Товарознавча експертиза

При розслідуванні та судовому розгляді кримінальних і цивіль­них справ часто виникає необхідність у застосуванні спеціальних знань у галузі товарознавства, в тому числі й у формі товарознав­чих експертиз. Такі експертизи здійснюються при розслідуванні крадіжок майна, випуску недоброякісної продукції, контрабанди товарів, при розгляді судами цивільних справ, коли обставини справи обумовлюють необхідність дослідження споживчих власти­востей продукції, товарів та сировини. Як джерела доказової ін­формації при розгляді цих справ виступають товари народного споживання, сировина, напівфабрикати, тара, пакування. Експерт­не дослідження таких об'єктів дозволяє визначити: їх різноманітні параметри, суттєві ознаки, властивості, різні обставини, пов'яза­ні зі споживчими якостями; відповідність стандартам, технічним умовам, зразкам; спосіб фальсифікації вказаних об'єктів та шляхи попередження різних правопорушень.

Слідча та судова практика останніх років свідчить про зрос­тання ролі цієї експертизи. Нерідко вона призначається також при розслідуванні вбивств, зґвалтувань, пограбувань, хабарниц­тва, хуліганства, розбоїв та інших злочинів, коли речовими дока­зами у справі є товарні об'єкти (головні убори, одяг, взуття, юве-

Розділ 2

І VKPEMI ВИДИ ЕКСПЕРТИЗ

241

лірні вироби тощо), для дослідження яких необхідні знання в галузі товарознавства. Багато товарознавчих експертиз прово­диться у зв'язку з розглядом цивільних позовів щодо розділу май­на, відшкодування збитку при пошкодженні майна або його псу­ванні, реалізації неякісних товарів.

Товарознавча експертиза допомагає вирішити широке коло пи­тань: визначити якість виробів, фактори, що забезпечують збере­ження продукції, обставини, що спричиняють зниження якості то­варів. Поряд з ними, у справах про вбивства експерт-товаро-знавець нерідко вирішує питання щодо належності окремих частин виробу єдиному цілому, встановлення підприємства-виробника, способу виготовлення.

Сутність товарознавчої експертизи полягає у тому, щоб за до­помогою спеціальних знань у галузі товарознавства дослідити то­варні (споживчі) властивості виробів з метою визначення їх фак­тичного стану або (та) їх вартості (початкової, залишкової). За­дача товарознавчого дослідження уточнюється при І^роведенні експертизи по конкретній справі залежно від її мети та обставин справи.

За допомогою товарознавчої експертизи визначається ступінь зниження (псування) якості продукції, що може бути обумовлено як порушенням виробничого процесу (технології виготовлення), так і недотриманням правил збереження виробів при їх упаков­ці, транспортуванні тощо.

Одним із завдань товарознавчої експертизи є встановлення фактичних даних, що підтверджують або спростовують відповід­ність характеристик досліджуваних об'єктів товарного походжен­ня базовим (нормативним) значенням, а також встановлення об­ставин, що зумовили зниження якості товарів, тобто фактичних даних, пов'язаних з недотриманням правил пакування, марку­вання, збереження, транспортування, розбракування та уцінки товарів.

Товарознавча експертиза — це дослідження споживчих влас­тивостей товарів за органолептичними, фізико-хімічними та мік­робіологічними показниками, а також показниками їх кількісних характеристик, що здійснюється експертом шляхом проведення дослідження та (або) на підставі інформації, яка міститься на маркуванні товарів або (та) в їх супровідних документах.

