Бюджетний кодекс України та його значення

Основоположним документом, який визначає всі сторони бюджетного строю країни, права суб`єктів державної влади і місцевого самоуправління, змісту і організації бюджетного процесу, являється Бюджетний кодекс України.

В новому кодексі підвищена роль контролю за бюджетним процесом. Бюджетна практика підтверджує, що багато обґрунтованих, ефективних рішень не виконується саме у зв`язку з відсутністю чи недостатністю контролю виконання. В новому кодексі закріплено 11 принципів будування бюджетної системи. Вперше закріплена відповідальність учасників бюджетного процесу.

В розділі І загальної частини висвітлені структура і склад бюджетної системи країни, принципи її побудови, побудови окремих ланок. Вказаний склад бюджетного процесу, послідовність його стадій.

Загалом друга частина являє собою керівництво до дії – що відображати в доходах і видатках кожної ланки бюджетної системи; як розмежувати джерела коштів і об`єкти фінансування; в якому порядку і послідовності повинні виконуватись ті чи інші операції та в які строки; в яких пропорціях розподіляються окремі види платежів в бюджет і як розмежувати сфери і об`єкти оподаткування.

Положення Бюджетного кодексу України внесли зміни в усі бюджетні відношення, в тому числі і в бюджетну систему. Згідно Кодексу, бюджетна система України з Державного і місцевих бюджетів.

Згідно з Бюджетним кодексом доходи бюджету складаються з:

- податкових надходжень;

- неподаткових надходжень;

- доходів від операцій з капіталом;

- трансфертів.

Податковими надходженнями визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов`язкові платежі.

Неподатковими надходженнями визнаються:

- доходи від власності та підприємницької діяльності;

- адміністративні збори і платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу;

- надходження від штрафів та фінансових санкцій;

- інші неподаткові надходження.

Трансферти – це кошти, одержані від інших органів державної влади, органів влади АР Крим, органів місцевого самоврядування, інших держав або міжнародних організацій на безоплатній та безповоротній основі.

Видатки бюджетів за функціональною структурою класифікуються відповідно до основних функцій держави, які можна поділити на три категорії.

До першої категорії видатків належать послуги державного призначення, а саме видатки на:

- державне управління;

- судову владу;

- міжнародну діяльність;

- функціональні дослідження і сприяння науково-технічному прогресу;

- національну оборону;

- правоохоронну діяльність і забезпечення безпеки держави.

До другої категорії видатків належать суспільні і соціальні послуги, тобто це видатки на:

- освіту;

- охорону здоров`я;

- соціальний захист і соціальне забезпечення;

- житлово-комунальне господарство;

- культуру та мистецтво;

- засоби масової інформації;

- фізичну культуру та спорт.

До третьої категорії видатків належать державні послуги, пов`язані з економічною діяльністю, тобто це видатки на:

- промисловість та енергетику;

- будівництво;

- сільське господарство;

- транспорт;

- охорону навколишнього природного середовища;

- поповнення державних запасів і резервів та інші.

За економічними ознаками видатки поділяються на поточні (на оплату праці працівників бюджетних установ, нарахування на заробітну плату, придбання предметів постачання і матеріалів, оплату послуг з утримання бюджетних установ, видатки на відрядження, оплату комунальних послуг та енергоносіїв) та видатки розвитку (на придбання основного капіталу, створення державних запасів і резервів, придбання землі і нематеріальних активів, капітальні трансферти).

Відомча класифікація видатків бюджету визначає перелік головних розпорядників бюджетних коштів. На її основі Державне казначейство України та місцеві фінансові органи ведуть реєстр усіх розпорядників бюджетних коштів.

Програмна класифікація видатків бюджету застосовується при формуванні бюджету за програмно-цільовим методом.

Дата добавления: 2015-09-03