А). Характеристика основних видів загальновійськового бою

Домагаючись перемоги над противником, війська застосовують різноманітні тактичні прийоми й способи дій, а також усілякі їх сполучення. Проте, незважаючи на різноманіття бойових дій, їх класифікують на види по основним, найбільш суттєвим, ознакам. Такими ознаками є мета і способи її досягнення. В залежності від цього, основними видами загаль­новійськового бою є оборона та наступ. На початку війни оборона буде найважливішим і найбільш розповсюдженим видом бою.

Також вона буде широко застосовуватися не тільки на початку, але й під час війни.

Оборона, як основний вид бойових дій, застосовується в тих випадках, копи наступ неможливий, або недоцільний, а також, коли необхідно шляхом економії сил і засобів на одних напрямках забезпечити умови для наступу на інших, більш важливих.

Оборона ґрунтується на ударах усіх засобів ураження, широкому маневрі вогнем, силами і засобами, на контратаках з одночасним утриманням важливих районів місцевості, що перехоплюють ймовірні напрямки наступу противника.

Застосування військами, що обороняються, всіх засобів ураження, дозволяє відбити наступ переважаючих сил противника, та у короткий термін перейти від оборони до активних наступальних дій. Тому в даний час перед обороною ставиться мета відбити наступ переважаючих сил противника. Крім того, перед військами, що обороняються, ставиться завдання завдати максимальних втрат противникові, утримати займані позиції і створити умови для переходу в рішучий наступ.

Виходячи з цього, оборона має на меті відбити наступ переважаючих сил противника, завдати йому максимальних втрат, утримати важливі райони (об'єкти) місцевості і, тим самим, створити сприятливі умови для переходу в наступ.

Оборона може застосовуватися навмисно або вимушено. Вона може підготовлятися завчасно або організовуватися в ході бою, в умовах відсутності зіткнення з противником, або безпосереднього зіткнення з ним.

Найбільш складний спосіб переходу військ до оборони - в умовах безпосереднього зіткнення з противником.

Оборона повинна бути стійкою та активною, здатною протистояти ударам усіх видів зброї, атаці значних мас танків і піхоти противника, вести активну боротьбу з його повітряними десантами, аеромобільними та диверсійно-розвідувальними групами. Вона повинна бути протитанковою, протиповітряною і протидесантною, глибоко ешелонованою і готовою до тривалого ведення бою в умовах застосування противником зброї масового ураження, високоточної зброї та засобів радіоелектронної боротьби.

Підрозділи повинні стійко обороняти позиції, які займають, навіть в умовах цілковитого оточення та відсутності тактичного зв'язку з сусідами. Вони не мають права залишити позиції, які займають, і відходити без наказу старшого командира.

Стійкість та активність оборони досягається: витримкою, стійкістю та наполегливістю військ, які обороняються, їх високим моральним духом; безперервною розвідкою противника, своєчасним розкриттям підготовки його до наступу і можливих напрямків атак; старанним маскуванням бойового порядку, введенням противника в оману відносно побудови оборони; умілим використанням вигідних умов місцевості та ЇЇ інженерного обладнання; створенням старанно організованої системи вогню, особливо протитанкового, в поєднанні з системами інженерних загороджень, опорних пунктів та вогневих позицій; надійною протиповітряною обороною; своєчасним маневром підрозділами, вогневими засобами та вогнем на загрозливих напрямках; негайним знищенням противника, який вклинився в оборону та його десантів, які висадилися; застосуванням в обороні несподіваних тактичних прийомів, здатних приголомшити противника, поставити його у важке становище, нав'язати йому свою волю та ініціативу; постійним виконанням заходів щодо захисту від зброї масового ураження і високоточної зброї противника; наполегливим і тривалим утриманням районів оборони (опорних пунктів) у поєднанні з проведенням контратак.

Але однією обороною досягти перемоги неможливо. Оборона й наступ тісно взаємозв'язані. Будь-яка оборона містить в собі елементи наступу, а наступ - елементи оборони.

Наступ, як основний вид бойових дій військ, має вирішальне значення в досягненні перемоги над противником. Тільки рішучий наступ, проведений у високих темпах і на велику глибину, забезпечує його повний розгром. Стрімкий наступ військ дозволяє найповніше використовувати результати застосування всіх видів зброї й інших засобів ураження. Мета наступу полягає у повному розгромі (знищенні) противника та оволодінні важливими районами (рубежами, об'єктами) місцевості. Ця мета досягається шляхом ураження противника всіма наявними засобами, рішучою атакою, стрімким просуванням військ в глибину його бойового порядку, знищення і полонення його живої сили, захоплення озброєння, техніки й намічених районів (рубежів) місцевості.

Розгром противника, який протистоїть, та оволодіння важливими районами (рубежами, об'єктами) досягаються вмілим застосуванням усіх засобів ураження, швидким використанням результатів ударів авіації та вогню артилерії, своєчасним нарощуванням зусиль в глибину, широким застосуванням охоплень, обходів і проведенням атак у фланг і в тил противнику.

Наступ ведеться безперервно вдень і вночі. У залежності від обстановки і поставлених завдань, наступ може вестися на противника, який обороняється, наступає або відходить.

Наступ на противника, який обороняється, здійснюється з положення безпосереднього зіткнення з ним або з ходу. Він, як правило, починається проривом оборони, який полягає у зломі її ударами всіх видів зброї та рішучою атакою танкових і механізованих підрозділів на вузькій ділянці, у створенні пролому в обороні і подальшому його розширенні в сторони флангів і в глибину.

Найбільш типовим для частин та підрозділів на початку війни буде перехід у наступ в умовах безпосереднього зіткнення з противником, як правило, з положення оборони.

Наступ на противника, який наступає, ведеться шляхом зустрічного бою, а на того, що відходить - шляхом його переслідування.

Наступ ведеться з повним напруженням сил, у високому темпі, безперервно вдень і вночі, в будь-яку погоду, при тісній взаємодії підрозділів усіх родів військ і спеціальних військ. Підрозділи повинні вміло використовувати місцевість для маневру з метою швидкого виходу на фланги і в тил противника, проведення рішучих атак, розчленування його бойового порядку і знищення по частинах.

Дата добавления: 2015-09-03