Об'єктами дослідження при проведенні товарознавчої експерти­зи є різні вироби товарного походження, зразки (проби), а також матеріали кримінальних та цивільних справ, у яких викладені то­варні характеристики досліджуваних об'єктів та інша інформація

про обставини зміни споживчих властивостей. Цими об'єктами мо­жуть бути галантерейні, пушно-хутрові, електропобутові, текстиль­ні, швейні, меблеві товари, взуття та інші промислові товари на­родного споживання; харчові жири, зерно-мучні, плодоовочеві, кондитерські, м'ясні, рибні, молочні та інші продовольчі товари, нафтопродукти, лісоматеріали, промислове обладнання, мінеральні добрива та інша продукція промислово-технічного призначення, а також споживчі властивості різноманітної сировини, допоміжних матеріалів, тари і пакувальних засобів, оскільки вони також є това­рами. Об'єктами експертизи цього виду можуть бути й інші товари, для оцінки яких можуть запрошуватись фахівці відповідної спе­ціальності.

Поряд із самими виробами, при проведенні товарознавчих екс­пертиз як вихідні дані вивчається маркування, що нанесено без­посередньо на виріб або міститься на ярликах, етикетках. Мар­куванням можуть бути текст, умовні позначення, малюнки, які містять дані про виробника, цифрові або буквені показники, що характеризують якість товару, а також різні маніпуляційні знаки, що вказують на спосіб поводження з вантажем або догляду за ви­робами, тощо.

Крім самих виробів, їх маркувальних позначень, зразків, у не­обхідних випадках експерту-товарознавцю повинні бути пред­ставлені документи, які відображають стан товару, різні проце­си, що відбувались з ним, здійснення товарних операцій (прий­мання, розбракування, реалізація), що дозволяє отримати додат­кову інформацію про товар. До них належать:

— документи, що містять інформацію про особливості похо­
дження виробів (сертифікати, посвідчення про якість, технічні
паспорти, ярлики тощо);

— товаро-транспортні (відвантажувальні) документи, що міс­
тять інформацію про умови та строки транспортування (квитан­
ція про приймання вантажу, залізнична накладна, комерційні
акти тощо);

— приймальні документи, в яких зафіксовані характеристики
якості товару при прийманні (дані про приймання товару та мето­
ди іспитів — акти розбракування, акти лабораторних досліджень,
дефектні відомості, журнали прийому та розбракування товарів,
приймально-видаткові накладні, акти уцінки та переоцінки, пас­
порти на товари, акти санепідемстанцій тощо);

— складські документи, що містять відомості про умови збе­
рігання товару;

— претензійні матеріали.

16 — 4-2531

ОКРЕМІ ВИДИ ЕКСПЕРТИЗ

Розділ 2

При розслідуванні та судовому розгляді справ про розкрадан­ня, господарські та інші злочини процес доказування пов'язаний з встановленням вартості виробів, викрадених або пошкоджених при вчиненні злочину. В зв'язку з цим часто виникає потреба у визначенні цін на продукцію, в тому числі на таку, яка не ре­алізується через роздрібну торговельну мережу і не має роздрібної ціни. До неї належать деякі види пряжі, овчина та шкіряна сиро­вина, листові сталь та алюміній, товари, технологічний процес ви­готовлення яких не завершений, деталі виробів тощо. Згідно з пунктом 8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про розкрадання державного та колективного майна» від 25 ве­ресня 1981 р. (зі змінами, внесеними згідно з постановами Плену­му Верховного Суду України від 23 грудня 1983 р. № 8, від 4 черв­ня 1993 р. № 3, від 3 грудня 1997 р. № 12) вартість викраденого майна визначається за діючими (оптовими, роздрібними, договір­ними) цінами, що існували на момент злочину.! Слідчий (суд) може також призначити товарознавчу експертизу, щоб отримати ком­плексну оцінку зібраних по справі доказів для встановлення часу, місця та інших обставин злочину. До компетенції товарознавчої експертизи відноситься дослідження технології виробництва де­яких виробів, споживчих властивостей товарів, умов їх зберіган­ня, транспортування та реалізації. Вивчення вказаних питань має суттєве значення для встановлення способів здійснення зло­чинів та обставин, які їм сприяли.

