Білет №8

1. Будова і функції переднього мозку

Передній мозок складається з двох частин — проміжного мозку, куди належать зорові бугри і підбугорна область, і кінцевого, куди належать кора і підкіркові вузли. Проміжний мозок межує з середнім, а великий мозок зверху і з боків вкривають всі інші відділи мозку. Проміжний мозок складається з чотирьох частин: надгір'я (епіфіза), згір'я (таламуса), підзгір'я (гіпоталамуса) і третього мозкового шлуночка.

Згір'я (таламус), або зорові горби, — парне утворення сірої речовини, яке розділене білими прошарками на три частини: передню, медіальну і латеральну. Кожна частина — це скупчення ядер, які поділяються на специфічні і неспецифічні. Специфічні ядра своїми волокнами досягають кори великого мозку і утворюють синапси на обмеженій кількості її клітин. Імпульси від неспецифічних ядер надходять до різних ділянок кори великого мозку. Доцентрові імпульси від усіх рецепторів організму (крім нюхових рецепторів) перш ніж досягти кори великого мозку, надходять у ядра згір'я (зорові сигнали, слухові, імпульси від рецепторів шкіри, обличчя, тулуба, смакових, внутрішніх органів). Сюди ж ідуть імпульси мозочка, які потім ідуть до моторної зони кори півкуль. Інформація в згір'ї перероблюється і направляється до півкуль великого мозку. При ураженні згір'я прояв емоцій порушується, змінюється характер відчуттів. Згір'я ще називається центром больової чутливості. Над зоровими горбами лежить залоза внутрішньої секреції — верхній мозковий придаток — надгір 'я, або епіфіз. Підзгір'я прилягає до згір'я внизу, відділяючись від нього борозенкою. Підзгір'я складається з 32 пар ядер, які об'єднують у 3 групи: передню, середню і задню. За допомогою нервових волокон підзгір'я має зв'язки з ретикулярною формацією стовбура мозку, з гіпофізом, із згір'ям. Підзгір'я є головним підкірковим центром регуляції вегетативних функцій організму. Вплив підзгір'я здійснюється як через нервову систему, так і через залози внутрішньої секреції. В клітинах ядер передньої групи підзгір'я виробляється нейросекрет, який по підзгірно-гіпофізарному тракту транспортується в нейрогіпофіз. Збуджене підзгір'я зумовлює секрецію адреналіну і норадреналіну, бере участь у регуляції діяльності серцево-судинної і травної системи. В передній частині підзгір'я містяться ядра, які регулюють функцію парасимпатичної частини автономної нервової системи. Подразнення заднього відділу згір'я пригнічує активність травного каналу, прискорює ритм серцевих скорочень, підвищує артеріальний тиск, збільшує в крові вміст адреналіну і норадреналіну, що свідчить про вплив задніх ядер згір'я на функцію симпатичної частини автономної нервової системи.

Одне з великих ядер підзгір'я — сірий бугор — бере участь в регуляції багатьох ендокринних залоз і обміну речовин. Його зруйнування веде до атрофії статевих залоз. Тривале подразнення його може привести до раннього статевого дозрівання, виникнення виразок на шкірі, виразки шлунку, дванадцятипалої кишки. Верхівка сірого бугра витягнута у вигляді лійки, на якій міститься нижній мозковий придаток -гіпофіз. Підзгір'я бере участь в регуляції температури тіла. Доведена його роль в регуляції водного обміну вуглеводів, сну і неспання. При пошкодженні деяких ядер підзгір'я виникає ожиріння за рахунок надмірного споживання жирів, ураження інших ядер зумовлює катастрофічне схуднення при різко зниженому апетиті.

До моменту народження більша частина ядер згір'я добре розвинена. Після народження відбувається збільшення згір'я. Цей процес триває до 13-15 років. Ядра закінчують свій розвиток в період статевого дозрівання.

Третій мозковий шлуночок утворює порожнину проміжного мозку. Він має вигляд вертикальної щілини, що міститься між згір'я і підзгір'я. Від верхнього кінця спинного мозку до згір'я і підзгір'я розташоване утворення, яке складається з нейронів різних типів і форм, густо переплетене волокнами — це сітчаста, або ретикулярна формація, через яку проходять як висхідні доцентрові, так і низхідні, відцентрові шляхи. Тут відбувається регуляція збудливості всіх відділів центральної нервової системи.

Маса головного мозку новонародженого 340-400 г, що становить 1/8-1/9 маси його тіла, у дорослої людини — 1/40 маси тіла. До 4-ох місяців розвитку плода поверхня мозку порівняно гладенька. Головні борозни хоч і помітні вже, але неглибокі, а борозни другого і третього порядків ще не сформувались. Закрутки ще не чітко виражені. Нервових клітин у великих півкулях новонародженої дитини майже стільки, скільки й у дорослої людини, але вони ще дуже прості за сеоєю будовою, мають веретеноподібну форму з невеликою кількістю вдростків, а дендрити їх ще тільки починають формуватись. До 5-ти місяців внутрішньоутробного розвитку утворюється бокова, потім центральна, тім'яно- потилична борозни. До момекту народження кора великого мозку мас такий тип будови, як у дорослого, але форма і величина борозен і закруток змінюється після народження. Кора тонша, ніж у дорослого. Мієлінізація нервових волокон, розташування шарів кори, диференціювання нервових клітин завершується до 8-ох років. Далі збільшується кількість асоціативних волокон і утворюються нервові зв'язки. Маса його в ці роки збільшується незначно. У трирічної дитини вже чітко виражене диференціювання кори головного мозку, яке мало чим відрізняється від такого у дорослії людини. Ускладнення будови нервових клітин відбувається повільно і триває до 40 років і більше. Тільки група клітин, що регулюють.координацію смоктальних м'язів, добре розвинена у новонародженої дитини. Диференціювання клітин кори великих півкуль відбувається в. основному до 7-8-ми років. У молодшому шкільному віці і в період статевого дозрівання у дітей триває дальший розвиток центральної нервової системи. Відмічається посилений ріст лобових часток великих півкуль, у зв'язку з чим збільшується точність і координація рухів мозку.

