Судово-гемологічна експертиза

Практика розслідування і судового розгляду справ (криміналь­них і цивільних) нерідко потребує встановлення природи міне­ральних утворень у вигляді коштовного каміння, а також джере­ла їх походження, складу і технології обробки, виробництва їх синтетичних аналогів та імітацій. Ці питання вивчаються гемоло-гією — розділом мінералогії.

Мінерали з особливими властивостями, які завдяки саме ним високо цінуються і використовуються після ювелірної обробки як прикраси, одержали статус коштовного каміння. Умовно його ділять на класи: І клас — алмаз, рубін, сапфір, ізумруд, олексан­дрит, благородна шпінель, евклаз, перли, деякі види бурштину; II клас — топаз, берил, циркон, аметист; ПІ клас — агат, сердолік, гірський кришталь, бірюза. Виробляються також штучні коштов­ні камені — рубін, сапфір, аметист, шпінель тощо.

Слід мати на увазі, що деякі коштовні камені за іншими класи­фікаціями відносять до так званих напівкоштовних, наприклад агат, гірський кришталь, сердолік, але це не має принципового значення.

Існує також величезна група мінералів, які широко використо­вуються для виготовлення досить привабливих прикрас і побуто­вих речей. Вони належать до категорії обробних каменів і мають певне ювелірне значення. Можна назвати деякі з них: геліотроп, малахіт, моховик, онікс, сардер, сапфірин, халцедон, хризопраз, яшма тощо.

Судово-гемологічна експертиза має на меті встановлення при­роди каменів, їх найменування, віднесення до груп коштовних, напівкоштовних і обробних, визначення складу і технології ви­робництва їх синтетичних аналогів та імітацій, встановлення на­явності слідів коштовних каменів на об'єктах-носіях, придатно­сті використання каменів у ювелірних виробах, а також джерела походження (родовища) каменів.

На вирішення експертизи цього роду ставляться такі питання:

1) Як називаються камені, вилучені в ювелірній майстерні за адресою...?

2) Чи є наданий експерту камінь коштовним, напівкоштовним
чи обробним?

3) Чи є наданий для дослідження камінь природним, замінни­
ком, синтетичним аналогом або імітацією?

4) Яка вага і розмір даних каменів?

5) Яка вартість каменя, наданого на експертизу?

6) Чи є на інструментах, предметах сліди ювелірних каменів?

7) Чи не знаходився раніше цей камінь у ювелірному виробі;
якщо так, то з якого металу цей виріб?

8) 3 якого родовища походять необроблені камені, надані для
дослідження?

9) Чи походять камені, вилучені у різних осіб, з одного джерела?

10) Чи складали єдине ціле, один комплект частини ювелірного
виробу, гарнітуру?

11) У кустарних чи заводських умовах оброблявся даний ка­
мінь?

12) Яка кваліфікація особи, яка здійснювала обробку каменя?
Проведення гемологічної експертизи потребує застосування

складних методів, що дозволяють встановити елементний склад каменів та їх фізичні властивості, до яких належать морфологічні та оптичні. Морфологічні властивості характеризуються кольо­ром, блиском, наявністю спайності, формою кристалів. Оптични­ми властивостями є прозорість, показник заломлення світла, ве­личина двозаломлення, дисперсія, анізотропність (ізотропність), плеохроїзм.

Лабораторними методами визначаються твердість, щільність, люмінесценція, а потім за допомогою растрової електронної мік­роскопії, рентгенофлюоресцентного та мікрорентгеноспектраль-ного аналізів вирішуються питання щодо елементного складу ка­менів, наявності в них домішок, слідів металізації. Остання ви­значається щодо золота, платини, срібла, міді, нікелю та цинку.

Наявність і властивості включень у камені дозволяють відріз­нити синтетичні аналоги від природних каменів.

Дата добавления: 2015-07-15