У ряді випадків, наприклад при розслідуванні крадіжок, де­яких злочинів у сфері господарської та службової діяльності, ме­тою експертних досліджень може бути тільки вивчення причин та умов, які призвели до зниження якості, псування, невиправ­даних втрат товарів, до змін ваги останніх та виникнення на них пошкоджень, а також розробка рекомендацій, спрямованих на їх усунення. За інших обставин експерти можуть визначити деякі причини та умови здійснення злочину, використовуючи власти­вості різноманітних товарів і продукції (наприклад, гігроскопіч­ність пряжі, паперу, шкіряних товарів тощо), порушення спе­ціальних правил складування та транспортування товарів, про­дукції тощо. У кожному конкретному випадку обсяг таких дослі­джень залежить від специфіки справи та тих конкретних питань, які ставляться перед товарознавчою експертизою, а саме:

1) Які найменування, призначення, артикул товару (продукції, сировини, допоміжних матеріалів)? До якого виду, роду, групи, партії, марки він належить?

2) Чи відповідають маркувальні дані дійсним товарним харак­
теристикам товару?

3) Як може бути розшифроване маркування представленого

товару?

4) Чи відповідає якість виробу вимогам стандартів, технічних
умов, наданим зразкам? Які порушення допущені?

5) Вимогам якого стандарту або яких технічних умов має від­
повідати даний товар?

6) Які дефекти є у конкретному товарі? Чи можлива його ре­
алізація (експлуатація) за наявності виявлених дефектів?

7) Які споживчі властивості досліджуваного товару? Чи при­
датний він до реалізації споживачу або підлягає промисловій пе­
реробці?

8) Якими даними характеризується сировина та матеріали, що
використовуються для виготовлення досліджуваної продукції і

товарів?

9) Які якість і сорт товару? Чи відповідає встановлений при
розбракуванні сорт товару вимогам нормативно-технічної доку­
ментації або зразкам?

10) Під впливом яких чинників змінилась якість товару та ви­
никли різного роду дефекти? Чи мають останні виробничий ха­
рактер або виникли у результаті механічних або інших пошко­
джень при транспортуванні, зберіганні, носінні? Який процент
втрати якості товару через ознаки зносу або наявність дефектів?

11) Які кількісні дані товару (розмір, об'єм, вага тощо) та його
комплектність? Чи відповідає вона вимогам технічно-норматив­
ної документації?

12) Яка відпускна, оптова, роздрібна ціна товару (напівфабри­
кату, деталей, комплектів, вузлів тощо)?

13) Які умови приймання, зберігання та відпуску товару? Чи
відповідають вони вимогам державного стандарту, технічних
умов тощо? Який ступінь зниження якості, розміри псування або
природної втрати товару?

14) Чи правильно виконані маркування, тарування та паку­
вання товару? Чи відповідають вони нормативно-технічній доку­
ментації або зразкам? Чи забезпечують пакувальні засоби збере­
ження якості товарів?

15) Чи виготовлений товар в умовах промислового виробниц­
тва, чи кустарним способом? Яким конкретним підприємством і
коли виготовлено товар? Вітчизняного чи іноземного він вироб­
ництва?

Розділ 2

ОКРЕМІ ВИДИ ЕКСПЕРТИЗ

16) Які причини сприяли виникненню на товарі дефектів при
його виробництві, зберіганні або транспортуванні?

17) Яка вартість товарної продукції з урахуванням втрати
якості у зв'язку як з експлуатаційним зношенням, так і з пошко­
дженням від впливу зовнішніх факторів?

18) Якому коду відповідає товар згідно з Українським класи­
фікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності?

19} Чи обгрунтовано здійснено переоцінку товару, який не ко­ристується попитом?

20) Якою є норма втрат під час зберігання даних товарів? Чи
перевищена ця норма; якщо так — то наскільки?

21) Яким підприємством виготовлено даний товар? Чи виго­
товлено його на підприємстві, зразки продукції якого представ­
лені?

22) 3 якого виду матеріалу виготовлено даний виріб?

