Читайте также:
|
|
Виробництво продукції характеризується певними сезонними коливаннями тобто стійкими відхиленнями по окремих місяцях чи кварталах року.
Для аналізу сезонних коливань визначається індекс сезонності, який розраховуються як відношення фактичного обсягу в середньому по місяцях о загального середнього місячного обсягу виробництва або реалізації продукції. Наприклад обсяг реалізації в попередньому році за січень місяць становить 13,4 млн., а за цей же місяць звітного року – 50,3 млн., тобто середньомісячний обсяг реалізації в січні становить13,4+50,3/2=31,85 млн. грн., а середнє значення місячного обсягу продажу за 2 роки становить 53 млн.грн., отже індекс сезонності = 31,85/53=0,61
На основі індексів сезонності з метою відстеження сезонних коливань будують хвилю коливань. Сезонність тісно пов’язана з ритмічністю виробництва продукції.
Ритмічніст ь – це рівномірний випуск продукції відповідно до графіка в обсязі і в асортименті передбаченими планом.
Вибір часового періоду при оцінці ритмічності (декада, п’ятиденка, доба, година) зумовлена типом виробництва і тривалістю виробничого циклу. Для однотипного масового виробництва з коротким виробничим циклом ритмічність оцінюють за годину зміну добу а для виробництва з тривалим періодом і великою номенклатурою – за п’ятиденками або декадами.
Оцінюють ритмічність за такими показниками:
Коефіцієнт ритмічності – це відношення фактичного обсягу виробленої продукції (не вище планового завдання) до планового обсягу виробленої продукції. Чим ближче значення коефіцієнта до одиниці тим ритмічніше працює підприємство.
Коефіцієнт варіації – визначається як відношення середньоквадратичного відхилення фактичного показника від планового за добу (декаду, місяць, квартал), до середньодобового (середньо декадного, середньомісячного) планового випуску.
Коефіцієнт аритмічності – визначають як суму відносних відхилень без врахування зносу фактичного випуску від планового за окремими часовими періодами.
Чим менше ритмічно працює підприємство тим більше значення коефіцієнта аритмічності.
Важливою умовою забезпечення високих результатів діяльності підприємства є досягнення відповідного рівня якості та конкурентоспроможності продукції. Оцінюють якість продукції за такими напрямами
1 .Аналіз якості за узагальнювальними та непрямим показниками:
До узагальнювальних належать показники, які характеризують якість всієї продукції (наприклад, частка сертифікованої продукції, частка експортованої продукції, у високорозвинені країни, частка нової продукції у загальному обсязі продажу).
Якість можна оцінити за непрямими показниками:
Сума сплачених штрафів
Кількість та сума забракованої продукції
Кількість отриманих рекламації (претензії до якості)
2. Аналіз якості продукції за одиничними, індивідуальними показниками
На відміну від узагальнювальних індивідуальні показники характеризують окремі властивості або характеристики продукції (надійність, точність, продуктивність)
За індивідуальними показниками оцінюють технічний рівень продукції.
3. Аналіз конкурентоспроможності продукції
Конкурентоспроможність продукції характеризує сукупність властивостей відповідно до призначення продукції які краще задовольняють конкурентну потребу споживачів ніж виріб конкурента.
Оцінюють конкурентоноспроможність за такими алгоритмами:
Вивчення ринку з метою вибору товару який буде виступати базою порівняння
Формування переліку індивідуальних показників за якими оцінюють технічний рівень продукції.
Порівняння параметрів аналізованого виробу з вимогою стандартів, якщо аналізований виріб не дотримується вимог нормативних документів, то він вважається неконкурентноспроможним і подальший аналіз не проводяться
Розрахунок групового показника конкурентоспроможності за технічними параметрами
Дата добавления: 2015-07-15; просмотров: 219 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Аналіз номенклатури, асортименту і оновлення продукції | | | Схема складу витрат підприємств |