Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

В). Дії відділення у похідній охороні

Читайте также:
  1. А). Мета оборони, вимоги до неї. Позиція відділення
  2. А). Основи маршу відділення
  3. Б). Бойові можливості відділення в обороні
  4. Б). Послідовність та зміст роботи командира відділення після одержання завдання на марш
  5. Бойовий порядок та бойові завдання відділення в наступі, засоби посилення
  6. В). Дії взводу на марші у похідній охороні
  7. В). Дії відділення на марші у складі головних сил

(схема №17)

Дозорне відділення просувається в указаному йому напрямку стрибками від укриття до укриття, ведучи спостереження за прилеглою місцевістю.

Огляд ведеться на ходу, з коротких зупинок або з місця, зручного для спостереження.

Закриті ділянки місцевості, окремі будови, узлісся, входи в ущелини і тунелі, де можливе приховане розташування противника і раптовий його напад із засад, а також вузькі проходи, мости та інші об'єкти, оглядаються і, при необхідності, позначаються попереджувальними знаками. Про все виявлене на шляху руху і про зустріч з противником командир дозорного відділення негайно доповідає командиру, який його вислав.

 


Дрібні групи противника дозорне відділення, як правило, знищує, а зразки озброєння, топографічні карти та інші документи захоплює і продовжує виконувати завдання. При зустрічі з переважаючим за силою противником воно діє залежно від обстановки: раптовим вогнем з вигідної позиції та рішучою атакою знищує його, а якщо своїми силами відділення не в змозі знищити противника, воно стійко утримує позицію, яку займає, та забезпечує розгортання і вступ у бій колони, яку охороняє.

Під час привалу і розташування колони, яку охороняють, на відпочинок, дозорне відділення, зайнявши вигідну позицію, продовжує виконувати завдання, діючи, як сторожова охорона. Дозорне відділення зупиняється та відновлює рух за командою (сигналом) командира колони, яку охороняє.

Дії відділення залежать від умов обстановки та в кожному випадку визначаються командиром підрозділу, від якого воно висилається. Однак, незалежно від того, діє відділення на машинах або пішки, як правило, воно повинно рухатись поза дорогою, просуваючись від одного зручного для спостереження пункту до іншого, не затримуючи при цьому рух підрозділу, який йде за ним. При огляді місцевості та місцевих предметів особливо ретельно оглядаються місця, де можливе потайне розташування противника та його неочікуваний напад із засад. З метою маскування, при русі необхідно дотримуватися тіньової сторони, не використовувати фари та звукові сигнали, не робити різких переходів на максимальні оберти двигунів.

Командир відділення, який діє на БТР, після висування до пункту спостереження для огляду місцевих предметів (особливо на закритій місцевості) може висилати піших дозорних на віддалення, яке забезпечує спостереження за ними.

В русі і на зупинках солдати, які знаходяться на БТР, ведуть кругове спостереження за повітрям.

На дії дозорного відділення головний вплив здійснює віддалення його від противника. На віддаленні від противника, коли зустріч з ним малоймовірна, дозорне відділення веде спостереження на максимально допустимій чи встановленій швидкості, на ходу або з коротких зупинок. Для коротких зупинок командир дозорного відділення обирає на маршруті руху місце з широким оглядом попереду розкинутої місцевості. З метою забезпечення потайності для зупинок використовуються тіньові сторони дерев, будівель та інших місцевих предметів.

В районі, де можлива зустріч з противником, дозорне відділення веде спостереження з вигідних пунктів. Пересування від одного пункту до іншого повинно здійснюватися потай, для чого використовуються природні укриття та складки місцевості. Відкриті ділянки місцевості долаються на великій швидкості без зупинок. В цих умовах пункти для спостереження командиром відділення призначаються рідше, більше уваги приділяється маскуванню та засобам безпеки.

При неможливості вести спостереження з БТР, командир відділення, залишивши замість себе заступника, спішується з одним або двома солдатами та висувається до зручного для спостереження пункту або висилає двох-трьох піших дозорних. Решта особового складу дозорного відділення знаходяться на БТР, ведуть спостереження за сигналами командира відділення, навколишньою місцевістю та діями солдат, які спішились, в готовності підтримати їх вогнем.

При висиланні від дозорного відділення піших дозорних, їм вказується напрямок руху, пункти для спостереження, сигнали для зв'язку. Піші дозорні ретельно оглядають місцевість та місцеві предмети на шляху руху, діючи непомітно та швидко. Вони повинні звернути увагу на всі ознаки, за якими можна виявити противника (сліди від гусениць танків, шматки газет, рештки їжі, обламані гілки, використані противником для маскування, пом'ята трава, сліди багаття або польових кухонь та ін.). Старший дозорний, рухаючись позаду свого дозорного, повинен слідкувати за сигналами командира дозорного відділення.

