Читайте также: |
|
Терміном «грунт» в українській мові визначаються два поняття: в інженерній геології та інженерному ґрунтознавстві — узагальнена назва різних гірських порід, які є основою чи матеріалом для будівництва доріг, мостів, будинків тощо, та загальновідоме поняття агрогрунтознавства — природна (чи штучна) суміш мінеральних часток грунтотвірних порід і специфічних органічних речовин з різною кількістю води і повітря, здатна забезпечувати життя рослин, яка утворює поверхневий шар суші земної кори.
Слід зазначити, що у сільськогосподарському виробництві поняття землі як предмета і засобу виробництва значно ширше, ніж поняття грунту, оскільки включає комплекс факторів природного середовища, які визначають ріст і розвиток рослин та умови господарського використання угідь (клімат, рельєф місцевості, грунт, глибина залягання ґрунтових вод, інсоляція, ландшафтні умови, розташування окремих ділянок і масивів, їх конфігурація, і розміри, пов'язані з умовами для обробки земель), а в широкому розумінні земля — це будь-яка ділянка земної поверхні, всі землі незалежно від їх цільового призначення, господарського використання і відмінностей у правовому режимі — сільськогосподарського, лісогосподарського, спеціального призначення (землі промислових підприємств, транспорту, зв'язку, заповідників, курортів, оборони, розробки надр тощо), землі населених пунктів і землі запасу тощо.
У рамках судової ґрунтознавчої експертизи вивчаються об'єкти ґрунтового, грунтово-мінерального чи грунтово-техногенного походження (грунти, гірські породи природного чи штучного походження, в тому числі деякі будівельні матеріали — глини, піски, каміння, шлаки, крейда, гіпс, цегла чи будівельні розчини, одо містять пісок, крейду тощо). Експертні дослідження подібних об'єктів проводяться з метою встановлення різноманітних фактичних даних (обставин) у конкретній справі. Такими даними можуть бути ідентифікація місця скоєння злочину або ж факти, що слугують одним із джерел доказів про перебування (контакт) лю-
дини, тварини чи предмета на території, пов язаній з подією злочину, про контактну взаємодію із забрудненим ґрунтовими нашаруваннями предметом або транспортним засобом, про механізм утворення ґрунтових нашарувань чи про джерело походження нашарувань у справах про вбивства, зґвалтування, крадіжки, дорожньо-транспортні пригоди, коли речовини ґрунтового походження спостерігаються у вигляді забруднень на одязі і взутті, робочих інструментах (лопатах, сокирах), нашарувань на транспортних засобах і механізмах, відшарувань на місці ДТП у вигляді грудок грунту. У кримінальних чи господарських справах про порушення вимог законодавства про використання природних ресурсів одним із суттєвих джерел доказів є результати ґрунтознавчої експертизи, проведеної з метою встановлення факту забруднення грунтів (токсичними стоками, нафтопродуктами), визначення джерела походження мінеральної сировини або про належність її до сировини, зовнішньо-торговельні операції з якою контролюються державою (каолінові глини).
Найчастіше на вирішення судово-грунтознавчої експертизи ставляться такі питання:
1) Чи є на предметах, наданих для дослідження (одязі, взутті,
знаряддях злочину, інших предметах), нашарування грунту (чи
інших речовин грунтово-мінерального походження)?
2) Чи мають спільну родову (групову) належність нашарування
грунту (чи інших речовин грунтово-мінерального походження) на
представлених об'єктах-носіях та зразки (осип) грунту, вилучені
з місця події (або ж зразки речовин грунтово-мінерального похо
дження — нашарувань з підлоги підвалу, сараю, будівельного
складу чи майданчика, засипки сейфів тощо)?
3) Чи походять грунтові (чи грунтово-мінеральні) нашарування
на об'єктах-носіях з місця події (локальної ділянки місцевості, на
шарувань на підлозі певного приміщення, засипки сейфу тощо)?
4) Чи не залишені сліди грунту (відшарування), виявлені на
місці події з підлоги будинку, місця дорожньо-транспортної при
годи), певним об'єктом (взуттям, автомобілем)?
5) Характеристика місцевості, з якої походять нашарування
грунтово-мінерального походження.
