А). Мета, види оборони, умови переходу до неї

Оборона роти може застосовуватися навмисно, коли більш активні й рішучі дії недоцільні, або вимушено - внаслідок несприятливої обстановки,що склалася з головною метою - відбити наступ переважаючих сил противника, завдати йому максимальних втрат, утримати важливі райони (об'єкти) місцевості і, тим самим, створити сприятливі умови для переходу в наступ.

Можливість досягнення ротою такої мети обумовлюється тим, що підрозділи які обороняються, мають ряд переваг, котрі відіграють важливу роль в боротьбі з переважаючими силами противника. Вони обирають місце для бою, вигідні рубежі та райони, можуть більш ефективно використовувати вогневі засоби, захисні властивості місцевості, її інженерне обладнання, інженерні загородження, успішно маскуватися, краще вивчити місцевість та підготувати маневр.

Умови переходу роти до оборони - це сукупність факторів тактичної обстановки, в якій буде здійснюватися організація оборони і сам перехід до неї. Визначальним, як правило, є положення і характер дій противника. В залежності від цього і отриманого завдання, оборона роти може підготовлюватися завчасно до початку бойових дій або організовуватися під час бою. Перехід до оборони роти може здійснюватися в умовах відсутності зіткнення з противником або безпосереднього зіткнення з ним.

Завчасно підрозділи будуть переходити до оборони у загрозливий період або на початку війни для відбиття вторгнення противника, прикриття прикордонних районів, забезпечення проведення заходів бойової готовності та розгортання військ у тилу.

Під час бою рота буде переходити до оборони, як правило, в безпосередньому зіткненні з противником. В таких умовах підрозділи, які переходять до оборони, будуть підлягатися активному впливу зі сторони противника. По ним можуть наноситися удари зброєю масового ураження і авіацією. Підрозділи будуть переходити до оборони під вогнем артилерії, відбиваючи одночасно атаки противника. Тому механізована рота, переходячи до оборони, в цих умовах буде змушена ліквідувати наслідки впливу зброї масового ураження противника, відбивати його атаки, а також захоплювати більш вигідне положення.

В умовах відсутності зіткнення з противником рота буде мати більш сприятливі умови для організації оборони та підготовки до бою.

Залежно від бойового завдання, наявності сил і засобів, а також від характеру місцевості видами оборони можуть бути позиційна та маневрена оборона.

Позиційна оборона - основний вид оборони. Вона найбільш повно відповідає головній меті оборони і ведеться шляхом завдання максимальних втрат противнику в ході наполегливого утримання підготовлених для оборони районів місцевості. Позиційна оборона застосовується на більшості напрямків і, передусім, там, де втрата території недопустима.

Маневрена оборона застосовується з метою завдання противнику втрат, виграшу часу та збереження своїх сил шляхом послідовних оборонних боїв та завчасно намічених і ешелонованих в глибину рубежах у поєднанні з короткими контратаками. Вона допускає залишення деякої частини території. У ході маневреної оборони противника змушують наступати в тому напрямку, де підготовлена стійка позиційна оборона, або противник затягується в район, який забезпечує вигідні умови для його розгрому контратаками.

Рота веде позиційну оборону.

Рота повинна стійко обороняти позиції, які займає, навіть в умовах цілковитого оточення та відсутності тактичного зв'язку з сусідами. Вона не має права залишати позиції, які займає, і відходити без наказу старшого командира.

Такими є мета, види оборони та умови переходу роти до неї.

Дата добавления: 2015-09-03