Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Білет 12

Читайте также:
  1. Білет 1
  2. Білет 11
  3. Білет 13
  4. Білет 14
  5. Білет 15
  6. Білет 16

1. Відчуття звуку пов'язане із хвильовими коливаннями повітря, які в слуховій сенсорній системі, перетворившись на нервові імпульси, несуть інформацію про зміни в довкіллі до кори великого мозку, де й формується відповідна гама почуттів. Амплітуду хвильових коливань називають звуковим тиском. Величину звукового тиску вимірюють у децибелах (від лат. децем - десять) - 1/10 частка бела. Наше вухо здатне сприймати звукові коливання в діапазоні від 16 Гц до 20 тис. Гц (20 кГц). Частоту нижче 16 Гц називають інфразвуком (від лат. інфра - нижче), а понад 20 кГц - ультразвуком (від лат. ультра - за межами). До зовнішнього вуха належать вушна раковина і зовнішній слуховий прохід.

Вушна раковина утворена еластичним хрящем, має характерні завитки.

Середнє вухо міститься у товщі скроневої кістки черепа, із зовнішнього боку обмежене барабанною перетинкою, а з внутрішнього - перетинкою овального вікна. До складу середнього вуха входять: три слухові кісточки (молоточок, коваделко і стремінце) і слухова (євстахієва) труба. Внутрішнє вухо розміщене в глибині скроневої кістки.

Воно складається із системи порожнин і звивистих каналів, заповнених рідиною. Функцію слуху в цьому складному лабіринті виконує завитка - спірально закручений канал

2. Більшість основних видів трудової й побутової діяльності людина повторює в певній послідовності впродовж тривалого часу. Це сприяє утворенню єдиного ланцюга рефлексів, у якому рефлекторна реакція на перший подразник є пусковим моментом для всього ланцюга. Таку систему послідовних умовних рефлексів названо динамічним стереотипом. Яскравим прикладом динамічних стереотипів є різноманітні рухові навички. Ходьба, біг, плавання, катання на лижах та велосипеді, - усе це навички, в основі яких лежить утворення динамічних стереотипів. Проявом внутрішнього динамічного стереотипу є періодична зміна діяльності фізіологічних систем організму протягом доби. Так, у години, коли людина працює, підвищується працездатність нервової та інших фізіологічних систем, динамічний стереотип (від трец. стерео - міцний, об'ємний, просторовий і типос - зразок, відбиток) - це система послідовних закріплених тимчасових нервових зв'язків (умовних рефлексів), що утворилися у відповідь на постійно повторювану систему умовних подразників. Він дає змогу людині виконувати певні дії без значного напруження нервових центрів кори великого мозку. І.П. Павлов застосовував поняття «динамічний найпростішими прийомами трудової діяльності до способу її життя та мислення. Динамічні стереотипи полегшують виконання багаторазово повторюваних дій. Багаторазове повторення одних і тих самих процесів у центральній нервовій системі призводить до їхнього максимального розчленування, робить їх легкими, економними, автоматичними. Водночас це звільняє решту відділів мозку для творчої роботи. Динамічні стереотипи забезпечують тривале зберігання досвіду виконання певних дій у звичних умовах, а також у випадку, коли ці умови виникнуть у майбутньому. Завдяки їм можливе використання минулого досвіду в нових умовах для утворення нових зв'язків. Тобто динамічні стереотипи підлягають видозмінам, що має пристосувальне значення. Стереотипні навички і звички зберігаються протягом багатьох років і складають основу поведінки людини. 3. Інфекційні захворювання - це розлади здоров'я людей, що викликаються живими збудниками (вірусами, грибками, бактеріями, кліщами,...X продуктами їх життєдіяльності (токсинами), патогенними білками (пріонами), передаються від заражених до здорових осіб і схильні до масового поширення.

Класифікація інфекційних захворювань:

- Кишкові інфекції.

- Інфекції дихальних шляхів.

- Кров'яні інфекції.

- Інфекції шкірних покривів.

Кір - гостре інфекційне захворювання, що характеризується підвищенням температури, інтоксикацією, ураженням верхніх дихальних шляхів.

Скарлатина - характеризується загальною інтоксикацією, ангіною, висипкою. Джерело - хворий скарлатиною, хворі діти та дорослі на стрептококову ангіну. Хворий стає заразним з моменту захворювання. Шлях передачі - крапельний, можливо через предмети побуту, через інфіковані продукти (молоко). На сучасному етапі скарлатина в основному мас легкі форми перебігу. Коклюш - інфекційне захворювання при якому ведучим симптомом є спазматичний кашель. Дифтерія - це гостре інфекційне захворювання, що характеризується фібринозним запаленням на місці вхідних воріт інфекції та симптомами загальної інтоксикації. Паротит - захворювання з переважним ураженням залозистих органів - слинні залози, яєчка, підшлункова залоза та ЦНС - менінгіти, менінгоенцефаліт. Причина - вірус паротиту. Особливо небезпечні інфекційні захворювання: Чума - це гостре інфекційне захворювання людей, гризунів та їх паразитів що викликається паличкою Коха. Велику роль у виникненні захворювання у людей відіграють блохи гризунів, які можуть переносити інфекцію від щурів до людей. Холера - це гостре інфекційне захворювання, що виникає внаслідок колонізації тонкої кишки холерним вібріоном. Характеризується епідемічним перебігом та розвитком діарейного синдрому.


Дата добавления: 2015-07-15; просмотров: 128 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Білет 1 | Білет 2 | З білет | Білет 4 | Білет №5 | Білет 6 | Білет 7 | Білет №8 | Білет №9 | Білет № 10 |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Білет 11| Білет 13

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.012 сек.)