Використання методів і прийомів роботи з метою розвитку зв'язного мовлення. Загальна характеристика методів, прийомів та форм роботи над зв'язним мовленням

У методиці початкової школи застосовують наступні методи і прийоми роботи над зв'язним мовленням учнів.

ü Розгорнуті відповіді на запитання. Наприклад: метод ПРЕС. Алгоритм розповіді- міркування.

Я вважаю, я гадаю, на мою думку... (позиція).

Тому що, оскільки, через те... (причина).

Наприклад... (докази, аргументи).

Отже, тож... (висновок).

– Я вважаю, що ліс дає людям користь, оскільки він затримує вологу, пом'якшує клімат, служить постачальником будівельного матеріалу. Отже, ліс потрібно берегти.

ü Різні текстові вправи, пов'язані з аналізом прочитаних творів, з вивченням граматичного матеріалу, активізацією граматичних форм і лексики. Наприклад: використовуємо прийом "синкан" для аналізу тексту про вітер. Цей прийом вимагає певної побудови. Складається з 5 рядків.

1 ряд - іменник;

2 ряд - прикметник;

3 ряд - дієслово чи дієслівні форми;

4 ряд - фраза, яка передає особистісне ставлення до теми;

5 ряд - синонім до іменника у першому рядку.

1. Вітер. 2. Сильний. 3. Зриває.

4. Дошкуляє. 5. Повітряна маса.

ü Усний переказ художніх текстів, вивчених напам'ять, записи таких текстів по пам'яті.

ü Імпровізація за мотивами казок (усно), складання віршів, оповідань.

ü Усний та письмовий переказ тексту з творчим завданням: дописати зачин, кінцівку, ввести додаткових героїв, поширити розповідь про основних героїв тощо.

ü Перебудова поданих учителем текстів усно і письмово.

ü Різні види драматизації, словесного малювання, ілюстрування прочитаного.

ü Письмові твори різних типів.

ü Відгуки про прочитане, побачене.

ü Складання ділових паперів: телеграм, оголошень, запрошень тощо.

Аудіювання – вид роботи, який здійснюється фронтально. Учитель читає незнайомий текст, а потім пропонує запитання до нього з варіантами відповідей. Учні вислуховують кожне запитання та відповіді, обирають один із варіантів, записують номер запитання і поряд – номер відповіді (І.а). Використовуючи цей вид роботи, вчитель акцентує увагу на цікавих, влучних словах, доречності їх використання у словосполученнях, реченнях, спонукає до роздумів над ними.

Перекази дають можливість вчитися логічно, зв'язно викладати думки, сприяють збагаченню лексичного запасу, допомагають осмисленню різних функцій зображувальних засобів мовлення, виробляють уміння користуватись образним мовленням. Переказ виробляє в учнів уміння, необхідні для складання тексту твору. Він підказує певну композиційну канву, стає словниково-стилістичною основою у ході складання твору на ту саму тему.

Переказування як тип мовленнєвих вправ розвиває механізми комбінування, конструювання, пробуджує у дітей певні думки, викликає відповідні настрої, почуття, виробляє прагнення до наслідування всього зразкового, передового, розширює їхні знання про навколишній світ.

Працюючи над вивченням віршованих рядків, доцільно звернути увагу школярів на те, що у вірші поет висловлює свої почуття, викликані картинами природи, суспільними явищами, зустрічами з близькими людьми. Одна й та сама картина природи може пробудити у різних поетів різні почуття: радість, печаль, турботу. І від цього вірші отримують різне емоційне навантаження. Тримаючи в пам'яті багато віршованих рядків, дитина вільно оперує словами з них під час написання твору.

Народні прислів'я і приказки, скоромовки, щедрівки є взірцем стислої і глибокої думки; їх синтаксична структура дуже чітка, лексика завжди різноманітна і образна. Школярі люблять прислів'я, приказки, скоромовки, легко їх запам'ятовують. Наприклад, діти міркують над прислів'ям: "Маленька праця краща за велике безділля". Згадують, чим допомогли сьогодні мамі, яка від цього користь. Що ще можна було зробити? Чи часто вони виконують доручення дорослих? Міркуючи над даним прислів'ям, діти вибудовують логічні речення, які відповідають певній темі.

Розгадування, відтворення і самостійне складання загадок, загадок-добавлянок, підбирання до відгадок слів-порівнянь. Цей вид роботи сприяє вмінню знаходити в контексті головну думку і переносити її у реальність. У кожній загадці образ, метафора пов'язані з дійсністю, що і допомагає її відгадати.

Пропонується загадка: "Чорні птахи на білій сторінці". Тут метафора – ціла картина. Діти можуть її уявити, але пояснити словами їм важко. Тому вчитель ставить запитання: "Що це за птахи? Чому їх назвали птахами?" та інші. За даним зразком діти складають свої загадки (це і є творча робота).

Використовування віршованих задач. (Див. "Вивчення віршів напам'ять".)

Робота над фразеологізмами. (Див. розділ III, "Робота над лексикою".)

Метод фантограм. Допомагає побудувати асоціативний ряд слів до названого предмета чи явища. Вчитель називає певне слово, а діти – слова, які асоціюються із цим словом.

Ніжність – мати, дитина, душа, квітка, любов, родина, дівчина...

Батьківщина – дім, сім'я, країна, родина, місто, село, садок, мати, калина, батько, люди, Україна...

Метод фантограм є специфічним тренінгом під час роботи з опорними словами, що дозволяє учню швидко зорієнтуватись серед розмаїття слів, вчить добирати потрібне слово, вдало його використовувати.

Дата добавления: 2015-07-26