Солдат - дозорний

Солдат в складі дозорного відділення може діяти на БМП (БТР) або в пішому порядку, зимою - на лижах. Він виконує завдання спостереження на ходу та з коротких зупинок.

При виконанні завдання на віддалі від противника на бойовій машині, коли зустріч з ним малоймовірна, дозорне відділення рухається, зазвичай, по дорозі з максимальною швидкістю, а в районі можливої зустрічі з противником - поза дорогою, потай, стрибками від одного зручного для спостереження пункту - до другого.

Якщо розвідка якого-небудь об'єкту з машини неможлива, командир висилає піших дозорних (2-3 солдатів), призначаючи одного з них старшим. Машина розміщується в укритті. Солдати, що залишилися в машині, ведуть спостереження за навколишньою місцевістю та діями дозорних в готовності підтримати їх вогнем.

Огляд місцевості та місцевих предметів на шляху руху дозорні проводять так: висунувшись ближче до місцевого предмету, вони спочатку оглядають його з зовнішньої сторони, намагаючись виявити, чи не криється за ним, або в середині нього, противник. Не виявивши ознак, що вказують на наявність противника, дозорні підходять до місцевого предмету, оглядають його та місцевість попереду. При цьому старший дозорний, рухаючись трохи позаду свого дозорного, повинен бути готовим підтримати його вогнем, водночас, він безперервно підтримує зоровий зв'язок з командиром відділення. Впевнившись, що противника немає, старший дозорний подає командиру відділення сигнал: «Шлях вільний». Дозорні залишаються на місці та продовжують спостереження до прибуття командира відділення. Отримавши від командира відділення наступний пункт спостереження, дозорні в такій же послідовності продовжують рух до наступного пункту для спостереження. При огляді місцевих предметів дозорні довго не затримуються на одному місці.

Якщо дозорні зустрінуть підготовлену до оборони ділянку місцевості та виявлять окопи, траншеї, дротяні та мінні загородження, то вони, перш за все, повинні з'ясувати, чи обороняються загородження противником, чи зайняті військами окопи та траншеї, встановити сили противника, глибину та характер його оборони. Можливо, що при спостереженні буде неможливо виявити наявність противника в окопах. В такому випадку дозорні можуть застосувати деякі демонстративні дії, наприклад, наробити шум біля дротяного загородження з тим, щоб викликати вогонь противника, або, в крайньому випадку, обстріляти загородження в декількох місцях. Якщо загородження не охороняється, потрібно відшукати обхід (прохід) або зробити прохід в загородженні, після чого продовжувати рух по заданому маршруту, при цьому обов'язково позначити прохід.

Огляд лісу починається з узлісся. Ознаками наявності противника в лісі можуть бути: сполох птахів, сліди танків та автомобілів, що ведуть в ліс, поламані гілки та обідрана кора на деревах, рух на узліссі, дим від багать, відблиск від скла оптичних пристроїв та ін. При огляді лісу потрібно звертати увагу на вершини дерев та густі зарослі, щоб виключити можливість раптового нападу противника.

Особливо ретельному огляду підлягають галявини, яри, кущі та інші місця, сприятливі для розміщення засад противника.

Огляд населеного пункту починається здалеку, якщо можливо - з підвищених місць. Особлива увага звертається на такі місця, звідки противник сам може вести спостереження (дерева, дахи будівель, вікна будинків та ін.). Ознаками, що свідчать про наявність противника в населеному пункті, можуть бути: шум двигунів, великий рух, а інколи - незвична тиша.

Якщо противник не знайдений, дозорні потай підходять до населеного пункту. Спочатку оглядаються будинки, що знаходяться окремо, та опитуються місцеві жителі. До окремих будинків потрібно підходити не з вулиці, а зі сторони саду, городу або господарських будівель (схема №9). Огляд будівель проводиться спочатку зовнішнім оглядом, а потім - всередині. Під час огляду приміщення на подвір'ї залишається один з дозорних в готовності надати допомогу тому, хто оглядає приміщення всередині та попередити підрозділ про наявність противника. При відсутності жителів, перед тим, як заходити в дім, необхідно оглянути, чи не замінований він, чи немає в будинку мін - сюрпризів та інше.

не виявивши противника в крайніх будівлях, дозорні просуваються по вулицям, оглядають на вибір окремі будинки та виходять на протилежний край населеного пункту, звідки подають умовний сигнал: «Шлях вільний». У великому населеному пункті, по мірі огляду будинків, дозор, використовуючи подвір'я, проломи в стінах та інші приховані шляхи, пересувається від одного кварталу до іншого.

