного вогню зброї відділення.

По мірі підходу противника до переднього краю оборони вогонь доводиться до найвищої напруги. Танки та інші броньовані машини противника знищуються протитанковими керованими ракетами, вогнем БМП, гранатометів і протитанковими гранатами, а піхота вогнем кулеметів і автоматів відсікається від танків і знищується.

Вогонь протитанкових засобів відділення зосереджується, в першу чергу, по головному танку або по танку з тралом, який долає загородження перед переднім краєм оборони, а потім по решті атакуючих танків та інших броньованих машинах. За сприятливих умов обстановки з метою знищення танків, які долають загородження перед позицією відділення, командир може вислати вперед гранатометника з помічником (стрільцем з ручними протитанковими гранатами). Для непомітності їх висування використовуються аерозолі (дими). Іноді, біля найбільш імовірного місця пророблювання противником проходу в загородженнях, відділенням завчасно відриваються і маскуються окоп та хід сполучення до нього. В окопі може розміщуватися гранатометник або кулеметник (стрілець) із заздалегідь приготованим мінним шлагбаумом. По можливості в боротьбі з танками противника можуть брати участь кулеметники та снайпер, які зосереджують свій вогонь по оглядових приладах танків.

У випадку виходу танка противника безпосередньо до позиції відділення, ближній до нього солдат кидає по ньому протитанкову гранату.

З підходом піхоти противника до позиції на відстань 30-40 м відділення закидає її гранатами. Якщо противник увірветься на позицію, відділення знищує його вогнем впритул, гранатами та в рукопашній сутичці. Розповсюдження противника по траншеї і ходу сполучення повинно бути затримане вогнем та швидким установленням заздалегідь підготовлених рогаток, їжаків та інших переносних загороджень.

Якщо противник атакує позицію сусіднього відділення, відділення здійснює допомогу сусіду вогнем.

БМП веде вогонь самостійно і за командою (сигналом) командира відділення. У випадку обходу або вклинення противника в оборону БМП під прикриттям вогню відділення займає запасну вогневу позицію і знищує його вогнем у фланг і в тил.

Зміна вогневих позицій проводиться тільки за наказом командира взводу.

З метою введення противника в оману відносно дійсного розташування вогневих засобів та кількості броньованих машин, в обороні БМП може діяти як кочуючий вогневий засіб. Позиція для кочуючої БМП вибирається з урахуванням одержаного завдання і особливостей місцевості. Потай, по вказаному маршруту, змінюючи вогневі позиції, кочуюча БМП веде вогонь з них самостійно або за командами (сигналами) командира, який її вислав. Після виконання завдання кочуюча БМП займає основну вогневу позицію на позиції відділення або діє за вказівкою командира взводу.

У період ведення бою з противником, що вклинився, особливо різко зросте роль дрібних підрозділів, що ведуть бойові дії самостійно, у відриві від своїх підрозділів. Стійка оборона окремих дрібних підрозділів, що ведуть бій у повному оточенні, змушує противника до розпилення своїх сил і засобів, затримує його просування і сприяє ефективному проведенню контратаки старшим командиром.

Що таке контратака й коли вона проводиться?

Контратака - це потужний зворотний наступальний удар підрозділів по противнику, що вклинився. Контратака проводиться, коли противник знекровлений, сила його першого ешелону ослабла, а найближчі резерви використані, або ще не підведені до ділянки вклинювання (прориву).

У сучасному бою дрібні підрозділи, як правило, самостійно контратак не проводять. Вони зосереджують усі свої сили для того, щоб утримати займані позиції та відволікти на себе найбільшу кількість сил наступаючих.

Якщо контратака, яка здійснюється старшим начальником, проводиться в напрямку позиції, що займається механізованим відділенням, яке веде бій у повному оточенні, то відділення своїм вогнем спочатку сприяє успішним діям тих, хто контратакує, ведучи вогонь з усіх видів зброї, а коли підрозділ, який контратакує, наблизиться до позиції відділення, його особовий склад, за наказом командира, приєднується до тих, хто контратакує для сумісних дій по знищенню противника.

Після відновлення положення, відділення, сумісно з іншими підрозділами, закріплюється в траншеях і окопах та готується до відбиття повторних атак противника. Командир механізованого відділення перевіряє стан особового складу і зброї відділення. Пораненим, що не потребують госпіталізації, надається медична допомога, а при необхідності вони відправляються у медичний пункт батальйону.

Першим заходом після закінчення бою є поповнення ракет і боєприпасів, для чого командир відділення висилає на ротний пункт бойового постачання одного-двох солдат. Інший склад відділення приступає до відновлення траншеї і окопу для БМП (БТР) та системи вогню, а потім відновлює укриття й інші спорудження.

Якщо була застосована зброя масового ураження, то, після відновлення оборони, відділення під керівництвом командира приступає до часткової дезактивації або дегазації позиції, зброї, обмундирування, спорядження і часткової санітарної обробки особового складу. Вона проводиться розпорядженням старшого начальника при першій можливості, яка надається в бойовій обстановці.

Повна санітарна обробка і повна дезактивація проводиться тільки після виводу відділення в глибокий тил, якщо зараженість особового складу перевищує допустиму норму.

Після закінчення роботи командир відділення доповідає командиру взводу про відновлення позицій і готовність відділення до відбиття нових атак противника.

ЛІТЕРАТУРА:

1. БССВ ч.ІІІ, К., 1995, с. 25, 46-53.

2. Резниченко В.Г. Тактика., М., 1988, с.320-393

3. Дуков Р.Г Мотострелковое отделение в бою., М., 1973, с.44-70

ПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЮ ЗАСВОЄННЯ ЗНАНЬ:

1. Яким вимогам повинна відповідати позиція відділення?

2. Визначує фронт та складові позиції відділення.

3. Розрахуйте вогневі можливості відділення по враженню живої сили противника стрілецькою зброєю.

4. Перерахуйте послідовність роботи командира відділення після одержання бойового завдання.

5. Що вказує командир відділення в бойовому наказі на оборону?

6. Складіть картку вогню відділення.

7. Що повинно робити відділення, якщо противник увірветься на позицію відділення?

Дата добавления: 2015-09-03