2. Механізм сприйняття світла. Функція ока — сприйняття світлового проміння. Це відбувається через оптичний апарат ока: рогівку, вологу передньої камери, зіницю, кришталик, вологу задньої камери, склоподібне тіло. Проміння світла заломлюється таким чином, що на сітківці утворюється зменшене перевернене зображення предметів. Унаслідок переробки інформації в корі головного мозку людина сприймає предмети в їх природному положенні. Властивість оптичної системи ока створювати на сітківці чітке зображення предметів, розташованих як на близькій, так і на дальній відстані від ока, називається акомодацією; вона досягається завдяки тому, що кришталик може змінювати свою кривизну. Коли світлове проміння, пройшовши через оптичну систему ока, фокусується не на сітківці, розвиваються аномалії зору. Механізм сприйняття світла. Коли світло падає на світо-сприймаючі рецептори, у них відбуваються складні фотохімічні процеси. Продукти розпаду родопсину і родопсину викликають збудження у фоторецепторах. Від них збудження по зоровому нерву поступає в підкіркові (четверо-горбочки, зорові горби) центри зору, а потім у кору потиличних часток мозку, де сприймається у вигляді зорового відчуття. Гігієна зору. Зір відіграє дуже важливу роль в житті людини, тому його потрібно берегти. Для попередження погіршення гостроти зору у зв'язку з високим навантаженням на очі потрібно дотримуватися певних правил: 1) при читанні повинне бути достатнє і рівномірне освітлення; 2) світло повинне падати зліва; 3) відстань від ока до предмету повинна бути близько 30-35 см; 4) не можна читати в транспорті, оскільки в результаті постійної зміни відстані між книгою і кришталиком слабшають еластичність кришталика і функції війкового м'яза, що веде до погіршення зору. Необхідно берегти очі від попадання пилу і чужорідних предметів, дуже яскравого світла, яке руйнує світлочутливі рецептори. Тому при дуже яскравому освітленні потрібно надягати темні окуляри.

3. Шкільна зрілість та її критерії. Особливості розпорядку дня для шестиліток.Шкільна зрілість — це такий рівень фізичного і психоемоційного розвитку дитини, котра приходить до першого класу, який дасть змогу їй без шкоди для здоров'я справитися з вимогами, які висуваються школою.

Слід відзначити, що ранній вік дитини, з яким збігається початок шкільного навчання, не можна вважати основною причиною недостатньої шкільної зрілості. Наукові дослідження дають підставу вважати, що у значної частини дітей 6-річного віку основні фізіологічні системи є достатньо зрілими і готовими до умов навчання. Перехід до систематичного навчання, на думку психологів, стимулює подальший розвиток психіки дитини, її пізнавальної та особистісної сфери. Проте діти одного календарного віку можуть суттєво відрізнятися за рівнем функціональної зрілості. Тому при вступі до школи необхідно враховувати не лише їх календарний, але й біологічний вік. На початок систематичного навчання у школі дитина повинна відповідати таким вимогам: 1)мати розвинене образне мовлення, достатній запас слів, вміння будувати поширені речення не мати виразних дефектів звуковимови;

мати достатній рівень розвитку довільної уваги, тобто здатність зосередитися на одному предметові, на виконанні одного завдання; необхідний для навчання письма розвиток моторики дрібних м'язів кисті рук; відповідний віку рівень фізичного розвитку, який визначається за показниками зросту відповідно табличним даним, приросту довжини тіла за останній рік, кількістю постійних зубів; відсутність хронічних захворювань та інших значних порушень у стані здоров'я. Особливості розпорядку дня для шестиліток заняття мають будуватися на принципі добровільності та зацікавленості;тривалість заняття має не перевищувати 20—25 хвилин (якщо комплексне -до 35 ж), з обов'язковою фізкультурною паузою;не намагайтеся чогось змусити дитину коли вона роздратована;найголовніше, щоб заняття були не довготривалими, а регулярними, обов'язково враховували індивідуальний темп розвитку маляти; підготовка до школи має бути системною, комплексною, відповідати віковим та індивідуальним особливостям дитини, адекватною за навантаженням і вимогами.

Рівнем актуального розвитку дитини шести років е наочно-дійова розумова діяльність, яка базується на сприйманні виконаних практичних операцій з предметами, а наочно-образна та словесно-логічна розумова діяльність становлять зону найближчого розвитку. Ось чому під час навчання дітей шести років учитель повинен послідовно вести їх від дій з конкретними предметами до абстрактних форм. Щоб уміло побудувати процес навчання, необхідно спиратися на психологічні механізми пізнавальної діяльності шестиліток, аби уникнути педагогічних помилок.

Найперше розглянемо вікові особливості шес­тилітньої дитини. Для ефективної роботи вчителю слід звернути увагу на такі аспекти: 1 Вікові та індивідуальні особливості психомоторної організації дитини в пізнавальній діяльності. 2.0собливості структури психологічної готовності до школи дітей 6—7-літнього віку.

Доцільність методів навчання, які забезпечують більш успішний розумовий розвиток маленьких учнів.

Психолого-педагогічні особливості діагностування рівня пізнавальної активності шестиліток.

Дата добавления: 2015-07-15