|
Танки та інші бронеоб'єкти противника - це найголовніші та найнебезпечніші цілі на полі бою.
Разом з тим, танк не страшний для солдата, якщо солдат проти нього діє сміло та обмірковано, добре знає його тактико-технічні характеристики, вразливі місця та вміло використовує свою зброю.
Вибір засобів та способів знешкодження бронеоб'єктів противника залежить від конкретної обстановки. Для враження танків та інших броньованих цілей в бою використовуються: ПТКР, гранатомети, протитанкові гранати, протитанкові міни, а також вогонь із стрілецької зброї по оглядовим пристроям.
Якщо до позиції (окопу) наближається танк та його не вдалося знешкодити з гранатомету, то потрібно зачекати доти, поки він не підійде на відстань 25-30 м. На такій близькій відстані вогонь танка вже безпечний, тому що навіть при найбільшому нахилі гармати та кулемету їх вогонь не може вразити солдата. Цей момент потрібно використовувати для кидка протитанкової гранати. Не виключена можливість, що кинута солдатом протитанкова граната не вразить танк, в цьому випадку потрібно відскочити по траншеї в бік або лягти на дно траншеї, а коли танк пройде - швидко встати та кинути гранату в борт або кормову частину танка. Після вибуху приготуватися для стрільби на ураження екіпажу, що залишає танк.
При киданні гранат по наступаючим танкам, БМП та БТР противника правильний винос точки прицілювання має рішуче значення, тому що протитанкові гранати наносять ураження тільки при безпосередньому попаданні в броньовану ціль. По танку, який рухається на солдата або від нього, кидати гранату слід назустріч або навздогін, як по нерухомій вертикальній цілі, враховуючи при цьому, що за час польоту гранати машина встигає пройти 5-10 м.
При киданні гранати по танку, що рухається вздовж фронту в 15-20 м від солдата зі швидкістю приблизно 15 км/год (швидкість людини, що спокійно біжить), точку прицілювання слід виносити на 1/2 корпуса танка від переднього зрізу бокової броні (схема №5).
Боротьбу з танками та іншими рухомими бронеоб'єктами можна вести з використанням протитанкових мін. Протитанкові міни на місцевості встановлюються за допомогою мінних загороджувачів, а солдатом - вручну.
Боротьбу з броньованими машинами противника можуть також вести кулеметник та снайпер, відкриваючи вогонь по оглядовим пристроям.
В окремих випадках за наказом командира відділення для боротьби з танками противника може призначатися солдат, який, використовуючи рельєф місцевості, під прикриттям вогню відділення або димів висувається з протитанковими гранатами до цілі й знешкоджує її.
Схема № 5. Кидання протитанкової гранати по танку, який рухається флангово.
Дата добавления: 2015-09-03; просмотров: 226 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Б). Ведення оборонного бою | | | Г). Знешкодження противника, що увірвався на позицію |