Читайте также: |
|
Донедавна питання судово-медичної експертизи спірного батьківства, материнства, підміни дітей, а також ідентифікації особи вирішувались без застосування методів молекулярної біології. Традиційно така експетиза базувалась на аналізі групових антигенів еритроцитарних, сироваткових, ферментативних систем крові, що дозволяло достовірно* встановити лише групові властивості об'єктів, які досліджувались. Зокрема, виключити неправдиво вказане батьківство вищевказаними методами вдавалось не завжди. Експерти вимушені були робити висновок лише про те, що походження дитини від даного чоловіка не виключається (як і від інших чоловіків з такими самими груповими характеристиками).
Генотипоскопічна експертиза (генетична експертиза) — це індивідуальна ідентифікація (своєрідна генетична паспортизація), встановлення спорідненості по крові на рівні дослідження структури дезоксирибонуклеїнової кислоти (ДНК). Цей вид експертиз дозволяє не тільки категорично виключити батьківство, а й здійснити позитивне встановлення обох батьків та спорідненість по крові взагалі (ідентифікацію особи), а також діагностику спадкових хвороб у плода на ранніх стадіях вагітності. Перевагами ге-нотипоскопічної експертизи щодо традиційних методів імунологічних досліджень є більш конкретні висновки, висока чутливість методів, можливість дослідження декількох зразків.
Як об'єкти дослідження при проведенні генотипоскопічних експертиз можуть бути використані кров рідка та висушена, слина, сперма, зразки тканин (м'язева, кісткова) та внутрішніх органів (печінка, серце тощо), волосся, сліди біологічного походження на
речових доказах (тампони з піхви, ротової порожнини, прямої
кишки).
На вирішення генотипоскопічної експертизи можуть ставитися такі питання:
1) Чи походять надані біологічні об'єкти від конкретної особи?
2) Чи є батьком (матір'ю) дитини конкретна особа?
3) Чи походить дитина від конкретного батька (матері)?
4) Чи належать залишки трупа конкретній людині?
З метою їх вирішення в Україні при проведенні генотипоскопічних експертиз застосовуються два методи:
— метод геномної дактилоскопії, порядок застосування якого
регламентовано Методичними вказівками МОЗ України «Вив
чення зразків крові методом геномної дактилоскопії»;
— метод ампліфікації високополіморфних локусів ДНК, поря
док застосування якого /регламентовано методичними вказівка
ми МОЗ України «Використання ампліфікації високополіморф
них локусів ДНК в судово-медичній експертизі рідкої крові».
Більш поширеним в Україні завдяки меншій трудомісткості та доступності, є метод ампліфікації високополіморфних локусів ДНК (або полімеразна ланцюгова реакція — ПАР). Він запропонований К. Mullis у 1986 році. Це метод ампліфікації (розмноження копій) ДНК, за допомогою якого можна виділити та розмножити у значній кількості певну послідовність ДНК. Подальше розділення отриманих фрагментів ДНК шляхом електрофорезу дозволяє ідентифікувати специфічні ділянки ДНК без використання радіоактивних зондів, на відміну від методу геномної дактилоскопії. Кінцевим етапом вказаної методики є отримання електрофо-реграм типування ДНК за конкретними локусами, які документують результати досліджень і додаються до висновку експерта. Більш сучасним видом аналізу ДНК є її аналіз у спеціальних приладах, які мають назву «аналізатори геля».
Оцінка результатів досліджень схематично показана на прикладі обчислення вірогідності підтвердження батьківства, що виглядає таким чином. Оскільки локуси, що досліджуються при проведенні експертизи, успадковуються за кодомінантним принципом, то маркерні смуги дитини мають успадковуватись від матері та батька — по одній смузі від кожного з батьків (по кожному з досліджених локусів). На рис. А) картина при підтвердженні батьківства; В) картина при виключенні батьківства (М — мати, Д — дитина, ПБ — передбачуваний батько).
Розділ 2
ОКРЕМІ ВИДИ ЕКСПЕРТИЗ
д |
д |
М |
М |
ПБ |
ПБ
,лунки гелю
Б) |
А)
Рис. 54. Схематичне зображення електрофореграми авділіфікатів ДНК одного локусу.
Висновок про виключення батьківства робиться, якщо у дитини було виявлено маркерні смуги (мінімум по двох системах), які не могли бути успадковані від матері та чоловіка, вказаного як батько, або якщо у дитини не спостерігається маркерних смуг, характерних для чоловіка, вказаного як батько.
У випадку коли по досліджуваним локусам у дитини виявлені лише ті алелі, які характерні для матері та передбачуваного батька (тобто виключення батьківства не відбувається), проводиться розрахунок підтвердження батьківства. Для цього вираховують ймовірність випадкового успадкування кожного з алелів (ймовірність, з якою дитина могла б успадкувати даний алель від іншого чоловіка (жінки) з даної популяції). Розрахунок ймовірності такого успадкування здійснюють за формулою: Р - 2р - р2, де Р — імовірність випадкового успадкування алеля, р — частота алеля в популяції (з обов'язковим зазначенням джерела інформації).
Рис. 55. Електро- фореграма типування ДНК за локусом LPL. |
Якщо досліджено декілька локусів, вираховують кумулятивну ймовірність випадкового спадкуваня алелів Ркум, яка дорівнює добутку ймовірностей випадкового спадкування алелів по окремих локусах. Розрахунок імовірності підтвердження біологічного батьківства здійснюють за формулою: п = (1 - Ркум) х 100 %
На рисунку показано електрофореграму типування ДНК (з експертизи речових доказів, яка виконана у Головному бюро судово-медичної експертизи МОЗ України). М — маркер молекулярної маси pGEM Marker; L — маркерні (алельні) східні для локусу HUM
ДНК зі слідів крові людини
LPL; I — ДНК з крові потерпілої; 4 — на светрі.
6 7 |
Рис. 56. Ілюстративна таблиця електрофореграми: 1, 10 — маркер ДНК; 2 — контрольна ДНК К562; 5, 8 — алельний леддер; З, б, 7 — зразки крові. |
У даному випадку в ході експертизи вирішувалось питання про можливість походження крові на светрі від потерпілої жінки. Аналіз цієї електрофореграми дозволяє зробити висновок, що походження крові на светрі від конкретної особи не виключене, на що вказує співпадання за розташуванням смуг ДНК з крові потерпілої та ДНК з крові на светрі. Щоб дати категоричний висновок, проводиться подальший аналіз за більшою кількістю локусів ДНК з наступним вираховуванням ступеня ймовірності походження крові.
Дата добавления: 2015-07-15; просмотров: 232 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Судово-медична експертиза у відділеннях судово-медичної токсикології | | | Експертиза за матеріалами справи |