|
Читайте также: |
Мета: Розповісти учням про звичаї та обряди святкування Великодня; вчити дітей розписувати писанки, прикрашати їх декоративним розписом; організовувати конкурс на найкращу композицію писанок великодніх свят; закріплювати навички роботи з різними художніми матеріалами; виховувати старанність, акуратність; сприяти формуванню поваги до праці народних майстрів і розумінню народно-прикладного мистецтва.
Обладнання: Писанки, крашанки, мальованки, дряпанки, малюнки, ілюстрації, зразки дитячих робіт, присвячених великоднім святам, яєчні шкарлупки, фарби, писанки, віск (парафін), ножиці, клей.
Хід уроку.
І.Організація класу. Повідомлення теми і завдань уроку.
ІІ. Робота над темою уроку.
1. Декламування вірша вчителем.
Гарна писанка у мене –
мабуть кращої нема!...
змалювала дрібно квіти,
вісім хрестиків малих,
і дрібнесеньку ялинку,
й поясочок поміж них…
Я ту писанку для себе,
для зразочка залишу,
а для мами і для тата
дві ще кращих напишу.
(К.Перелісна)
2. Вступна бесіда.
З давніх - давен люди святкують Великдень – Пасху. Це – день, коли воскрес Ісус Христос, якого ми бачимо на іконах у церквах та в оселях. Саме цієї пори приходить справжня весна, все починає рости, квітувати. На Пасху дорослі розписують та фарбують яєчка, дарують їх дітям, приказуючи:
«Христос воскрес!» Діти відповідають: «Воістину воскрес!»
Сьогодні, діти, ми з вами відкриємо для себе красу наших писанок, ознайомимось із великоднім звичаями.
3. Літературна композиція.
(Клас прикрашено вишивками. На стіні – ікона. За столом сидять діти спостерігають за роботою бабусі, яка розписує писанки. На столі горить свічка, у мисці лежать писанки, крашанки, дряпанки, мальованки.)
Бабуся. Розкажу вам, діти, про часи давні і теперішні, про великодній звичай.
Хлопчик. А ми вже здогадались. Адже перед Великоднем татусь побілив хату, матуся прикрасила оселю вишитими рушниками, а ми прибрали подвір’я.
Бабуся. Так, коли вже скрізь був порядок, настав час для писанок.
Бо що то за свято Великоднє без писанок.
Дівчинка. Бабусю, які чудові писаночки виходять у вас, зовсім не схожі одна на одну!
Хлопчик. Бабусю, чуєте, бабуню, а що це у вас за квіточка намалювалася?
Бабуся. То, Іванку, не квіточка. То – знак сонечка золотого.
Івасик. (Розглядає писанку). То не цяточки, Івасику, то чарівні знаки дощу. Орнаменти писанок пов’язані з місцевостю. Зірки, хрести сонця, що ними щедро оздоблюють писанки, символізують щастя, добробут, добрі прикмети. Сонце малюють у вигляді кола, ружі; зірку – у вигляді променів воду – у формі хвиль.
Розкажу вам, внучатка, як розписували писанки в нашому краї. Найчастіше це робили жінки. Кожне яйце мили вони у трав’яній фарбі, яку називали галункою. Розмальовували яйце колосками, щоб нива щедрою була; пташками, щоб з весни до осені щебетали та серце людей звеселяли; квітами, щоб скрізь гарно було; малювали сонечко красне, щоб світило ясно.
Хлопчик. А я знаю, що не всі яйця годяться для писанок. Вони повинні бути чистими, білими, без жодних цяточок і плям. Їх старанно вимивають у холодній воді, а потім кладуть у тепле місце, щоб висохли й зігрілися, бо до теплого яйця віск краще пристає. Де нанесено віск, там фарба не візьметься. Розмальовування треба починати з найяскравішої фарби і закінчувати найтемнішою. Потім яйце опускають у теплу воду, щоб розтопився віск. Писанка готова.
Дівчинка. А я розкажу вірш про писанку.
Спекла мама на Великдень
Біленькі паски,
А я куплю фарб і спишу
Гарні писанки.
Розмалюю на писанках
Квіти, ялички,
І роздам їх на Великдень
Поміж діточки.
А братові маленькому
Дам писанки дві,
Щоб качав їх по зеленій
Шовковій траві.
Писанка
Розмалюю писанку, розмалюю,
Коника гривастого намалюю.
Розмалюю писанку, розмалюю,
Соловейка-любчика намалюю.
Розмалюю писанку, розмалюю.
Різьблену сопілочку намалюю.
А сопілка буде грати,
Соловейко – щебетати,
А гривастий кониченько – танцювати.
(Д.Чередниченко)
Хлопчик. Я також знаю гарний віршик про Великодні свята.
Може б, мамо, ви нам з ласки
Та дали святої паски,
Що красили для діток?
