Б). Складові частини бою

Бій – основна форма тактичних дій військ, являє собою організовані та узгоджені за метою, місцем і часом удари, вогонь і маневр з'єднань, частин і підрозділів з метою знищення (розгрому) противника, відбиття його ударів і виконання інших завдань в обмеженому районі протягом короткого часу. Бій може бути загальновійськовим, вогневим, протиповітряним, повітряним і морським.

Удар – складова частина бою, що полягає в одночасному ураженні угруповань військ та об'єктів противника шляхом потужного впливу на них усіма засобами або військами. Удари можуть бути: за масштабами тактичні; в залежності від засобів, які застосовуються, та сил, які беруть участь, - вогневі (ракетні, ракетно-артилерійські, авіаційні) та удари військами; за кількістю засобів, які беруть участь, та об'єктів, по яких наносяться удари - масовані, групові та одиночні.

Вогонь - ураження противника стрільбою з різних видів зброї. Він ведеться із завданням знищення, подавлення, виснаження противника або зруйнування його об'єктів.

Вогонь розрізняється: за тактичними завданнями, що вирішуються, – на знищення, подавлення, виснаження, зруйнування, задимлення (засліплювання), освітлення та ін.; за видами зброї - вогонь із стрілецької зброї, танків (танкових гармат та кулеметів), бойових машин піхоти (БТР), вогонь артилерії, мінометів, комплексів протитанкових керованих ракет, зенітних засобів та ін.; за способами ведення - прямою, напівпрямою наводкою, із закритих вогневих позицій та ін.; за напруженістю стрільби – одиночними пострілами, короткими або довгими чергами, безперервний, кинджальний, біглий, методичний, залповий та ін.; за напрямком стрільби – фронтальний, фланговий, перехресний; за способами стрільби – з місця, із зупинки, з ходу та ін.; за видами вогню – по окремій цілі, зосереджений, загороджувальний та ін.

Маневр – організоване пересування військ під час бою з метою заняття вигідного положення відносно противника й створення необхідного угруповання сил та засобів, а також перенесення або перенацілювання ударів та вогню для найбільш ефективного ураження противника. Маневр проводиться силами і засобами, а також ударами й вогнем.

Маневр силами і засобами проводиться з метою заняття вигідного положення для ведення вогню по найбільш уразливому місцю в бойовому порядку противника, особливо у фланг і тил. а також для виводу підрозділів з-під удару противника.

Видами маневру силами і засобами є: охоплення, обхід та відхід. Охоплення - це маневр, який здійснюється з метою виходу для удару у фланг противника. Обхід - більш глибокий маневр, який здійснюється з метою виходу для удару по противнику з тилу. Охоплення здійснюється, як правило, у тісній вогневій та тактичній взаємодії, а обхід - у тактичній взаємодії з підрозділами, які діють з фронту. Відхід - це маневр, який застосовується з метою виводу своїх підрозділів з-під удару противника і заняття більш вигідного положення. Він проводиться тільки за дозволом командира. Маневр повинен бути простим, проводитися швидко, потай та раптово для противника. Для його здійснення використовуються результати вогневого ураження противника, відкриті фланги, проміжки, складки місцевості, приховані підступи, аерозолі (дими), а в обороні, крім того, - траншеї і ходи сполучення (схема №1).

Маневр ударами та вогнем полягає в одночасному або послідовному їх масуванні (зосередженні) по найважливіших об'єктах противника або в розподілі (розосередженні) для ураження декількох об'єктів, а також у перенацілюванні їх на нові об'єкти (схема №2).

Характер бою та способи його ведення залежать, головним чином, від його матеріальної основи, тобто, озброєння, бойової техніки та людей, які застосовують ці засоби озброєної боротьби.

Сучасний період розвитку військової справи характеризується появленням та бурхливим розвитком якісно нових засобів боротьби, які принципово відрізняються від тих, що були 10-20 років тому, повною моторизацією армії, втіленням у війська армійської авіації, високоточної зброї, інженерних боєприпасів, сучасних засобів радіоелектронної боротьби й ті.

Дата добавления: 2015-09-03