При виборі методу досліджень по конкретній справі визна­чальне значення мають: питання, поставлені на вирішення това­рознавчої експертизи; властивості промислових та продовольчих товарів, які підлягають експертному дослідженню; кількість то­варів, що направляються на експертизу; можливості викорис­тання інструментальних засобів для дослідження промислових та продовольчих товарів тощо.

Дослідження пов'язано з безпосереднім ознайомленням екс­перта з усіма матеріалами справи, які відносяться до предмета експертизи. До матеріалів справи, наданих на експертизу як ре­чові докази, крім промислових і продовольчих товарів, а також зразків, документів, у яких відображені дані про товари, можуть додаватися протоколи огляду місця події та виїмки речових дока­зів, протоколи обшуків, допитів обвинуваченого, свідків, у яких містяться відомості, що належать до предмета товарознавчої екс­пертизи. Вивчення вказаних матеріалів дозволяє експерту ви­значити правильну методику дослідження всіх наданих об'єктів, висувати різноманітні версії. До числа останніх можуть бути від­несені версії про умови та засоби виготовлення товару, про об­ставини, які сприяли випуску недоброякісної промислової про­дукції, про причини виникнення окремих дефектів або псування товарів тощо,

У ході дослідження товарів інколи виникає необхідність у ви­користанні знань не тільки в товарознавстві, а й у галузях інших наук (хімії, біології тощо). Наприклад, знання хімії потрібні для встановлення процентного вмісту жирів, білків та інших речовин у молоці або сирі. У даному разі від результатів хімічного дослі-

дження конкретного об'єкта залежать висновки експерта-това-рознавця. Не маючи їх, він не зможе встановити якість, роздріб­ну ціну та інші дані щодо товару, який представлено на дослі­дження. Тому в таких випадках слід призначати комплекс експер­тиз: товарознавчу та хімічну, товарознавчу та біологічну тощо.

При проведенні судово-товарознавчої експертизи для визна­чення показників якості товарів застосовується органолептич­ний метод досліджень, заснований на сприйнятті властивостей товарів органами чуттів (слуху, зору, нюху, дотику, смаку). Він використовується, наприклад, для встановлення запаху духів, смаку продовольчих товарів, звучання музикальних інструмен­тів, для перевірки і встановлення сортності товарів та продукції за їх зовнішнім виглядом тощо.

Готуючись до проведення досліджень, експерт повинен ознайо­митися з державними стандартами, технічними умовами, спеці­альною літературою та методиками, в яких містяться різноманітні технічні вимоги та рекомендації відносно проведення досліджень споживчих властивостей промислових і продовольчих товарів, які є об'єктами товарознавчої експертизи. У 2002 році зареєстро­вані як науково-технічні розробки три перші в Україні методики у галузі товарознавчої експертизи, розроблені експертами-това­рознавцями науково-дослідних інститутів судових експертиз Мі­ністерства юстиції України (Донецького НДІСЕ — «Практичні ре­комендації з визначення якості різних груп промислових това­рів», Харківського НДІСЕ — «Методика визначення вартості май­на», Київського НДІСЕ — «Розрахунок втрати якості непродовольчих товарів у зв'язку з їх зносом та наявністю дефек­тів, який використовується у проведенні товарознавчих до­сліджень»).

Дослідження об'єктів повинно здійснюватися своєчасно, не зво­лікаючи, щоб не змінилися стан об'єктів або умови їх зберігання (температура в сховищах, складування різноманітних товарів то­що). Громіздкі предмети досліджуються за місцезнаходженням. Як­що ці об'єкти знаходяться за місцем проживання громадян, то осо­ба або орган, які призначили експертизу, зобов'язані забезпечити експертові можливість їх огляду. У цивільних справах експертний огляд об'єктів дослідження має проводитись у присутності осіб, які є позивачами та відповідачами у справі.