Огляд річки спочатку ведеться з такої віддалі, з якої вона проглядається. У місцевих жителів потрібно з'ясувати, чи є укріплення, які противник міг побудувати на підходах до берега з метою оборони переправ, чи обороняються вони, чи нема противника на протилежному березі, де є мости, броди та інше.

Якщо противник займає укріплення перед мостами, то необхідно спостереженням встановити його силу та вогневі точки. У такому випадку, коли підходи до річки не обороняються, дозорні визначають характер її берегів, виміряють ширину та швидкість течії.

Ширина річки визначається на око, за допомогою бінокля або проміром (шнуром, дротом). Якщо на протилежному березі немає противника, ширину річки можна виміряти за допомогою будування трикутників.

Для цього необхідно встати на своєму березі навпроти якогось місцевого предмету, що знаходиться на протилежному березі поблизу води. Від місця свого стояння відміряти вздовж берега яку-небудь відстань, наприклад, 50 кроків, замітити цю точку; потім ще відміряти вздовж берега відстань, рівну половині відміряного, тобто, в даному випадку, 25 кроків. Від цього місця відходити від берега під прямим кутом до тих пір, поки замічена раніше точка не буде в створі з предметом, що знаходиться на протилежному березі. Пройдена від берега відстань, збільшена вдвічі, буде дорівнювати ширині річки.

Швидкість течії визначається по руху кинутого в річку легкого предмету (поплавка), який буде переміщатися зі швидкістю течії води. З цією метою підраховують в секундах час протягом якого поплавок пропливе відстань, попередньо відміряну вздовж річки. Рекомендовано поплавок кидати у воду подалі від берега.

Швидкість течії прийнято рахувати: слабка - до 0,5 м/сек; середня - від 0,5 до 1 м/сек; швидка - від 1 до 2 м/сек; дуже швидка - понад 2 м/сек.

Наявність броду можна визначити по слідам автомобілів та іншої техніки, направлених до річки, а глибину річки слід вимірювати безпосереднім переходом у брід, а також довгою палкою з човна або плота.

При огляді моста необхідно визначити, яка його вантажопідйомність, довжина та ширина. У багатьох мостів є надписи, що вказують на вантажопідйомність. Огляд моста, який раніше оборонявся противником, слід проводити обережно. Якщо міст замінований, то потрібно його розмінувати або поставити покажчик з написом «Замінований».

У тому випадку, коли противник обороняє протилежний берег, організовується ретельне спостереження за ним та вживаються заходи для виявлення броду або нового, більш вигіднішого місця для переправи.

При огляді глибокого яру один із дозорних веде розвідку по дну, інші, рухаються по його краю та ведуть спостереження за навколишньою місцевістю.

Для безшумного пересування слід використовувати наступні засоби: на твердому ґрунті ногу ставити з носка, на м'якому - з каблука, на траві - ноги піднімати вище трави та обережно опускати на каблук; по кущах та хащах - гілки розсувати по обидві сторони; при переході вбрід невеликої річки або іншої мілкої водяної перепони - ноги опускати у воду з носка, протягуючи їх вперед по воді, ноги над водою не піднімати, тому що вода, що стікає з взуття, створює шум; по болотистій поверхні рухатися короткими та повільними кроками, ноги опускати на землю обережно на всю ступню, при цьому розставляти їх трохи ширше, ніж при звичайній ходьбі.

На місцевості з великою кількістю ям, купин, вирв особисту зброю зручніше мати в положенні «На груди». Таке положення звільняє руки.

При русі вночі не можна забувати, що у противника є прилади нічного спостереження, а також радіолокаційні засоби розвідки, які дозволяють виявляти солдат, що рухаються. Для виявлення цих засобів необхідно використовувати свої нічні прилади та інші засоби.

У випадку освітлення противником місцевості необхідно без будь-якої команди лягти та не рухатись, а з наступом темноти продовжувати рух. Якщо противник виявив дозорних та відкрив вогонь, необхідно кидком вийти з зони обстрілу.

ЛІТЕРАТУРА:

1. БССВч.ІМ, К., 1995, 235 с.

2. Прийоми и способи дій солдата в бою, М., 1988, с.11-239

ПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЮ ЗАСВОЄННЯ ЗНАНЬ:

1. Які головні критерії щодо вибору місця для стрільби солдатом в обороні ви знаєте?

2. Що повинен зробити солдат в обороні, якщо він не спостерігач, з початком вогневої підготовки противника?

3. Якими повинні бути дії солдата, якщо кинута ним протитанкова граната не вразить танк?

4. Що повинен зробити солдат в наступі після команди «Гранатою - вогонь»?

5. Як оглядається місцевість та місцеві предмети пішими дозорними?

Дата добавления: 2015-09-03