Агротехнічна експертиза

У процесі розслідування деяких видів злочинів (розкрадання, злочинна недбалість, зловживання службовим становищем) ви­никає необхідність встановити обставини, пов'язані з псуванням сільськогосподарської продукції під час її вирощування, збері­гання або доставки споживачу.

Для цього застосовується, поряд з іншими заходами, агротех­нічна експертиза, завданням якої є виявлення причин загибелі, псування або погіршення якості продукції сільського господар­ства в процесі її вирощування, зберігання або транспортування.

Етап вирощування сільськогосподарської продукції обіймає пе­ріод вщ підготовки грунту під посів до збирання врожаю. На цьому етапі приводом для проведення експертизи може бути відсутність або розрідженість прорості, загибель посіву під час вегетації, а та­кож низький або нетоварний врожай. Даною експертизою повинні бути встановлені причини цих явищ, серед яких для правильного вирішення справи важливо виділити об'єктивні та суб'єктивні. Об'єктивні причини. — засуха, вимокання, вимерзання посівів, за-

гибель від сільськогосподарських хвороб і шкідників. Суб'єктив­ні — загибель або пошкодження посівів від внесення в грунт над­лишкових кількостей токсичних хімічних сполук (добрив, гербіци­дів), неврегульованість садильно-посівної або збиральної техніки, використання некондиційного садильно-посівного матеріалу, пору­шення технології обробітку, потрава сільськогосподарських куль­тур. До суб'єктивних причин слід також віднести невжиття необ­хідних заходів щодо захисту посівів від хвороб і шкідників, нако­пичення і збереження ґрунтової вологи, забезпечення нормального поливного режиму вегетуючих культур.

Суб'єктивні причини можуть бути наслідками розкрадання, недбалості, невідповідності займаній посаді. Розкрадаються в основному садильно-посівні матеріали; недбалість полягає у від­сутності необхідного контролю за дотриманням технологічних норм в агротехніці; невідповідність — у невмінні виконувати не­обхідні агротехнічні операції, наприклад, правильно розрахувати потрібну кількість добрив або ядохімікатів на одиницю площі, правильно встановити норму висіву і глибину закладки насіння, розрахувати норму поливу тощо. Наприклад, у справі про загибель картоплі на площі 150 га було встановлено, що на початку червня з невідомої причини стала гинути картопля і до середини місяця за своїм станом вона вона вже не підлягала збиранню, хоча початко­вий розвиток культури на цій площі був нормальним. У результаті проведеної агротехнічної експертизи виявилось, що на глибині закладки клубнів знаходиться потужний прошарок перемішаних органічних і мінеральних добрив, які є токсичними для картоплі.

Етап зберігання сільськогосподарської продукції починається із збирання врожаю і закінчується моментом її відправки з місця зберігання до споживача. Зберігатись сільськогосподарська про­дукція може в кагатах, скиртах, погребах, холодильниках, елева­торах, коморах, на складах тощо.

Встановлення причин псування сільськогосподарських про­дуктів у цей період є одним із завдань агротехнічної експертизи. Причини збитків у цьому випадку також можуть бути об'єктив­ними і суб'єктивними. До об'єктивних належать стихійні лиха, атмосферні явища; до суб'єктивних — порушення технології збе­рігання продукту, невжиття необхідних заходів для рятування продукту, що зберігається, від хвороб і шкідників тощо.

Об'єктами агротехнічної експертизи можуть бути грунт, доб­рива, отрутохімікати, вода для зрошення, посівний і садильний матеріали, одержаний сільськогосподарський продукт.

ОКРЕМІ ВИДИ ЕКСПЕРТИЗ

Розділ. 2

Орієнтовний перелік питань, які вирішуються агротехнічною експертизою:

1) Яка причина загибелі (розрідженості) посіву?

2) Яка причина одержання низького (нетоварного) врожаю?

3) Чи вносились конкретні добрива під сільськогосподарську
культуру і в якій кількості?

4) Чи була дотримана технологія обробітку сільськогосподар­
ських культур (норма висіву, глибина закладки насіння, строки
посіву, догляд за посівом, норма поливу тощо)?

5) Чи мали місце втрати врожаю під час збирання, а якщо так,
то в якій кількості і з якої причини?

6) Яка причина падіння родючості грунту? Чи не пов'язане во­
но з внесенням надлишкової кількості отрутохімікатів (гербіци­
дів) або добрив?

7) Які збитки заподіяно посіву потравою (витоптуванням худо­
бою)?

8) Чи дотримувалась технологія буртовки (кагатування) коре­
неплодів і бульбоплодів?

9) Чи відповідає якість кормів за вмістом окремих компонентів
нормативним концентраціям?

10) Яка причина псування сільськогосподарського продукту,
що зберігається в коморі?

У процесі вирішення поставлених питань основними методами є хімічний аналіз грунту, добрив, води, рослин тощо; польові роз­копки і бракераж. Втрати врожаю під час збирання визначають шляхом підрахунку втраченого зерна на одиницю площі; для ви­значення правильності технології обробітку встановлюються гли­бина оранки, схожість насіння за контрольними зразками тощо. Агротехнічна експертиза може проводитись агрономом. Од­нак вирішення багатьох питань вимагає залучення й інших спе­ціалістів, перш за все агрохіміка і ґрунтознавця. Тому агротехніч­на експертиза, як правило, має комплексний характер.

Оцінюючи висновки експертизи, слід звернути увагу на на­лежну кваліфікацію фахівців, які брали участь в її проведенні, роль кожного з них у дослідженні і відповідність загальних ви­сновків висновкам щодо окремих питань (наприклад, висновок про загибель картоплі від внесення в грунт надмірної кількості органічних і мінеральних добрив має відповідати висновкам аг­рохіміка про вид добрив, їх кількість і висновкам агронома-ріль-ника щодо часу і норм внесення цих добрив для даного сорту картоплі).

Важливо також оцінити правильність відбору зразків та їх ви-

користання під час проведення експертизи, оскільки від цього залежить вірогідність експертних висновків. Зразки з оброблю­ваних угідь мають відбиратися за правилами відбору середніх проб по площі і по глибині. За правилами середніх проб відбира­ються також зразки посівного матеріалу, добрив, гербіцидів із складських приміщень, мішків. Всі вони повинні надходити на дослідження в окремих упаковках, що виключають їх підміну або змішування, з точним зазначенням місця вилучення.

Дата добавления: 2015-07-15