Постривайте: свято в мене
Буде завтра посвячене;
Завтра янголи з небес
Скажуть вам «Христос воскрес!»
І вже час той недалечко,
Що покотиться яєчко
Й ви погонитесь за ним,
І червоним, і ясним. –
Позаснули хлопченята,
Кличуть голосно з небес:
«Годі спать: Христос воскрес!»
(Я.Щоголів).
Бабуся. А хочете, я вам розповім казочку про писанку?
Діти. Так, так, хутчій!
Бабуся. Залишивши гніздечко, покотилось яєчко… Та котилось воно недалечко.
Квочка з курчатами на подвір’ї гуляла, діток своїх забавляла.
- Мамо, он яєчко по стежці котиться, - сказало найменше курчатко. – Ану ж, яке воно на колір? – Біле, як сніг, - сказала квочка. – А сніг який, - спитав півник, бо курчаток взимку ще не було, і снігу вони не бачили. – Такий білий, як оте яєчко, що котиться, - відповіла квочка. – Однак скоро Великдень. То давайте пофарбуємо яєчко, щоб воно було барвисте, як весна.
Закотили курчатка яєчко до своєї хати й ну його фарбувати.
Припустив теплий дощик, потім стала веселочка в небі.
Курчатка у веселки фарб позичали, на білому яєчку весну малювали. Малювали лапками та писали пір’ячком – і покотилася писанка зеленим подвір’ячком. Курчатка її доганяли, на крилечках піднімали й дівчині Наталочці, яка їх зеренцями годувала, водицею напувала, на свято Великдень подарували. І зацвіли вишні, черешні. Став гарний, як писанка, садочок увесь. І проказала Наталочка:
- Христос воскрес!
Без писанки не обходиться жоден Великдень. Як символ Христового Воскресіння, її освячують в церкві разом із Паскою, ставлять на святковому столі, дарують на щастя рідним. Як найдорожчу пам’ятку брали з собою писанку українці, вирушаючи в далекі краї. Так наша писанка стала відома в усьому світі.
А прикотилася до нас писанка із сивої давнини. Для наших пращурів яйце було символом зародження життя, символом сонця, тепла і вічності.
Дотепер вважається, що писанка приносить щастя.
Ще одна легенда говорить, що після того, як Спаситель вознісся на небо, Марія Магдалина прийшла до Риму, щоб проповідувати Євангіліє. У Римі вона стала перед імператором Тиберієм і піднесла йому червоне яйце, сказавши: «Христос воскрес!» Так вона почала свою проповідь.
Вчені вважають, що історія походження писанки сягає далекого минулого українського народу і з’явилось це мистецтво ще за часів язичництва як атрибут народних обрядів, пов’язаних із пробудженням землі весною.
4. Перегляд демонстраційного матеріалу. (З коментарем вчителя)
5. Словникова робота.
Залежно від місцевих традицій, техніки оздоблення розфарбовані яйця мають такі назви:
«писанки» - коли орнамент наносять на білу поверхню яйця розтопленим воском за допомогою писачка;
Писанки – мистецькі розписані пасхальні яйця – належать до найкращих зразків українського народного мистецтва.
Писанки - це техніка воскового розпису трубочкою. Вона дає змогу проводити рівномірні лінії різної товщини, створювати різні орнаменти, зображення. Сферу яйця спочатку поділяють «меридіанами» та «паралелями» на окремі симетричні сектори, в яких створюють якийсь візерунок, що повторюється.
«дряпанки» - коли на поверхні яйця гострим кінчиком ножа або голки видряпують візерунок;
Техніка дряпанки полягає в нанесенні візерунка гостроконечним писаком на поверхню яйця, пофарбовану в один колір.
«мальованки» - яйця, розмальовані пензлем довільно, від руки;
Мальованки виконують технікою малювання пензликом олійними фарбами на світлому тлі шкаралупи.
«крашанки» - (галунки) – яйця, пофарбовані одним кольором.
Крашанка – техніка накрапування на шкаралупу яйця розплавленого воску, коли віск охолоне, яйце фарбують. Віск із пофарбованого яйця видаляють.
Кольорам крашанок надавали великого значення, оскільки кожний колір щось символізував. Так, червоний означав радість життя, любов; жовтий – колір сонця, зірок – означав тепло, врожай; зелений – воскресіння природи, багатство рослинного й тваринного світу; блакитний – символізував небо, здоров’я.
6. Бесіда про техніку безпеки.
7. Практична діяльність учнів.
Ще раз роздивіться зразки візерунків на писанках та поміркуйте над тим, як вони розташовані та як узгоджуються з овальною формою яйця.
Придумайте свій візерунок і, коли фарба висохне, продряпайте його на яєчку – цвяхом або сухим стержнем з кулькової ручки.
