Фінансові важелі, стимули і санкції як складові елементи фінансового механізму

Для впливу на процеси суспільного відтворення держава використовує певний господарський механізм, склад і структура якого визначаються рівнем розвитку економіки, відносинами власності, історичним та національними особливостями. Важливою складовою господарського механізму є фінансовий механізм.

За загальним визначенням фінансовий механізм може бути охарактеризований як комплекс спеціально розроблених і законодавчо закріплених в державі форм і методів створення і використання фінансових ресурсів для забезпечення економічного розвитку та соціальних потреб громадян.

Фінансовий механізм – це сукупність конкретних фінансових форм, методі та важелів, за допомогою яких забезпечується процес суспільного відтворення, тобто здійснюються розподільчі та перерозподільні відносини, утворюються доходи суб`єктів господарювання і фонди грошових коштів.

Складові фінансового механізму:

- фінансові методи (фінансове планування, фінансове оперативне управління, фінансовий контроль, фінансове забезпечення, фінансове регулювання);

- фінансові важелі, стимули, санкції (податки, обов`язкові збори, норми амортизації, нормативи бюджетних установ, відсотки по кредитах, орендна плата, інші фінансові важелі, фінансові стимули, фінансові санкції);

- нормативно-правове забезпечення (Конституція України, закони України, постанови Верховної Ради України, декрети Кабінету Міністрів України, укази Президента, постанови і розпорядження КМУ, нормативні акти міністерств, нормативні акти місцевих рад).

Отже, фінансовий механізм – це, по суті, методичні, організаційні та правові положення та заходи, які визначають функціонування фінансів в економіці держави, їхнє практичне використання для досягнення визначених відповідними програмами цілей і завдань.

Призначення фінансового механізму зводиться до двох основних функцій – фінансового забезпечення і фінансового регулювання соціальних і економічних процесів у державі.

Кількісна та якісна характеристики фінансового механізму визначаються тим, яка величина фінансових ресурсів зосереджується ті витрачається на відповідних рівнях господарського управління та якою є технологія їх зосередження та витрачання.

Для зацікавлення суб`єктів господарювання в досягненні кращих результатів використовуються фінансові стимули. До них належать:

- заохочувальні фонди підприємств, які утворюються з прибутку;

- бюджетне фінансування ефективних напрямків розвитку народного господарства (у т.ч. дотації підприємствам, діяльність яких має важливе значення для економіки країни);

- спеціальні фінансові пільги (пільги на податки та можливість проведення прискореної амортизації).

У фінансових важелях важливе місце займають фінансові санкції як особливі форми організації фінансових відносин, покликані посилити матеріальну відповідальність суб`єктів господарювання за виконання взятих зобов`язань. В умовах ринку роль фінансових санкцій значно зростає. Найбільш розповсюдженими серед них є штрафи і пені.

Штрафи – це міра матеріального впливу на винних у порушенні законодавства, угод або діючих правил. Застосовується, як правило, в твердій грошовій сумі.

Пеня застосовується при несвоєчасному виконанні грошових зобов`язань і нараховується на кожен день простроченого платежу.

У сучасних умовах реформування економіки України відбувається вдосконалення фінансового механізму. Найважливішим проблемами, які вирішуються при цьому, є такі:

- створення передумов для розвитку і становлення ринкових відносин в Україні;

- забезпечення раціональних пропорцій розподілу і перерозподілу валового внутрішнього продукту;

- забезпечення необхідних темпів економічного зростання;

- науково обґрунтоване фінансове планування і прогнозування обсягів централізованих і децентралізованих фінансових ресурсів, їх розподілу і використання;

- підвищення результативності фінансового контролю;

- вдосконалення механізму дії фінансових важелів, стимулів і санкцій;

- адекватне правове і нормативне забезпечення функціонування всього фінансового механізму.

Дата добавления: 2015-09-03