З білет

1. Поняття росту

Це загально біологічна властивість живої матерії. Ріст і розвиток починаються з моменту запліднення яйцеклітини, являють собою безперервний поступальний процес, що протікає протягом всього життя. Процес розвитку протікає стрибкоподібно, окремі етапи або періоди характеризуються якісними і кількісними змінами.

Розвиток - процес якісних і кількісних змін, що відбуваються в організмі людини, що призводять до підвищення рівнів складності організації і взаємодії всіх його систем.

Розвиток включає в себе три основні фактори: ріст, диференціювання органів і тканин, формоутворення. Вони знаходяться між собою в тісному взаємозв'язку взаємозалежності.

Зростання - кількісний процес, характеризується безперервним збільшенням маси організму і супроводжується зміною числа його клітин або їх розмірів. У процесі росту змінюється число клітин, тілесна маса і антропометричні показники. В одних органах і тканинах (кістки, легені) - зростання здійснюється за рахунок збільшення числа клітин, в інших (м'язи, нервова тканина) - за рахунок збільшення розмірів самих клітин. Більш точний показник росту організму - це підвищення в ньому загальної кількості білка і збільшення розмірів кісток. Онтогенез (від грец. онтос - існуюче та генезіс - походження) - це індивідуальний розвиток організму з моменту його зародження (зиготи) до природної смерті. Виділяють два періоди онтогенезу: ембріональний (зародковий) і постембріональний (післязародковий). Ембріональний охоплює перетворення зиготи на зародок і розвиток зародка та плоду до моменту народження дитини. Постембріональний починається після його народження. Протягом життя в організмі людини безперервно відбуваються процеси росту і розвитку. У різні періоди життя інтенсивність цих процесів неоднакова, що зумовлює специфічні анатомічні, фізіологічні та психічні особливості, які називають віковими. Відповідно до вікових особливостей

розвитку організму весь життєвий цикл людини поділяють на періоди. Новонароджений 1-10днів Немовля 0 днів – 1 рік Раннє дитинство 1-3 роки Перше дитинство 4-7 Друге дитинство 8-12 Підлітковий вік 12-16 Юнацький вік 16-21 Зрілий вік, 1-й період (молодість) 21-35 Зрілий вік, 2-й період (середній вік)36-60 Похилий вік 61-74 Літній вік (старці), 75-90 Довгожителі 91 і більше Таку періодизацію прийнято в 1965 р. на симпозіумі з проблем вікової періодизації, організованому Інститутом вікової фізіології та фізичного виховання. Ріст і розвиток дитини залежить не тільки від соціального середовища, а й від спадковості.

2 .Рефлекс - реакція організму на будь-яке подразнення, що здійснюється за участю нервової системи. Рефлекс е основною формою діяльності нервової системи організму. Рефлекс це вища форма біологічного відбиття із складними процесами обробки інформації - аналізу й синтезу. Найпростіші приклади рефлексів відомі кожному з повсякденного життя. Приймання їжі - це харчовий рефлекс. Кліпання повіками - рефлекс мигання. Вдих і видих - дихальний рефлекс. Зміна величини зіниць залежно від інтенсивності освітлення, зміна або підтримання рівня тиску крові, посилення чи послаблення перистальтики кишок, тонусу м'язів (ходіння, бігання) тощо - усе це приклади рефлексів.

Основною формою діяльності нервової системи є рефлекс.

Рефлекс - причинно зумовлена реакція - відповідь організму на дію подразників зовнішнього чи внутрішнього середовища, яка здійснюється за участю ЦНС.

У нервовій тканині нервові клітини контактують між собою, утворюючи ланцюжки нейронів. Ланцюжок нейронів, з'єднаних між собою синапсами, що забезпечують проведення нервового імпульсу від рецептора чутливого нейрона до ефекгорного закінчення в робочому органі - це рефлекторна дуга. Таким чином, рефлекторна дуга - це шлях, по якому проходить нервовий імпульс від рецептора до ефектора. Час від моменту нанесення подразнення до моменту появи реакції-відповіді називається часом рефлексу. Час рефлексу залежить від сили подразнення і збудливості ЦНС. Чим більша сила подразнення, тим менший час рефлексу. При зниженні збудливості, викликаному, наприклад, втомою, час рефлексу збільшується. Час рефлексу у дітей дещо більший, ніж у дорослих, що пов'язано з меншою швидкістю руху збудження у нервових клітинах Кожний рефлекс можна викликати лише з певної ділянки - рецептивного поля. Рецептивне поле - це сукупність рецепторів, подразнення яких викликає рефлекс. Наприклад, рефлекс смоктання виникає при подразненні губ дитини, рефлекс звуження зіниці - при освітленні сітківки, колінний рефлекс - при легкому ударі по сухожиллю нижче коліна.

3. Помутніння кришталика спричиняє захворювання катаракту. Причиною виникнення катаракти можуть бути порушення обміну речовин, травми, радіоактивне опромінення, надмірна робота за монітором комп'ютера. Лікування катаракти потребує хірургічного втручання з видаленням помутнілого кришталика та заміною його на штучний. Короткозорість - відхилення від нормальної здатності оптичної системи ока заломлювати промені, яке полягає в тому, що зображення предметів, розташованих близько до очей, виникають перед сітківкою. Короткозорість буває природженою і набутою. При природженій короткозорості очне яблуко має видовжену форму, тому промені від предметів фокусуються перед сітківкою. Чітко видно предмети, розташовані на близькій відстані, а зображення віддалених предметів нечітке, розпливчасте. Набута короткозорість розвивається при збільшенні кривизни кришталика внаслідок порушення обміну речовин або гігієни зору. Існує спадкова схильність до розвитку короткозорості. Основними ж причинами набутої короткозорості є підвищене зорове навантаження, погане освітлення, нестача вітамінів в їжі, гіподинамія. Для виправлення короткозорості носять окуляри з двоввігнутими лінзами.

Далекозорість - відхилення від нормальної здатності оптичної системи ока заломлювати світлові промені. У разі природженої далекозорості очне яблуко вкорочене. Тому зображення предметів, розташованих близько до очей, виникають позаду сітківки. Здебільшого далекозорість виникає з віком (набута далекозорість) унаслідок зменшення еластичності кришталика. При далекозорості потрібні окуляри з двоопуклими. Порушення зору, пов'язане з нерівномірним заломленням світла рогівкою чи кришталиком, називають астигматизмом. У разі астигматизму зазвичай знижується гострота зору, зображення нечітке і викривлене. Астигматизм усувається за допомогою окулярів з особливими (циліндричними) скельцями. Інколи у людини частково або повністю порушується сприйняття кольору, що обумовлює кольорову сліпоту. При повній колірній сліпоті людина бачить всі предмети забарвленими у сірий колір. Часткове порушення колірного зору дістало назву дальтонізму Дальтоніки, як правило, не розрізняють червоні та зелені кольори. Дальтонізм є спадковою хворобою яке пов’язане з Х-хромосомою і частіше порушення кольорового зору спостерігається у чоловіків. лікування можливе лише в перші роки життя поки мозок ще пластичний і піддатливий. Він не виліковний хоча існує лікування за рахунок впровадження в клітини сітківки відсутніх генів.

Дата добавления: 2015-07-15