Огляд місцевості та місцевих предметів дозорні проводять ретельно, але обережно, не виказуючи себе. Перед тим, як наблизитись до місцевого предмету, його необхідно ретельно оглянути здалеку, намагаючись виявити які-небудь ознаки, що вказують на присутність противника. Тільки впевнившись у відсутності противника, можна підходити до місцевого предмету. Якщо по зовнішнім ознакам виявити противника не вдалося, командир відділення може направити додаткових дозорних з іншої сторони місцевого предмету. Про все помічене старший дозорний негайно доповідає командиру відділення встановленим сигналом (наприклад, «Бачу противника», «Шлях вільний» та ін.).

При досягненні дозорними пункту, наміченого для спостереження, командир дозорного відділення висувається до них, при необхідності уточнює завдання, особисто оглядає місцевість, яка лежить попереду, після чого виводить все відділення в укрите місце, організовує спостереження, далі вказує дозорним наступний пункт спостереження, висилає їх вперед, а сам разом з особовим складом дозорного відділення просувається до наступного укриття, яке не проглядається зі сторони противника та забезпечує вогневу підтримку відділення.

Огляд населеного пункту дозорне відділення починає при підході до нього, звертаючи особливу увагу на дахи будинків, дерева та інші місця, звідки противник може вести спостереження. Огляд населеного пункту командир відділення веде особистим спостереженням, а також, посилаючи дозорних для огляду будинків. Решта солдат в цей час у готовності до вогневої підтримки дозорних, - ведуть спостереження за верхніми поверхами будинків та дахами. Через невеликий населений пункт дозорне відділення проходить без зупинок в готовності відбити раптовий напад противника.

При огляді будівлі необхідно постійно враховувати можливість встановлення противником мін-пасток, замаскованих під будь-який предмет (ніж, портсигар, ручка та ін.). Сучасний досвід показує, що і терористичні бандитські угруповання вдаються до найжорстокіших прийомів: мінують зброю, техніку, продукти харчування і навіть одяг.

При огляді великого населеного пункту відділенню може бути поставлено завдання на огляд однієї вулиці або околиці.

Огляд лісу командир дозорного відділення починає з огляду його узлісся. При огляді лісу необхідно встановити, крім наявності противника, розміри лісу, його густоту та підступи, наявність доріг, просік, галявин, наявність заболочених місць, прохідність та можливість обходу. По розвідувальним ознакам визначається, чи є противник в лісі. Для цього слід звертати увагу на поламані гілки, погнуті дерева, дим від багать, шум двигунів, блискавки від скла та металевих частин техніки. Якщо противник не знайдений, командир дозорного відділення доповідає про це та просувається до узлісся.

При огляді невеликого лісу, звичайно, виділяється дві-три пари дозорних, які просуваються цепом. При цьому основна увага приділяється огляду місць, де можливі засади противника (яри, лощини, мости, верхівки дерев, густі хащі). Дозорне відділення в цей час розміщується поза лісом в готовності підтримати дозорних вогнем. Воно втягується в ліс лише після того, як узлісся оглянуто дозорними. У лісі дозорні рухаються в стороні від доріг та просік з тим, щоб не наскочити на засаду. Пункти спостереження на шляху руху призначаються частіше.

Виходячи до протилежного узлісся, дозорне відділення оглядає місцевість розташовану попереду, і, якщо противник не виявлений, продовжує огляд у заданому напрямку.

У горах пункти для спостереження призначаються частіше і, як правило, в таких місцях, де є шляхи, стежки або щілини. Місцевість на шляху руху оглядається дозорними. Всі шляхи, стежки та щілини оглядаються командиром відділення особисто.

Висоти спочатку оглядаються із зручних пунктів, щоб по зовнішнім ознакам встановити наявність противника. Потім командир відділення висилає дозорних для більш ретельного огляду висоти, її підніжжя та скатів. Висоти слід оглядати не висовуючись на їх гребені. Огляд проводиться зі скатів або обходом зі сторони. Якщо необхідно оглянути й гребні, виділяються дозорні. Дозорне відділення розташовується так, щоб верх корпусу машини не проектувався на фоні неба. Після огляду висоти дозорні подають сигнал «Шлях вільний». Відділення, в залежності від отриманого раніше завдання, або займає її, або, обходячи, продовжує рух в заданому напрямку. Про заняття висоти чи її обході командир відділення зобов'язаний негайно доповісти.