6) Який механізм утворення ґрунтових нашарувань на одязі
потерпілого?
7) Чи не утворились вказані нашарування внаслідок контакт
ної взаємодії з іншими предметами, забрудненими грунтово-мі-
неральними нашаруваннями (з комплектом одягу, взуттям, авто
мобілем тощо)?
22*
Розділ 2
ОКРЕМІ ВИДИ ЕКСПЕРТИЗ
При вирішенні подібних питань об'єктами експертних досліджень виступають грунтові чи грунтово-техногенні нашарування на речових доказах, які звичайно підлягають порівнянню між собою або з відповідними матеріальними елементами місця події; пов'язана з подією локальна ділянка місцевості (приміщення), стосовно якої вирішується питання про тотожність (дані щодо неї експерту надаються, як правило, у вигляді певної кількості зразків); зразки; інші відомості, що містяться у матеріалах кримінальної справи і необхідні для вирішення поставленої задачі (протоколи огляду місця події і вилучення зразків, схеми місця події, довідки про погодні умови, про роботи, що проводились на місці події, тощо).
Виключна специфічність ґрунтової експертизи потребує щонайменше певних уявлень про особливості ґрунтових об'єктів та їх існування у часі і творчого підходу до призначення, підготовки матеріалів і оцінки результатів експертних досліджень.
Грунти утворились як своєрідне органо-мінеральне природне тіло в ході тривалих процесів ґрунтоутворення.
Внаслідок фізичного і хімічного вивітрювання масивні гірські породи (скелі, камені), що вийшли на земну поверхню, під дією перепадів температури, води і розчинених у ній газів повітря руйнуються і змінюються. При цьому утворюються вторинні мінерали, здатні утримувати воду, і розчинні мінеральні солі. Такі ґрунтотворні породи забезпечують умови для поселення спочатку нижчих, у подальшому — вищих рослин.
• Прийняті в агрогрунтознавстві номенклатура і діагностика (і, звичайно, картографія) грунтів засновані на використанні багатьох факторів, таких як генезис грунтів, вихідні ґрунтотворні породи, будова профілю і характеристики горизонтів чи навіть рівень ґрунтових вод. Зрозуміло, що в практиці судово-ґрунтознавчих досліджень, де найчастіше йдеться про дослідження незначних чи дуже незначних кількостей ґрунтових нашарувань, не можуть бути застосовані традиційні підходи та напрацьовані методи досліджень.
У судово-експертних установах системи МЮ України застосовувана методика експертних досліджень речовин ґрунтового походження передбачає комплексний підхід із використанням знань у різних галузях (ґрунтознавство, геологія, біологія, хімія). З використанням методів криміналістики розроблені адаптовані до малих кількостей методи аналізів для визначення мінерального, механічного складу, неорганічних і органічних сполук, біологічних включень і сторонніх домішок антропогенного походжен-
ня (матеріальні залишки господарської діяльності людини — частки будівельних і лакофарбових матеріалів, кераміки, скла, шлаків, волокон, волосся, вугілля, нафтопродуктів тощо), підходи до їх оцінки, досліджені закономірності формування та існування локальних ділянок місцевості як об'єктів ідентифікації і способи їх відмежування (виділення).
Можливість ідентифікаційних досліджень зумовлюється неоднорідністю комплексів морфологічних, фізичних, хімічних чи біологічних властивостей грунтів на відносно малих площах, відмежованих особливостями макро- і мікрорельєфу, рослинності, господарського використання території. На ділянках тієї чи іншої локальності складаються і певний час існують своєрідні комплекси ознак ґрунтової речовини. Специфічний ототожнюваний об'єкт у судово-грунтознавчій експертизі — локальна ділянка місцевості (поле, ліс, дорога тощо) або штучне ґрунтове локальне утворення (засипка горища, підвал, котлован), стосовно якого вирішується питання про тотожність. Окремість та індивідуальність структури локальної ділянки місцевості як елемента матеріальної обстановки злочину отримує відображення у частках ґрунтової речовини, у нашаруваннях і зразках, що дозволяє говорити про збереження протягом ідентифікаційного періоду якісної передумови ототожнення об'єкта.
