Тема 9. Прогнозування розвитку правових подій

Для виявлення тенденції розвитку будь-якого правового яви­ща треба фактичні його рівні змінити на рівні, обчислені за пев­ною методикою. Це може бути метод плинних середніх або ана­літичне вирівнювання.

Суть аналітичного вирівнювання полягає в тому, що тенденція розвитку описується деякою математичною функцією від часу t, тобто У = f(t), найближчою до фактичних рівнів правових пока­зників. Ця функція називається рівнянням тренду. Найбільш по­ширеною для аналітичного вирівнювання є лінійна функція:

У = а + bt,

де параметр а — рівень правового явища при t = 0, па­раметр b характеризує середній абсолютний приріст рівнів пра­вового явища, ї— порядковий номер періоду часу.

Якщо відлік часу перенести в середину ряду динаміки, то па­раметри а і b обчислюються за формулами:

Ці параметри використовуються для прогнозування рівнів пра­вових явищ на найближче майбутнє.

Деяким суспільно-правовим процесам властиві сезонні коливан­ня. Вимірюються сезонні коливання за допомогою індексів сезон­ності, сукупність яких утворює сезонну хвилю.

Індекс сезонності — це співвідношення фактичного рівня пра­вового явища (у_і) за певний місяць або квартал року до середньо­місячного або до теоретичного (У;) рівня:

Індекси є одним із видів узагальнюючих показників у статис­тиці. Слово «індекс» означає показник. За своєю суттю — це від­носний показник, який характеризує зміну рівня будь-якого яви­ща у часі (динамічні індекси) або його співвідношення у просторі (територіальні індекси). Виражаються індекси в коефіцієнтах чи відсотках.

При побудові будь-якого індекса потрібні наявні дані мінімум за два періоди. Період, показники якого порівнюються, називає­ться поточним («1»); період, з показниками якого ведеться порів­няння, — базисним («О»); показник, зміна якого вивчається, на­зивається індексованим.

За характером досліджуваних показників розрізняють індекси:

кількісних показників — f (чисельність злочинців), якісних — x (сума нанесених збитків кожним злочинцем) і об'ємних — xf (загальна сума завданих збитків).

За ступенем охоплення елементів сукупності індекси поділяю­ться на індивідуальні (і) і зведені (I). Останні, у свою чергу, поді­ляються на загальні та групові.

Зведені індекси за своєю формою поділяються на агрегатні й середньозважені. Вибір форми залежить від мети дослідження та наявної інформації.

За базою порівняння, якщо вивчаються явища за понад два періоди, застосовують ряди індексів за базисною й ланцюговою системами.

Найчастіше індексний аналіз базується на результатах розрахунку та інтерпретації систем індексів динаміки, зокрема - індексів середніх величин (змінно­го та фіксованого складу і структурних зрушень).

Їх використання в аналізі суспільно-правових явищ обумовлено тим, що – як вказувалось раніше - суб’єкти права, як і правовий простір в цілому, сформовані і функціонують як окремі системи результати дій яких обумовлюються:

1) результатами дій окремих елементів (складових) системи;

2) взаємовідношеннями між елементами системи (структурою системи).

Вплив зміни структури на результати дій (наприклад, суму завданої шкоди всіма злочинцями) вимірюється опосередковано –через вимірювання впливу цього фактора на середній рівень збитків за допомогою системи індексів середніх величин.

Наприклад, системи індексів середньої суми завданих збитків:

- змінного складу

- фіксованого складу

- структурних зрушень

де: d– структура злочинців за окремими ознаками (вік, стать, освіта, минула судимість, і т.і.)

Оцінка динаміки такого складного явища може перекрутити дійсні зміни рівня злочинності. А тому слід використати такий індекс, який дозволяє виміряти середню динаміку різнорідних безпосередньо несумірних різноякісних правових явищ. Для цьо­го треба взяти за сумірник такий показник, як ступінь тяжкості окремих злочинів. З точки зору сучасної правової практики це може бути міра покарання за скоєний злочин, передбачена кри­мінальним і цивільним Кодексами. У цьому випадку можна використати агрегатну форму індекса

де х – міра покарання за різні злочини (в роках).

Але міра покарання не завжди чітко розділяє різні види злочинів за ступенем їх суспільної не­безпеки (тяжкості). Тому деякі науковці пропонують ввести як сумірники додаткові коефіцієнти — «видові» індекси, котрі по­винні враховувати не лише санкції, а й інші елементи складу окремих злочинів (об'єктивну й суб'єктивну сторони злочину, суб'єкт злочину та ін.). Тоді формула агрегатного індексу набуде такого вигляду:

де З₁. Зо — число злочинів відповідно в поточному й базисному періодах; т— зафіксовані видові індекси.

За цією формулою можна розраховувати групові індекси, тобто зміну тяжкості окремих груп злочинів.

Дата добавления: 2015-07-20