Огляд річки дозорне відділення починає здалеку, з відстані, звідки її видно. Командир відділення повинен по зовнішнім ознакам або шляхом опитування місцевих жителів вияснити, чи є укріплення на березі, перед мостом, які противник міг побудувати, чи обороняються вони.

Якщо противник не виявлений на підступах до річки, дозорне відділення потай висувається до ріки, зі зручного місця ретельно оглядає протилежний берег. У разі відсутності противника встановлюється: ширина, глибина та швидкість течії річки, характер її берегів, наявність броду, переправ, підручних переправних засобів.

Брід дозорне відділення відшукує на широких прямих руслах з пологими спусками до води по таких ознаках, як сліди візків, машин через річку, дрібне мерехтіння на поверхні води, перепади води, що вказують на перехід від мілких до глибоких місць. При огляді броду шляхом проміру виявляється його ширина та глибина, характер грунту. Найбільш зручне місце для переправи позначається.

Після встановлення характеру водної перешкоди дозорне відділення переправляється на протилежний берег, де займає зручний пункт для спостереження за підступами до водної перешкоди. Піші дозорні можуть переправлятися за допомогою підручних засобів.

При занятті противником протилежного берега, командир дозорного відділення доповідає про це командиру, який його вислав, та спостереженням встановлює сили і вогневі засоби противника та характер водної перешкоди.

При діях вночі огляд місцевості ведеться спостереженням та підслуховуванням. Для виявлення противника необхідно систематично проглядати місцевість за допомогою пристроїв нічного бачення. З метою підслухування дозорне відділення більш частіше робить короткі зупинки. Дозорні в нічних та інших умовах обмеженої видимості повинні дотримуватися тиші, не курити, не запалювати вогонь. Вночі дозорне відділення виключає рух по гребнях висот, щоб не виділятися на фоні неба. Для руху обирається відкрита місцевість, тому що на ній ліпше спостерігати: менш імовірна засада та ймовірне зіткнення з противником. Рух поза доріг, як правило, здійснюється по азимуту. Один із дозорних слідкує за напрямком, а інший відраховує кроками пройдений шлях. При русі на БТР шлях вимірюється за спідометром.

На великому віддаленні від противника рух здійснюється без зупинок, з підходом до району ймовірної зустрічі з противником - скачками. Рух дозорного відділення здійснюється з виключеними фарами. На зупинці дається тільки світло заднього ліхтаря, двигун заглушується або робить на малих обертах. З підходом до противника міри звукового маскування посилюються.

Зимою при наявності снігового покриття особовий склад дозорного відділення забезпечується маскхалатами, теплою білизною та обмундируванням, лижами та засобами проти відморожування. Машини та зброя фарбуються в білий колір.

 


 

ЛІТЕРАТУРА:

1. БССВ ч.ІІІ, К„ 1995, с. 97-106.

2. Резниченко В.Г. Тактика., М., 1988, с.408-463

3. Дуков Р.Г., Мотострелковое отделение в бою., М., 1973, с.71-77.

 

 

ПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЮ ЗАСВОЄННЯ ЗНАНЬ:

1. Дайте визначення маршу.

2. Які умови здійснення маршу вам відомі?

3. Який похідний порядок відділення в пішому порядку ви знаєте?

4. Що повинен зробити командир відділення після одержання завдання на марш у складі взводу?

5. Вкажіть місце відділення на марші при передбаченні вступу в бій при дії у похідній охороні. '

6. Перерахуйте послідовність роботи командира відділення після одержання завдання на дії в похідній охороні.

7. Якими можуть бути дії дозорного відділення при зустрічі з переважаючим по силі противником?


Дата добавления: 2015-09-03; просмотров: 592 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: З противником | СОЛДАТ - ДОЗОРНИЙ | А). Мета оборони, вимоги до неї. Позиція відділення | Б). Бойові можливості відділення в обороні | ЗАВДАННЯ | ВЕДЕННЯ ОБОРОНИ ВІДДІЛЕННЯМ | ЗАВДАННЯ | ВЕДЕННЯ НАСТУПУ ВІДДІЛЕННЯМ | А). Основи маршу відділення | Б). Послідовність та зміст роботи командира відділення після одержання завдання на марш |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
В). Дії відділення на марші у складі головних сил| А). Умови переходу до оборони, вимоги до неї

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.01 сек.)