Вирішення іденттіфікаиійних задач судово-грунтознавчою експертизою має послідовний, багатоступеневий характер: структура процесу звичайно містить етапи встановлення родової та групової належності об'єкта та його ідентичності шляхом локалізації та виділення (визначення) за окремістю та індивідуальністю ознак.
Основою вирішення цих задач є один з основоположних методів наукового дослідження — метод порівняння, сутність якого полягає у співставленні комплексів ознак виявлених ґрунтових нашарувань та зразків, вилучених з місця події (дійсного чи ймовірного).
Зразки відбираються з метою надання повноцінної та достатньо вичерпної інформації про склад грунтів і особливості на місці події, в межах локальної ділянки (порівняльні зразки — відбираються з локальної ділянки місцевості, що підлягає ідентифікації, безпосередньо з місця події чи ймовірного контакту) та на прилеглих до неї територіях, відмінних за ознаками ґрунтової речовини і використання (контрольні зразки — відбираються з метою відмежування ділянки, що ідентифікується, від територій, або прилеглих до неї, або ж не пов'язаних з місцем події, якщо існує версія про інше джерело нашарувань, не пов'язане з розслідува-
Розділ 2
ОКРЕМІ ВИДИ ЕКСПЕРТИЗ
ною подією, наприклад, з власної садиби підозрюваної особи, а не з місця події).
Специфічність об'єктів експертизи полягає у тому, що грунт є динамічною багатокомпонентною системою, змінною у просторі і часі. Причому зміни, що можуть відбуватись як безпосередньо у грунті (природні — внаслідок дії метеорологічних, сезонних факторів, зміни рослинності чи внаслідок діяльності людини), так і в ґрунтових нашаруваннях на предметах-носіях (втрата певних механічних елементів внаслідок осипання, зміна окремих показників внаслідок тривалого зберігання у вологому стані тощо), часто є неадекватними внаслідок дії різних факторів і обставин. Тому підготовка до проведення ґрунтознавчої експертизи потребує дотримання рекомендацій по проведенню першочергових слідчих дій, а саме:
— виявлення і вилучення предметів-носіїв з нашаруваннями
ґрунтової речовини, їх попереднє дослідження (визначення кольо
ру, механічного складу (пісок, глина, суглинок), видимих сторон
ніх домішок); забезпечення умов зберігання і транспортування;
— з'ясування обставин забруднення предметів і встановлення
ймовірного чи фактичного походження забруднень з місця події;
— огляд місця події: виявлення слідів контакту предметів з
ґрунтовою поверхнею (відбитків взуття, волокон одягу тощо); ви
ділення у просторі конкретної локальної ділянки, складання її
опису із зазначенням розмірів, ознак та характеристики прилег
лих до неї територій; вилучення зразків грунту, складання прото
колу і плану-схеми відбору зразків із зазначенням відстані між
точками, де їх відбирали;
— збір даних про використання забруднених предметів від мо
менту події до їх вилучення (струшування, прання, експлуатація і
додаткові забруднення, умови зберігання тощо) та про специфіч
ні особливості грунту на ділянці (у приміщенні), що підлягає ото
тожненню, зміни і роботи, які проводились у період між подією
та вилученням зразків (внесення добрив, оранка, перевантажен
ня вугілля, обробка деревини тощо);
— збір даних про метеорологічні умови в момент події та в пев
ний період до відбору зразків з місця події.
У разі постановки питання про механізм утворення ґрунтових нашарувань додатково мають бути надані відомості про обставини злочину та об'екти-носії: опис положення тіла потерпілого і одягу, що був на ньому (бажано з наданням знімків), показання свідків про положення тіла в момент події чи обставини ДТП; про наявність на поверхні грунту місця події будь-яких слідів — воло-
чіння, відбитків тканини тощо; про маніпуляції, що здійснювались щодо об'єкта-носія після події чи виявлення тіла, — в яких умовах транспортувався труп, чи використовувався одяг після події, сухими чи вологими були виявлений одяг, нашарування.
Дата добавления: 2015-07-15; просмотров: 224 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Алкогольні напої | | | Основні правила роботи з грунтовыми об'єктами |