А). Вибір місця для стрільби та самоокопування

Мета оборони може бути досягнута, якщо солдат уміло обладнує та маскує свій окоп, проявляє витримку, стійкість та наполегливість, а також буде уміло використовувати свою зброю для знищення атакуючого противника.

При переході до оборони в умовах безпосереднього зіткнення з противником солдат, отримавши завдання, насамперед повинен відшукати на місцевості невелике природне укриття або вирву від бомби (снаряду), швидко сховатися від вогню противника та підготуватися до бою. Головне полягає в тому, щоб як можна швидше вибрати таке місце, з якого вигідно вражати противника, бачити його, а самому залишатися непомітним. Якщо немає поблизу ніякого укриття, то необхідно швидко окопатися. Перед тим, як почати окопуватися, з положення лежачи, проводиться коротке вивчення місцевості. При цьому, особливу увагу необхідно звертати на такі місця, як невеликі складки, низини, канави та інші укриття, які може використовувати противник для потайного наближення до позиції.

Копання одиночного окопу для стрільби лежачи під вогнем противника проводиться наступним чином: на вибраному місці солдат кладе зброю праворуч себе на віддалі витягнутої руки стволом в бік противника; повертаючись на лівий бік, витягує піхотну лопату з чохла; потім, взявши черешок лопати обома руками, ударами на себе підрізає дернину; знявши дернину, кидає її в сторону, щоб після відривання окопу її можна було використати для маскування бруствера.

Земля відкидається спочатку вперед, а в подальшому - по різні боки, щоб застерегти себе від ураження кулями та осколками снарядів або мін.

Під час праці голову потрібно тримати як найближче до землі, але так, щоб можна було вести безперервне спостереження за противником.

Після відривання передньої частини окопу на глибину приблизно 20 см, солдат відсувається трішки назад та продовжує відривання решти частини окопу. Окоп повинен бути завширшки 60 см і 170 см завдовжки. По закінченні роботи бруствер маскується під колір навколишньої місцевості (схема № 4).

Схема № 4. Послідовність відривання окопу для стрільби з автомату

Якщо противник не проявляє активності, то робота по удосконаленню окопу продовжується. Він поглиблюється до 60 см та пристосовується до стрільби з коліна, а потім відривається для стрільби стоячи до 110 см За сприятливих умов, коли противник веде себе пасивно, за вказівкою командира відділення або самостійно, одиночні окопи з'єднуються між собою в позицію на відділення, яка доводиться до повного профілю З цією метою солдат, не виходячи з окопу, відриває з'єднувальний хід до свого сусіда зліва. Послідовність роботи така ж як при відриві одиночного окопу Якщо попереду окопу є кущі або висока трава, то для кращого огляду та обстрілу проводиться чистка, але це робиться непомітно для противника. Крім цього, у передбаченні нічного бою автомати та кулемети без нічних прицілів готуються до ведення вогню вночі.

Для автомата в цьому випадку робиться в бруствері жолобок та використовуються кілки-обмежувачі. Жолобок в бруствері готується з таким розрахунком, щоб покладений в нього автомат був наведений на вказаний командиром напрямок. Краї жолобка утрамбовуються та обкладаються дерниною. Кілки-обмежувачі забиваються по два біля цівки та приклада автомата. Якщо можливо, кілки заміняються рогачами.

При підготовці кулемета для ведення вогню вночі можуть використовуватися різні пристосування для установки під приклад.

При занятті оборони в умовах відсутності зіткнення з противником є можливість більш ретельно вибрати та повністю обладнати місце для стрільби (вогневу позицію), встановити загородження та у разі необхідності провести чистку сектора обстрілу та виконати інші завдання.

Однак незалежно від того, в яких умовах займається оборона завжди треба проявляти пильність та готовність використати зброю безперервно спостерігати за місцевістю, особливо вночі та в інших умовах обмежено, видимості, коли найбільш імовірний раптовий напад.

Дата добавления: 2015-09-03