Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Тема 4. Система показників правової статистики

Читайте также:
  1. D. ЛИМФАТИЧЕСКАЯ СИСТЕМА
  2. Prism – система комунікації відеоджерел інформації, що дає змогу ділерові контролювати кілька екранів.
  3. Quot;СИСТЕМА" В ЭТНОЛОГИИ 1 страница
  4. Quot;СИСТЕМА" В ЭТНОЛОГИИ 2 страница
  5. Quot;СИСТЕМА" В ЭТНОЛОГИИ 3 страница
  6. Quot;СИСТЕМА" В ЭТНОЛОГИИ 4 страница
  7. Quot;СИСТЕМА" В ЭТНОЛОГИИ 5 страница

Правова статистика має широку систему показників, які все­бічно характеризують кримінально-правові, цивільно-правові, ад­міністративно-правові явища і процеси, висвітлюють діяльність органів слідства, прокуратури, судів, виправно-трудових закладів.

Статистичний показник – це міра певної властивості соціально-економічного явища чи процесу, який виникає в процесі здійснення ІІ етапу статистичного дослідження.

За способом обчислення розглядають первинні і похідні показники. Первинні визначаються зведенням даних статистичного спостереження й подаються у формі абсолютних величин (кількість i сума вкладів в Ощадний банк). Похідні показники обчислюються на базі первинних або похідних показників.

За ознакою часу показники поділяються на iнтервальнi та моментнi. Iнтервальнi характеризують явище за певний час (день, декаду, місяць, рік). Прикладом може бути обсяг виробленої продукції, введення в дію житла, споживання свіжої води і т. iн. До моментних відносять показники, що дають кількісну характеристику явищ на певний момент часу: площа виноградних i цитрусових насаджень, протяжність нафтопроводів на кінець року тощо. Iнтервальнi та моментнi показники можуть бути як первинними, так i похідними.

Таким чином, в правовій статистиці показник — це узагальнююча характеристика правових явищ і процесів, в якій поєднуються кількісна та якісна їх визначеність. Якісна визначеність зумовлюється суттю суспі­льно-правового явища і відображається назвою показника. За способом обчислення правові показники поділяються на первин­ні (абсолютні) і вторинні (відносні) .Перелік цих показників залежить від галузі правової статистики і виду право­охоронного органу.

Система показників кримінально-правової статистики містить такі основні групи:

- число кримінальних справ у провадженні відповідних пра­воохоронних органів, їх рух і строки розгляду;

- чисельність притягнутих до відповідальності, обвинуваче­них і засуджених, їх склад;

- міри покарання, призначені вироками суддів, і їх виконання. У цивільно-правовій статистиці слід розрізняти такі показ­ники:

- цивільного судочинства;

- видів і категорій цивільних справ;

- виконання судових рішень.

 

Показниками адміністративно-правової статистики можуть бути:

- число адміністративних правопорушень;

- кількість правопорушень, скоєних органами державного управління,

- посадовими особами, громадянами;

- чисельність осіб, винних у скоєнні правопорушення;

- заходи боротьби з правопорушеннями: подано скарг до ви­щих інстанцій і прокуратури, розглянуто скарг, число покараних за правопорушення.

До складу показників загального прокурорського нагляду входять сумарні показники:

- число протестів, внесених щодо рішень органів влади і дер­жавного управління: задоволених, відхилених і нерозглянутих;



- число скарг, які надійшли до прокуратури від окремих гро­мадян, за окремими видами справ і строками їх розгляду.

Показниками роботи міліції, які пов'язані зі злочинністю, є ві­домості про розслідування і попередження злочинів та про адміні­стративні стягнення. До першої групи відносяться показники облі­ку злочинів, оперативної роботи з їх розслідування, руху кримі­нальних справ, кількості затриманих, засоби розкриття і поперед­ження злочинів; до другої — кількість адміністративних правопо­рушень і число накладених адміністративних стягнень.

Система статистичних показників органів прокуратури поділя­ється на такі основні підтеми:

- показники слідчої роботи;

- показники судового нагляду;

- показники загального нагляду.

В системі показників судових органів також виділяються три групи:

- показники судової організації;

- показники кримінального і цивільного судочинства;

- характеристики засуджених і виконання судових рішень.

Для порівняння абсолютних показників вико­ристовуються відносні величини, які обчислюються як частка від ділення двох абсолютних показників. Знаменник співвідно­шення розглядається як база порівняння або основа відносної величини. Від бази порівняння залежить форма вираження від­носного показника. Якщо за базу порівняння береться одиниця, то відносний показник виражений коефіцієнтом (часткою), як­що 100 відсотком; 1000—промілем; 10000—продецимілем; 100000 — просантимілем.

Загрузка...

У правовій статистиці найбільш поширені такі види відносних показників: інтенсивності, структури, координації, динаміки й порівняння .

Відносні показники інтенсивності відображають, як поширю­ється будь-яке правове явище у відповідному середовищі. Це іменована величина, в якій поєднуються одиниці виміру чисель­ника і знаменника. Вони застосовуються для визначення поши­реності злочинів або цивільних правопорушень. У кримінальній статистиці відносний показник інтенсивності має назву коефіціє­нта злочинності і визначається за формулою:

де П — число правопорушень; Н середньорічна чисельність населення.

Відносні показники структури — це співвідношення розмірів складових частин і цілого. Сума відносних показників структури дорівнює 1, якщо вони виражені в частках, або 100, якщо вони виражені у відсотках. Щоб визначити структуру правових явищ, необхідно абсолютні величини окремих частин поділити на за­гальний підсумок і помножити на 100.

Відносні показники координації— це порівняння окремих час­тин цілого між собою. Вони відображають притаманні суспільно-правовому явищу співвідношення складових частин, пропорцій його розвитку.

Відносні показники динаміки використовуються для оцінки ін­тенсивності розвитку і обчислюються як співвідношення рівнів соціально-правових явищ за два періоди, тобто :

де Y1 та Y0— рівень правового явища відповідно в поточному та попере­дньому періоді. Вони виражаються в частках або відсотках.

 


Дата добавления: 2015-07-20; просмотров: 399 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: ЧЕЛЮСТНО-ЛИЦЕВОЙ ОБЛАСТИ. МЕТОДЫ ОБСЛЕДОВАНИЯ БОЛЬНЫХ С ТРАВМОЙ МЯГКИХ ТКАНЕЙ И КОСТЕЙ ЛИЦА. | Приложение 1 | ДЛЯ КОНТРОЛЯ УРОВНЯ УСВОЕНИЯ ТЕМЫ | ПЕРЕДМОВА | Тема 9. Прогнозування розвитку правових подій | РОБОЧА ПРОГРАМА | Тема 1. Загальні основи правової статистики | Тема 6. Статистична характеристика результатів спостереження | Тема 7. Статистичні показники характеристики динаміки правових подій | Тема 8. Методи аналізу економічної злочинності |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Тема 3. Організація статистичного спостереження у правоохоронних органах| Тема 5. Таблична та графічна форма подання результатів спостереження

mybiblioteka.su - 2015-2021 год. (0.01 сек.)