Дослідження оптичних параметрів голограм

Висока складність мікроструктури голограми та високі просто­рові частоти елементів зображення (до 2500 ліній на міліметр) часто не дозволяють однозначно ідентифікувати голограму за допомогою візуального та мікроскопічного дослідження. Тому для ідентифіка­ції голограм здійснюється контроль групи оптичних параметрів, які є макроскопічним відображенням особливостей їх дифракційної мікроструктури та однозначно її характеризують.

Контроль оптичних характеристик голограми проводиться в когерентному світлі. При цьому контролю підлягають такі пара­метри: кути дифракції, середня дифракційна ефективність у пер­шому порядку дифракції, розміри та взаємне розташування щі­лин райдужних голограм, а також здійснюється відновлення при­хованого зображення або зчитування закодованої інформації. Комплекс оптичних параметрів голограми можна об'єднати в ідентифікаційну карту голограми.

ОКРЕМІ ВИДИ ЕКСПЕРТИЗ

Ідентифікаційна карта голограми — це розподіл електромаг­нітного поля, який включає всі дифракційні порядки та містить інформацію про просторову координату, геометричну форму та інтегральну інтенсивність кожного дифракційного максимуму, відтвореного голограмою.

Рис. 52. Ідентифікаційні карти голограми-оригіналу (6) та її інтерференційної копії (а).

На рисунку наведені ідентифікаційні карти двох голограм: го­лограми, яка використовується для захисту від підробки проїз­них квитків на транспорті в місті Києві, та ідентифікаційна кар­та експериментальне виготовленої інтерференційної копії цієї голограми.

Візуальним оглядом та при мікроскопічному дослідженні вия­вити відмінності між голограмою та її інтерференційною копією досить важко. Дослідження ідентифікаційних карт голограм по­казує суттєві відмінності їх оптичних параметрів і дозволяє одно­значно виявити копію.

Приховане та закодоване зображення голограми виявляють у когерентному світлі. На рис. 53 наведене відтворене прихова­не зображення, яке було записане по площині всієї голограми за неосьовою схемою. Аналогічно може бути відтворена і закодова­на інформація за наявності декодуючого елемента. За відсутності або невідповідності декодуючого елемента елементу, що вико­ристовувався при записі голограми, відтворення закодованої інформації з голограми неможливе.

Рис. 53. Приховане зображення, відтворене в когерентному світлі.

У загальному випадку яс­кравість голограми визнача­ється її інтегральною дифрак­ційною ефективністю, яка визначається як відношення енергії світла, дифраговано-го голограмою в усі порядки дифракції для нормального падіння зондуючого променя, до енергії розсіяного світла еталона. Інтегральна дифрак­ційна ефективність розрахо­вується за формулою:

Л ={ІгзЕ/їр)ЮО%, де

г\ — інтегральна дифракційна ефективність;

ірзе — інтенсивність дифрагованого світла ГЗЕ;

Ір — інтентивність розсіяного світла еталона.

Вимірювання інтегральної дифракційної ефективності прово­диться за допомогою інтегрального фотометра.

Схема та повнота дослідження вибирається в кожному окре­мому випадку залежно від способу виготовлення голограми та встановлених співпадаючих та відмінних ознак.

На завершення слід зазначити, що наведена загальна схема до­слідження голограм дозволяє достовірно виявляти підробки, а та­кож, у більшості випадків, і технологічну схему їх виготовлення.

Дата добавления: 2015-07-15