При проведенні експертизи великих партій товарів на дослі­дження мають бути надані усі виявлені та вилучені товари. При цьому експертам-товарознавцям слід користуватися відповідни­ми нормативно-технічними документами, що визначають поря-

ОКРЕМІ ВИДИ ЕКСПЕРТИЗ

Розділ 2

док відбору зразків. Вибіркові дослідження можуть застосовува­тись тільки як винятки. Об'єктами таких досліджень є товари, які мають не індивідуально-конкретні, а групові (родові) ознаки (зер-но-мучні, плодоовочеві, молочні товари, харчові жири тощо). При цьому проби, необхідні для дослідження таких товарів та продук­ції, повинні відбиратися від кожного пакувального місця, партії з урахуванням особливостей конкретного товару та вимог норма­тивно-технічної документації. Відбір має відображати весь об'єм (генеральну сукупність) товарів. Відібрані товари необхідно охо­роняти від впливу факторів, які можуть спричинити знищення або зміни їх суттєвих ознак. Ці товари повинні зберігатися у тому вигляді, в якому вони були виявлені та вилучені.

Якщо для вирішення поставлених перед експертом питань ма­ють значення умови зберігання конкретного товару (стан складу­вання, вологість приміщення і температура, справність вентиля­ції тощо), їх також треба докладно описати у висновку. При використанні експертом документів., що характеризують рух то­варно-матеріальних цінностей, їх також необхідно перелічити у висновку,

У висновку описуються проведені дослідження, вказуються методи, застосовані експертом, викладаються результати лабора­торних досліджень та експериментів (якщо вони були проведені). Ці результати можуть відображатись у таблицях, графіках, схе­мах, на фотознімках. Якщо експерт використовував для прове­дення порівнювальних досліджень державні стандарти, технічні умови, довідники, зразки, він повинен послатися на них.

Завдання, які найбільш часто вирішують експерти-товарознав-ці, формуються у такі розділи:

а) дослідження непродовольчих товарів:

— встановлення ринкової вартості всіх груп непродовольчих
товарів;

— встановлення ринкової вартості всіх груп промислових то­
варів, конфіскованих, контрабандних, визнаних безхазяйними;

— встановлення відповідності умов, термінів зберігання, скла­
дування й транспортування;

— встановлення залишкової вартості з урахуванням морально­
го та природного зносу об'єкта і факторів причинного характеру;

— встановлення дефектів виробничого та невиробничого ха­
рактеру, прихованих дефектів;

— встановлення товарних характеристик надісланих на до­
слідження об'єктів, їх виробника;

— встановлення суми матеріального збитку при механічному

та термічному пошкодженні, дорожньо-транспортній пригоді, залитті водою, пожежі тощо.

б) дослідження продовольчих товарів:

— встановлення ринкової вартості всіх груп продовольчих то­
варів;

— встановлення фактичного стану об'єкта;

— встановлення відповідності умов, термінів зберігання, скла­
дування товару, транспортування.

в) дослідження обладнання:

— встановлення ринкової вартості обладнання;

— встановлення ринкової вартості за фактичним станом.

г) встановлення коду товару згідно з Українським класифіка­
тором товарів зовнішньоекономічної діяльності.

Проводяться також товарознавчі експертизи промислового об­ладнання, предметом яких є фактичні обставини справи, техніч­ний стан обладнання, причини аварії, ресурсні характеристики, умови експлуатації тощо.

Об'єктами дослідження можуть бути обладнання, різноманітні машини та механізми, технологічні процеси, вироблена продук­ція, тара, упаковка, технічна і технологічна документація, прила­ди контролю, записи у вахтових журналах, ремонтні відомості,

графіки тощо.

На вирішення товарознавчої експертизи промислового облад­нання можуть ставитися такі питання:

1) Що це за обладнання, для чого воно призначено, і які його
технічні характеристики?

2) 3 яких основних вузлів (агрегатів) воно складається?

3) Яка вартість даного обладнання?

4) Яка вартість даного вузла (агрегату)?

5) Де виготовлено обладнання, у який спосіб, хто виробник, чи
є вітчизняні аналоги?

6) Яка вартість ремонту?

7) Який розмір заподіяних збитків?

Дата добавления: 2015-07-15