Податкова система України та принципи її побудови

Податкова система України почала формуватись одразу після проголошення незалежності держави у 1991 році і нині можна вже стверджувати, що в Україні створена така податкова система, яка дає змогу мобілізувати кошти в розпорядження держави і здійснювати їхній розподіл і перерозподіл на цілі економічного і соціального розвитку країни.

Податкова система – сукупність встановлених в країні податків та обов`язкових платежів, що надходять до бюджетів різних рівнів бюджетної системи.

Побудову та формування оптимальних податкових систем треба розглядати відповідно до таких принципів:

1) принципу вигоди та адміністративної зручності. Цей принцип наголошує на тому, що втрати добробуту в результаті сплати податків повинні відповідати тим вигодам, які платники отримують від суспільства. Суть адміністративної зручності полягає в тому, що податкова система має бути максимально зручної з точки зору механізму стягнення податків як для платника, так і для податкових працівників;

2) принципу платоспроможності. Цей принцип декларує, що тягар оподаткування повинен розподілятися відповідно до платоспроможності платника податку, а саме з обсягами його доходу, споживання або вартістю його майна;

3) принципу визначальної бази. В основу побудови певної податкової системи повинна бути покладена економічна доктрина держави, яка ґрунтується на прогнозуванні обсягу видатків держави. Цей прогнозований показник і є визначальною базою для встановлення норми оподаткування у країні.

Удосконалення системи оподаткування має відбуватися шляхом поступового зниження податкового тягаря в процесі довгострокової поетапної податкової реформи.

Основними елементами цієї реформи повинні бути:

- система оподаткування повинна мати інвестиційну та соціальну спрямованість;

- зміни в системі оподаткування мають здійснюватись одночасно з реформуванням системи оплати праці, пенсійного забезпечення, удосконаленням соціальної сфери;

- основу податкової системи мають становити прямі податки, тобто податки, де об`єктом оподаткування є доход фізичної особи, прибуток юридичної особи, земля, майно та капітал;

- непрямі податки мають використовуватися лише у формі акцизів для обмеження споживання деяких видів товарів, можливостей виробника-монополіста в одержанні необґрунтовано високих доходів, а також для оподаткування предметів розкоші;

- застосування при оподаткуванні обґрунтованої диференціації ставок податків залежно від виду діяльності та розміру одержуваного прибутку або доходу;

- ліквідація податкових пільг, які деформують вартісні показники в економіці та знижують конкурентоспроможність товаровиробників;

- умови оподаткування мають бути прості і зрозумілі для платників;

- мають бути удосконалені міжбюджетні відносини;

- має розпочатися реальний процес зменшення податкового тягаря за рахунок зменшення податкових ставок і одночасного збільшення податкової бази.

Дата добавления: 2015-09-03