Службовий і мовленнєвий етикет

Питання:

1. Поняття етикету: службовий, мовленнєвий етикет (див.: 6,с.181-183).

2. Культура управління. Спілкування в колективі: вимоги до керівника установи, організації, структурного підрозділу; правила прийому працівників, норми поведінки працівників.

3. Правила службової телефонної розмови. Основні компоненти розмови.

4. Ділові наради (засідання). Види нарад, їх призначення, час проведення, підготовка, регламент.

5. Вимоги до голови наради (засідання), до його мовлення.

6. Розділові знаки у безсполучникових складних реченнях.

Завдання:

1. Опрацювати теоретичний матеріал, укласти конспект.

2. Пояснити значення поданих прислів’їв і приказок:

Говоріть так, щоб словам було тісно, а думкам просторо.

Говори мало, слухай багато, а думай ще більше.

Що маєш казати – наперед обміркуй.

Краще недоговорити, ніж переговорити.

Умій вчасно сказати і вчасно замовкнути.

Умієш говорити – умій слухати.

Краще мовчати, ніж брехати.

На основі одного з них скласти текст-міркування (письмово).

3.Підготувати доповідь на тему: „Якщо я буду керівником, то… ”.

4. Переписати текст, пояснити вживання розділових знаків.

У листуванні з друзями – весь Тарас, яким ми знали його в приватному, інтимному житті: те ж тепло, та ж палка любов до рідних і близьких, та ж непрактичність і нерозуміння найзначніших житейських функцій, та ж правдивість і прямота характеру. Зазнавши в своєму житті поневірянь, наш Кобзар не заразився спритністю і лукавством одних, бездушністю та брутальністю інших і залишився морально чистим, як голуб. Відчувши на собі зрадливість долі, перебуваючи під впливом різного середовища, він не втратив жодної риси народного типу, наче все життя провів під убогою батьківською стріхою (З журналу).

5.Переписати речення. Поставити, де потрібно, розділові знаки і пояснити їх уживання.

1. Край неба щось курилось дим низько слався над очеретами (М.Коцюбинський). 2. Лягло сонце за горою зірки засіяли (Т.Шевченко). 3. Нехай я буду раб обпльований, осміяний тобою ненависті моєї все одно не вивернеш ножем із серця (П.Тичина). 4. Небо було синіше од моря море було синіше од неба (М.Коцюбинський). 5. Треба роздягнутись роздягнеться треба сьорбати гарячий чай сьорбатиме... (О.Гончар). б. Гляне холодною водою піллє (М.Вовчок). 7. Шумлять сади цвіте колосся у серці найніжніший цвіт (О.Підсуха). 8. А вас просив би я зразки ліпити ви чоловік тямущий і бувалий (О.Підсуха). 9. Йдемо вулицею і ще з другого кінця побачили в хаті світиться (М.Вовчок). 10. Зійде сонце день ясний наста­не (О.Підсуха). 11. І досі сниться вийшла з хати веселая, сміючись, мати (Т.Шевченко). 12. Куди не кинеш оком, ніде не видно хати село все в садках (Л.Українка). 13. Другого дня, щоб не гаяти часу, він наказав Алі лагодити човен, а сам подався гірською тропою берегова стежка була затоплена і з боку моря село було відрізане від світу (М.Коцюбинський). 14. Знаю з попелу сходять квіти вірю з каменю б'є джерело (А.Малишко). 15. З лісу в широких киреях виходять вечір і туман вони спиняються біля узлісся і думають куди б це піти? (М. Стельмах).

6. Записати текст, пояснити розділові знаки.

К.Брюллов учив своїх учнів розуміти й любити натуру, ніколи не відходити від неї, але самого Брюллова можна було б назвати "метафізиком природи": він бачив її нерухомою, застиглою, позуючою. Довгий час Шевченко відчував себе скутим по-брюлловському, і стрічки на голові його Катерини не хотіли розвіватись, застигали в повітрі, як металеві стружки. Та ось в пишному оточенні брюлловських картин він раптом помережив клаптики паперу карлючками своїх поем та віршів, і з нього стихійно вирвалась пісня. Вона співала про те потаємне, що Шевченко приніс із собою у стіни академії, про синівську тугу за матір’ю-землею, за народом, закутим у рабстві. У піснях було повітря, пейзаж, почуття, соціальна воля до дії, і поетична розрядка збудила рух в картинах Шевченка.

... Навіть в останні роки життя Шевченка в його заняття живописом вривалась пісня. Іноді він сідав до маленького столика і починав поволі, майже обережно виводити на першому-ліпшому клаптикові паперу якісь стародавні закарлючки і читав тихим добрим голосом свої вірші, а слухачі плакали. К.Брюллов любив його читання вголос, і до останніх днів життя Шевченко не відучився від цієї хорошої звички, неодмінної звички брюлловського домашнього режиму.

І читанню вголос, і декламуванню Шевченко навчився ще в дитячі роки в дяка. Це був голос співця, гарний баритон з теноровими нотами, і письменник Куліш кілька разів говорив про нього у своїх спогадах. Якось в Оренбурзі засланці слухали Шевченка цілий вечір і плакали. Тарас Григорович проспівав кілька своїх пісень – "Зіроньку", "Тяжко-важко в світі жити", але з особливим почуттям він виконав пісню " Забіліли сніги".

Потреба в музиці була в Шевченка постійною, і він присвячує їй найпалкіші записи в щоденнику. Так міг писати тільки професій­ний
художник і музикант (М.Шагінян).

У результаті вивчення теми студенти повинні знати: норми службової поведінки; вимоги, які висуваються до керівника і до підлеглих; правила службової телефонної розмови, організаційні та структурні особливості ділових нарад (засідань); структурно-семантичну організацію безсполучникових складних речень, правила вживання розділових знаків у них; студенти повинні вміти: поводитися в колективі, дотримуючись етикету; визначати типи безсполучникових складних речень, правильно вживати пунтограми в них.

Література. Основна: 6,с.178-202,365-368;9,с.300-319;12,с.194-222; 25,с.164-168; 26,с.175-179;див.: тема 8; 18.

Додаткова: 13,с.231-235.

Практичне заняття №26 (2 год.)

Дата добавления: 2015-08-05