Для цього яйця обкладіть натуральним листям (петрушка, деревій, листочки з квітів, що ростуть у вазонах), тимчасово закріпіть їх ниткою або марлею, опустіть у відвар з цибулиння чи інший барвник і проваріть 5 – 10 хвилин. Ложкою витягніть яйце, висушіть, зніміть нитку і листочки. Ви отримаєте світлий відбиток рослини на шкарлупі. Нехай батьки допоможуть вам у роботі.
ІІІ. Фізкультхвилинка.
Раз, два, три, чотири - Як торкнетеся підлоги.
Всі підняли руки вгору. Раз, два, три, чотири –
П’ять, шість, сім, вісім - Всім треба знову прямо встати.
Всі схилилися додолу. П’ять, шість, сім, вісім –
Не згинайте, діти, ноги, Можемо спочатку починати.
ІV. Підсумок уроку.
1. Декламування вірша В.Костів «Писанка».
Ось була я білою, як стіна,
А зробилась розцвілою, як весна.
Всі дали всього потрошку:
Бджілка – дрібку воску,
Галка – дрібку воску,
Галка – кінчик вушка,
Щоб чим тонша смужка.
Свічечка – пломінчик,
Сонечко – промінчик,
Цибулина – гарну
Золотисту барву. Небо – барву лену,
А трава – зелену.
Всю ж мене списали
Пальчики Оксани…
Потім освятило…
Просяне кропило…
І усім я щиро дякую за це,
Не забуду й курку,
Що знесла яйце.
2. Перегляд і демонстрування дитячих робіт.
3. Бесіда.
- Якій події присвячено виготовлення писанок?
- Які ще види декорування яєць ви знаєте?
- Чим відрізняється мальованка від крашанки?
- Що символізують кольори крашанок?
- Чи сподобалась вам робота?
Писанка – це дивосвіт.
Цю красу шанує світ.
З року в рік і крізь віки
Всіх чарують писанки.
Урок 25 Малювання орнаменту у смужці. Композиція «Сонячні квіти»
Мета: Ознайомити учнів з елементарними прийомами декорування виробів на основі стилізації рослинних форм; дати поняття про повторюваність елементів при складанні орнаменту; прищеплювати любов до творів декоративно-прикладного мистецтва; розвивати творчі здібності, фантазію, уяву дітей.
Обладнання: Зразки дитячих малюнків, керамічні вироби (вази, глечики, куманці, рушники, шпалери тощо), ілюстрації із зображенням предметів побуту майстрів декоративно-прикладного мистецтва, репродукції картин.
Хід уроку
І.Організація класу. Повідомлення теми і завдань уроку.
ІІ. Робота над темою уроку.
1. Актуалізація опорних знань учнів.
- Діти, порівняйте ці тарілки. Чи схожі вони між собою? Чим відрізняються?
(Одна з них гарно розмальована, на ній зображено чудові квіти).
- Які ще глиняні вироби прикрашають наш клас?
(Тарелі, куманці, коники, свищики тощо.)
- Народні майстри виготовляли предмети побуту з найрізноманітніших матеріалів: дерева, глини, пряжі, шкіри, металу тощо.
Назвіть вироби, які можна прикрасити візерунками. (Рушник, сорочка, глечик, тарілка, ваза, килим.)
Такі вироби супроводжують щоденне життя людини, роблять її побут зручним, красивим. Це – найбільш поширений вид мистецтва, бо його зразки є в кожній оселі. (Діти діляться своїми враженнями.)
То чому ці предмети належать до декоративно-прикладного мистецтва?
Художньо виконані та оздоблені предмети побуту (одяг, посуд, меблі, називають предметами декоративно-прикладного мистецтва.
2. Перегляд виробів декоративно прикладного мистецтва(з коментарем вчителя).
3. Словникова робота.
Якщо узор утворюється шляхом ритмічного повторювання, чергування елементів, то він називається орнаментом. Коли ж узор має довільну композицію, то його називають візерунком.
Орнамент (у перекладі з латинської «прикраса», оздоблення») призначається для прикрашання різноманітних предметів: посуду, тканини, меблів, книг, архітектурних споруд – усього, що можна оздобити.
Орнаменти, складені з рослинних елементів – квітів, ягід, плодів, листків, гілок, називають рослинними.
Сьогодні на уроці ми спробуємо створити рослинний орнамент із квітів та листя. А яких саме квітів, ви дізнаєтесь, відгадавши загадку.
4. Відгадування загадки.
Раз, весняною порою,
Сонце встало над горою,
В землю кинуло проміння,
Мов посіяло насіння.
Так а чи не так було,
Та проміннячко зійшло.
Потихеньку підросло,
Сил набралось, зацвіло,
І за сонечком завзято
Повертає оченята.
