Карл Дойч

НАРОДИ, НАЦП ТА КОМУНІКАЦІЯ

С

успільствознавці зібрали величезну кількість фактів про об’єднан­ня людей у народи, про національні культури та національні полі­тичні рухи. Ми знаємо, що ці проблеми важливі, і що навіть до­свідчені державні діячі часто хибно розуміли ці питання, і що нам по­трібно краще їх зрозуміти. Але що ми маємо на увазі під розумінням?

Зрозуміти означає знайти концептуальну модель процесів націо­налізму та національності. Ми шукаємо модель, яка б відповідала відо­мим фактам, сприяла б передбаченню подій та дозволила хоча б почас­ти контролювати їх. Більше того, ми хочемо, щоб вона спонукала до постановки нових питань та забезпечувала нас новими методами зна­ходження фактів – це, в свою чергу, може привести до виникнення нових ідей. Загалом, ми шукаємо набір понять, що відповідали б – наскільки це практично досяжно – таким умовам:

1. Кожний концепт повинен бути операціональним. Він повинен бути чітко визначеним у термінах можливих спостережень або вимірювань, на яких він ґрунтується та з допомогою яких його можна було б перевірити. У ньому ми повинні іти далі простого пояснення, яке, хоч і спирається на зна­йомі уявлення, але не може бути перевірене саме в такий [емпіричний] спосіб.

2. Кожний концепт повинен бути плідним. Він має бути націлений на якісь подальші спостереження чи експерименти.

3. Кожний концепт повинен бути «критичним». Він має уможлив­лювати достатньо конкретні твердження, щоб виключити можливість де­яких емпіричних даних чи результатів, з яких – якщо б вони були відкриті – було б цілком ясно, що концепт підлягає перегляду. Концепт не пови­нен бути настільки багатозначним та гнучким, щоб підійти під усі мож­ливі емпіричні результати.

Для опису процесів націоналізму та нації доводиться використо­вувати кілька концептів воднораз. Такий опис, у міру можливого, має відповідати наступним вимогам:

Народи, нації та комунікація

1. Він має застосовуватися до поведінки як індивідів, так і груп.

2. Він має застосовуватися як до раціональної, так і до так званої «ірраціональної» поведінки груп або індивідів.

3. Він мусить використовувати як дані, які можна одержувати встановленими зовнішніми способами, так і суб’єктивні дані, доступні тільки з інтроспекції, а також доступні непрямим чином – з літератури.

4. Опис повинен загалом використовувати можливості спеціалізо­ваних дисциплін і застосовувати їхні здобутки у межах відповідних діля­нок [знання].

5. Він повинен поєднувати різні спеціальні знання, щоб уможлив­лювати обмін (transfer) та перекомбінацію знань, здобутих різними га­лузями.

6. Тому він має допускати «групові атаки» щодо даних, обсяг яких є завеликим для одного дослідника.

Мабуть, пошуки відповідних понять приведуть нас до поняття ко­мунікації. Процеси комунікації є основою зв’язності (coherence) су­спільств, культур та навіть особистостей; і варто було б розглянути пи­тання, чи не допоможе нам поняття комунікації зрозуміти природу на­родів та націй.

Дата добавления: 2015-07-17