Алкогольні напої. Правила відбору проб передбачені стандартами

Правила відбору проб передбачені стандартами. Для контроль­ної перевірки якості продукції відбирають середню пробу не мен­ше 1 л кожного напою окремо.

Питання, які вирішуються при їх дослідженні:

1) Чи відповідають спирт, вино, лікеро-горілчаний напій, горіл­
ка, коньяк, пиво відповідним нормативним документам (ГОСТу,
ДСТУ, ГСТУтощо)?

2) Чи відповідають вино, лікеро-горілчаний напій, горілка, конь­
як, пиво своєму найменуванню, а також даним, зазначеним на ети­
кетці, у сертифікаті якості?

3) Чи відповідає надана проба напою зразку, вилученому як
еталонний (порівняльний, контрольний)?

4) Чи є вином надана на дослідження рідина?

5) Чи є вино, надане на дослідження, плодово-ягідним або ви­
ноградним?

6) Чи не розведене дане виноградне вино плодово-ягідним вином?

7) Чи є наданий зразок вином домашнього виготовлення?

8) Чи є вилучена рідина спиртним напоєм домашнього виго­
товлення?

9) Що являють собою подані на дослідження рідини? Чи мають
спільне джерело походження?

10) Чи містить подана на дослідження рідина ароматизовані
добавки, не передбачені технологією виробництва напою (вані­
лін, есенції тощо)?

11) Чи містить надана на дослідження рідина етиловий спирт?

12) Чи є надана на дослідження рідина етиловим спиртом, а
якщо так, то чи відповідає він вимогам ГОСТу?

13) Які токсичні мікродомішки містить спиртовмісна рідина, і
в якій кількості?

14) Чи є поданий на дослідження спирт технічним, технічним
денатурованим або харчовим?

15) Чи є у спирті денатуровані домішки, і які?

16) Чи не є акцизні марки, наклеєні на пляшки, підробними?

17) У який спосіб виготовлені подані на дослідження акцизні
марки?

18) Чи не порушена заводська закупорка поданої на дослі­
дження продукції?

19) У який спосіб закупорена подана на дослідження продук­
ція — кустарний чи заводський?

20) Який клей використовувався для наклеювання етикеток,
контретикеток, кольєреток та акцизних марок?

Експертиза харчових продуктів має яскраво виражений ком­плексний характер, про що свідчать останні питання, які не на­лежать до питань харчової експертизи, а є предметом трасологіч-ної експертизи, експертизи документів, експертизи матеріалів і речовин. Однак для більш ґрунтовних висновків їх необхідно ви­рішувати паралельно з питаннями про якість, склад та фальси­фікацію харчових продуктів.

При дослідженні харчових продуктів інструментальні методи забезпечують одержаення найбільш повної інформації щодо по­ставлених питань, а також скорочують час проведення експерти­зи. Це — газова та рідинна хроматографія, фотоколориметрія, спектрофотометрія, потенціометрія, рефрактометрія. Крім то­го, застосовуються арбітражні методи дослідження, передбачені стандартами для встановлення якості та фальсифікації поданих на дослідження продуктів,

Так, наприклад, у Центральній митній лабораторії Державної митної служби для дослідження олій та жирів застосовують газо­рідинний хроматограф у комбінації з інфрачервоною спектроско­пією. Визначення природи олійної або жирової сировини, яка ви­користовувалась для виробництва продуктів, можливе лише на підставі досліджень жирокислотного складу продуктів за допомо­гою спеціальних капілярних колонок. У свою чергу, дослідження за допомогою інфрачервоної спектроскопії дає можливість відпо­вісти на питання, чи містить олія або жир транс-ізомери жирних кислот. Таким чином при комплексному дослідженні жирнокис-лотного складу можна не тільки визначити природу олійно-жиро­вої сировини, а й відповісти на питання, чи піддавався продукт гідрогенізації. За допомогою газорідинної хроматографії також проводяться дослідження ізомерного складу олій та жирів, що до­зволяє виявити неякісну та шкідливу продукцію.

Для підвищення достовірності експертних висновків перед вилу­ченням харчових продуктів та при оформленні матеріалів для про­ведення експертизи (дослідження) доцільно звертатись за консуль­тацією до спеціаліста або експерта. У деяких випадках, після узго-

22 — 4-2531

дження із спеціалістом або експертом, вилучені об'єкти можуть над­ходити на експертизу кількістю меншою, ніж вказано вище.

Необхідно зазначити, що питання про придатність харчових продуктів для вживання належать до компетенції санітарно-епідеміологічної служби та відповідних установ.

Дата добавления: 2015-07-15