Білет № 9

1. Сенсорні системи (аналізатори) — це складні структури, які сприймають і проводять тонкий аналіз усіх подразнень, що надходять із зовнішнього та внутрішнього середовища організму. Сенсорні системи (аналізатори) людини:

• зору;
• слуху;
• рівноваги;
• смаку;
• нюху;
• дотику;
• руху;
• температури;
• болю.

Кожний аналізатор складається з трьох тісно пов’язаних між собою частин: периферичної, середньої та центральної.

Периферичною ланкою аналізаторів є рецептори, що перетворюють енергію подразника на процес нервового збудження або, як кажуть, трансформують силу подразника в нервовий імпульс.

Рецептори — спеціальні чутливі утворення, що сприймають і перетворюють подразнення із зовнішнього і внутрішнього середовища на специфічну активність нервової системи.

Усі частини аналізаторів діють як єдине ціле. Порушення діяльності однієї із частин веде до порушення функцій усього аналізатора. Розрізняють зоровий, слуховий, смаковий, шкірний та інші аналізатори.

2. Серце людини розташоване в грудній клітці. Це чотирикамерний порожнистий м’язовий орган, що безперервно працює протягом усього життя.

Серце розділене суцільною перегородкою на дві не сполучені одна з одною половини — праву і ліву. У свою чергу, кожна з них розділена на два відділи: у верхній частині розташовується передсердя, у нижній — шлуночок.

У праве передсердя впадають верхня і нижня порожнисті вени — дві найбільші вени, по яких у серце надходить венозна кров з усіх частин тіла. У ліве передсердя впадають чотири легеневі вени, по яких надходить артеріальна кров з легень.

Кожне передсердя з’єднане з відповідним шлуночком отвором, по краях якого розташовуються стулкові клапани, що забезпечують рух крові тільки в одному напрямку — з передсердь у шлуночки.

Від правого шлуночка відходить легенева артерія, по якій венозна кров поступає в легені. З лівого шлуночка виходить аорта, що несе артеріальну кров до всіх органів і частин тіла. Між правим шлуночком і легеневою артерією та лівим шлуночком і аортою є півмісяцеві клапани, що забезпечують рух крові в одному напрямку — з шлуночків в аорту і легеневу артерію.

Передсердя і шлуночки скорочуються і розслаблюються ритмічно у строго визначеній послідовності. Скорочення передсердь, скорочення шлуночків і загальне розслаблення серця складають серцевий цикл. Він починається зі скорочення передсердь, під час якого шлуночки серця розслаблені, стулкові клапани відкриті, півмісяцеві клапани закриті. В результаті скорочення передсердь кров, що міститься в них, надходить у шлуночки.

Ударний, або систолічний об’єм серця – кількість крові, яку викидає шлуночок серця у відповідні порожнини при кожному скороченні. Ударний об’єм залежить від розмірів серця, стану міокарду і організму. У дорослої людини при відносному спокої систолічний об’єм кожного шлуночка складає приблизно 70-80 мл. Таким чином, при скороченні шлуночків в артеріальну систему надходить 140-160 мл крові.

Хвилинний об’єм – кількість крові, які викидає шлуночок серця за 1 хв. Хвилинний об’єм серця – це частка величини ударного об’єму на частому серцевих скорочень в 1 хв. В середньому об’єм складає 3-5 л/хв.

Регуляція серцевої діяльності здійснюється двома шляхами: нервовим і гуморальним.

Нервова регуляція серця здійснюється вегетативною нервовою системою. Вегетативна нервова система поділяється на два відділи: симпатичний і парасимпатичний.. Під дією симпатичних впливів поліпшується постачання серцевого м’яза киснем, поживними речовинами тощо

3.Вимоги, що ставляться до одягу. Основні гігієнічні вимоги до одягу — це проникність для повітря і вологи. Крім того, одяг повинен бути зручним і якнайлегшим. Не менше значення має проникність для вологи. З поверхні тканин, що вбирають піт, він легко випаровується. Ось чому шкідливо довго носити одяг і взуття, малопроникні для повітря й вологи. Затримуючись на шкірі, піт в жарку погоду важко випаровується, бо простір під щільним одягом швидко насичується водяною парою. Через це тепловіддача зменшується, що сприяє перегріванню організму. В холодну погоду піт, який не видаляється з поверхні тіла, змочує білизну. Через це вона стає значно теплопровіднішою, внаслідок чого збільшується віддача тепла організмом. Ось чому взимку ноги мерзнуть у гумовому взутті На взуттєвих фабриках для виготовлення підошов використовують мікропористу гуму, пронизану найдрібнішими отворами, які роблять її проникною для повітря.

Зимовий одяг виготовляють з матеріалів з пухким розміщенням волокон: з шерстяних тканин, фланелі, хутра та різних їх синтетичних замінників. Простори між волокнами тканин заповнені повітрям. Ви знаєте, що повітря погано проводить тепло. Часто неправильно обраний одяг для певної пори роки призводить до захворювань, частіше простудних. Звичайно зимовий одяг виготовляють з темних шорстких тканин. На сонячному світлі вони вбирають теплове проміння. Взимку, виходячи надвір, ми маємо на собі і теплу білизну, і костюм або плаття, і пальто на ваті або шубу. На ногах ми носимо теплі панчохи і черевики, а на голові — хутряну шапку або теплу хустку. Між шарами одягу є простори, заповнені повітрям, яке значно зменшує віддачу тепла організмом. Але товщина одягу не перешкоджає постійній зміні повітря біля поверхні тіла, бо різниця температур між ним і навколишнім середовищем дуже велика.

Літній одяг не повинен перешкоджати вільній тепловіддачі тіла. Ось чому його виготовляють з тонких тканин. Разом з тим треба, щоб їх поверхня вбирала мало тепла. Цього досягають тим, що літні тканини мають звичайно світле забарвлення і гладеньку поверхню, яка відбиває сонячне проміння. Найгігієнічнішим є літній одяг з льняних і бавовняних тканин. Шовк ї капрон менш гігієнічні, бо вони малопроникні для повітря й вологи.

Треба, щоб одяг був чистий. Бруд склеює волокна тканин одягу, а тому зменшується їх проникність для повітря і води. Продукти розкладу поту, шкірного сала та деяких інших речовин, що скупчуються в забрудненому одязі, створюють сприятливе середовище для життя і розмноження мікробів, в тому числі і хвороботворних. Крім того, ці речовини мають важкий запах.

Дата добавления: 2015-07-15