Читайте также: |
|
1.Процес дихання забезпечує система спеціалізованих органів, куди входять носова й ротова порожнини, носоглотка, гортань, трахея, бронхи, легені. Потрапляючи в носову порожнину, вдихуване повітря проходить крізь волосяний фільтр, очищуючись від пилу, нагріваючись до кімнатної температури, зволожуючись та знешкоджуючись слизом, який виділяється стінками носа. Далі через гортань повітря проходить у трахею та бронхи. Це трубки, утворені хрящовою тканиною. Трубка трахеї складається із хрящових півкілець, а бронхів — із кілець. Зсередини трубки вистелені війчастим епітелієм. Війки мерехтять у зовнішньому напрямку, роблячи 1000 рухів на хвилину; при цьому вони видаляють слиз із просвіту дихальних шляхів, просуваючи його до глотки (за 1 хвилину — на 2-Зсм), де він заковтується. Поява кашлю свідчить про скупчення слизу в дихальних шляхах. Зазвичай це відбувається у разі запальних процесів. Із кашлем слиз відходить, і дихальні шляхи очищуються. Бронхи утворюють два великих розгалуження, а увійшовши в легені, продовжують розгалужуватися. На кінцях найтонших «гілочок» — бронхіол — розташовані дрібні легеневі пухирці — альвеоли.
До функціональних показників відносять перш за все тип дихання. Діти до 3-х років мають діафрагмальний тип дихання. З 3 до 7 років у всіх дітей формується грудний тип дихання. З 8 років починають проявлятися статеві особливості типу дихання: у хлопчиків поступово розвивається черево — діафрагмальний тип дихання, а у дівчаток вдосконалюється грудний тип дихання. Закріплення такої диференціації завершується в 14-17 років. Слід зауважити, що тип дихання може змінюватись в залежності від фізичного навантаження. При інтенсивному диханні у хлопців починає активно працювати не тільки діафрагма, а і грудна клітка, а у дівчат разом з грудною кліткою активується і діафрагма.
З віком усі об'ємні показники дихання значно зростають. В табл. 15 представлена вікова динаміка зміни основних об'ємних показників дихання у дітей в залежності від статі.
2.Зміна механічного стану міофібріллярного скорочувального апарату м'язових волокон називається скороченням. Зовнішнє скорочення проявляється у зміні або напруги, або довжини м'язи, або і того й іншого.
При довільній внутрішньої команді скорочення м'язи людини починається приблизно через 0.05 с (50 мс). За цей час моторна команда передається від кори великих півкуль до мотонейронам спинного мозку і по руховим волокнам до м'яза. Підійшовши до м'яза, процес порушення повинен за допомогою медіатора подолати нервово-м'язовий синапс, що займає приблизно 0.5 мс Ці процеси лежать в основі периферичних механізмів стомлення при тривалій і важкій м'язовій роботі.
Динамічна робота — найпоширеніший вид діяльності рухового апарату людини у процесі праці — характеризується швидкими, точними, координованими рухами і завжди поєднується зі статичною роботою, внаслідок чого утворюються складні рухові ансамблі. Наприклад, механізована праця верстатника характеризується координованими динамічними рухами рук і великим статичним напруженням ніг, точністю вимірювань і напруженням зорового аналізатора.
Робота, при якій напруження м’язів розвивається без зміни їх довжини і без активного переміщення у просторі рухових ланок, називається статичноюЗалежно від характеру діяльності м’язів статична робота поділяється на два види:
• статична робота, яка здійснюється шляхом активної протидії силам, що виводять тіло або його частини з рівноваги. Збереження рівноваги досягається внаслідок тетанічного напруження м’язів під дією потужних нервових імпульсів і пов’язане з великими витратами енергії;
• статична робота, при якій тіло, змінюючи позу, знаходить нове положення рівноваги і пристосовується до сил, які діють на нього. Така робота забезпечується особливим станом м’язів — тонусом. М’язовий тонус — це тривале, без ознак швидкої втоми, напруження скелетних м’язів, яке забезпечує підтримання пози людини. Отже, при тонусі м’язова робота виконується під дією слабих нервових імпульсів, характеризується меншими затратами енергії і може тривати довгий час.
Дата добавления: 2015-07-15; просмотров: 75 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Білет №22 | | | Білет №24 |