ІІ. Характеристика традиційних прийомів

Традиційні прийоми використовуються для аналізу різних об’єктів і за своїм характером є найпростішими. До них належать:

1. деталізація показників – це розкладення узагальнюючого показника на складові частини та вивчення впливу кожної з них на загальний результат. Узагальнюючі показники є складники, які формуються як інтегральна оцінка простих. Деталізація в економічному аналізі проводиться:

- за часовим періодом

- за структурними одиницями

- за структурними елементами.

2. Порівняння – це зіставлення аналітичних показників з метою визначення загальних і специфічних ознак економічних явищ, тенденцій та закономірностей їх розвитку.

Види порівняння числових даних:

2.1. зіставлення фактичних даних звітного періоду з аналогічними показниками попередніх періодів для визначення тенденцій розвитку економічних процесів

2.2. зіставлення фактичних показників з плановими для оцінки виконання плану

2.3. зіставлення фактичних показників з нормативними з метою виконання нормативних завдань та регулювання, при необхідності, виробничих процесів

2.4. зіставлення показників певного підприємства з досягненнями найнебезпечніших конкурентів для визначення рівня конкурентоспроможності

Використання прийому порівняння дає змогу провести аналіз:

- горизонтальний

- вертикальний

- трендовий

- одновимірний

- багатовимірний

3. групування – це зведення економічних показників в однорідні групи за певними ознаками для аналітичного опрацювання.

Види групування:

- типологічні

- структурні

- аналітичні

4. відносні величини – розраховуються як відношення 2 показників і вимірюються в коефіцієнтах або відсотках. До найголовніших належать:

- виконання планових завдань

- структури

- координації

- інтенсивності (ефективності)

- тощо.

5. середні величини – в економічному аналізі найчастіше використовуються такі види середніх величин:

середня арифметична (проста і зважена)

середня хронологічна

середня геометрична

середня гармонійна

Для визначення середніх величин інтервальних показників використовується середня арифметична.

Для моментних показників – середня хронологічна.

Для обчислення середніх темпів протягом кількох часових періодів – середня геометрична.

Для розрахунку показників варіації – середня квадратична

6. елементарні прийоми дослідження

Для дослідження розвитку явища у часі застосовують аналіз динамічних рядів.

Залежно від показників, що аналізуються є:

- інтервальні

- моментні динамічні ряди (прибуток станом на 1.01)

Для вивчення динамічних рядів застосовують показники динаміки:

- абсолютне відхилення – це різниця між кількісним значенням наступного і попереднього показника. Вимірюється в одиницях виміру основного показника, вказує на його абсолютну зміну, тобто знак + або - - обов’язків.

- Відносне відхилення (темп приросту) – це відношення абсолютного відхилення до значення попереднього показника. Вказує на відносну зміну показників, вимірюється у % і знак + або - - обов’язковий.

Іншим способом відносне відхилення можна розрахувати як різницю між темпами росту: 100%.

- темпи росту – це відношення числового значення наступного і попереднього показника, вимірюється у;, вказує на рівень показника, тобто знак + або – не ставиться (9,8:10,1) х 100=97%, якщо темпи приросту – 5, то темпи росту – 95%.

7. балансовий прийом – використовують для відображення пропорцій 2-х груп взаємопов’язаних економічних показників, підсумки значень яких мають бути однаковими. Для цього складають різні баланси:

- робочого часу

- матеріальні

- платіжні

В економічному аналізі балансовий прийом використовується для перевірки вихідної аналітичної інформації, а також у факторному аналізі – для перевірки правильності проведених розрахунків.

8. табличний прийом – використовують для оформлення вихідної інформації та результатів аналізу у вигляді аналітичних таблиць.

Аналітична таблиця – це поєднання горизонтальних рядків і вертикальних граф. Для оформлення аналітичної таблиці дотримуються таких вимог:

8.1. в тексті перед таблицею надається посилання на таблицю. Наприклад: результати аналізу витрат ВАТ “Техсервіс” за 2000-2004 р.р. подано в табл. 1.

8.2. Справа над таблицею подають нумераційний заголовок. Наприклад: Таблиця 1.

8.3. Таблиця містить змістовний заголовок, тобто назву таблиці, в якій вказують об’єкти аналізу, підприємство для якого проводять аналіз, та аналізований період. Назва подається посередині. Наприклад: Динаміка витрат ВАТ “Техсервіс” за 2000-2004 р.р.

8.4. Якщо таблиця складається з великої кількості граф або переноситься на наступну сторінку, то графи нумерують.

8.5. Після аналітичної таблиці подають аналітичні висновки, тобто коментар до таблиці. Висновок повинен містити встановлені основні закономірності діяльності підприємства та пропозиції.

8. графічний метод. Для більш наочного подання результатів аналізу застосовують поряд з таблицею графічний прийом, який грунтується на застосуванні графіків в економічному аналізі. Найпопулярнішим видом графіків є діаграми, які поділяються на діаграми порівнянні, структури, динаміки, зв'язку та контролю

Дата добавления: 2015-07-15