Вибіг Женя у садочок:
- Гляньте, квітка, мов віночок!
- Постривай, який віночок?
Я ж бо сонечка синочок.
Придивися краще, друже,
Я на маму схожий дуже.
Відгадайте, любі дітки,
Як же звалася та квітка?
(Соняшник.)
5. Декламування вірша «Соняшник»
Соняшник дивився на Сонце,
дуже довго дивився на Сонце,
і здалося йому, що Сонце –
квітка, така ж, як і він.
(Дмитро Павличко)
6. Вступна бесіда.
Соняшник. Хто не знає чудової рослини з товстим високим стеблом, цупким листям і великими золотавими голівками – кошиками, завжди повернутими до сонця. Мабуть не тільки через схожість із золотавим сонцем ця рослина отримала назву «Соняшник». Якщо придивитися уважно, то соняшник робить не просто кругові рухи, а повертається чітко з заходу на схід і потім навпаки. Причому повертається не тільки квітковий кошик, а й стебло та листя. Ця рослина так полюбилася українцям, що й не віриться в те, що вона прибулець з далеких країв.
У 1492 році мореплавець Христофор Колумб відплив на пошуки нових морських шляхів в Індію. Довгим і нелегким був шлях експедиції. Багато перешкод довелося їм подолати, перш ніж мореплавці дісталися до невідомої землі, яку спочатку прийняли за Індію. Мандрівників зачарував багатий рослинний світ. Здавалося, вони потрапили в якусь чарівну країну. Колумба вразили не тільки чудові золоті прикраси індіанців, але й дивовижні рослини.
Численні зразки плодів зібраних трав Колумб привіз у Європу. Так разом з іншими мешканцями Америки потрапив на наш континент соняшник. Ця знаменна подія сталася у 1510 році, коли перші насінини соняшника були посіяні в Іспанії у Мадрицькому ботанічному саду.
Коли заморський гість потрапив до Європи. То, звісно, виглядав не так, як зараз. Його кошики – суцвіття були невеликі за розміром.
Довгий час соняшник вирощували як декоративну рослину з гарним суцвіттям. Багато поетів оспівували у своїх творах квітку сонця.
Дуже добре прижився соняшник на Україні. Зараз ми вже не уявляємо собі рідної землі без цих чудових золотавих голівок, що кланяються сонцю, дають нам смачне насіння, чудову олію, солодощі тощо. Нехай і на ваших городах оселиться квітка сонця, чудовий витвір природи і людини.
Художники часто малюють квіти і прагнуть правдиво відтворити розмаїття й багатство природних форм і кольорів. Це добре бачимо на картинах художників.
8. Продовження бесіди.
Коли митці використовують у візерунках природні форми рослин, то зображують їх інакше, площинно, так, як ви бачите на засушеній квітці.
Щоб легше виконати візерунок, вони спрощують природні форми, розташовують їх рівномірно, повторюють у тому самому положенні. На узорі кожна пелюстка така сама за розміром і формою, як наступна, а в природі – вони різні; на візерунку за кольором усі пелюстки однакові, а в живих квіток вони мають різні відтінки. Художник може намалювати в узорі й такі елементи, яких у природі немає. Все це робиться для того, щоб візерунок виглядав гарно й цікаво. Така переробка природних форм називається декоративною, або стилізованою.
9. Поетапне виконання композиції вчителем.
ІІІ.Фізкультхвилинка.
Раз, два! Всі вставайте - П’ять, шість! Засміялись,
Будемо відпочивати. Кілька разів понахилялись.
Три, чотири! Присідаймо, Сім, вісім! Час настав
Швидко втому проганяймо. Повернутися до справ.
10. Практична діяльність учнів.
ІV. Підсумок уроку.
1. Перегляд і демонстрування дитячих малюнків,
2. Бесіда.
- Що означає слово орнамент?
- Де застосовуються орнаменти?
- Що таке рослинний орнамент? геометричний?
Урок 26 Малювання композиції «Веселе сонечко ховалось в веселих хмарах весняних»
Мета: Продовжити закріплення знань про колір як засіб художньої виразності; вчити за допомогою кольору передавати піднесений весняний настрій.
Обладнання: гуаш, пензлі, кольоровий папір ніжних («весняних відтінків».
Хід уроку
І. Організація класу. Повідомлення теми і мети уроку.
Сьогодні ми повертаємось із казок у наш світ і малюватимемо весняний пейзаж. Адже надворі зараз так гарно! На своєму малюнку ми теж маємо створити весняний настрій. І найголовнішим помічником у нашій роботі стане колір.
ІІ. Робота над темою уроку.
1. Актуалізація опорних знань учнів.
Погляньте, як гарно великий український поет Т.Г.Шевченко висловив у цих поетичних рядках весняний настрій природи. Помилуйтесь буянням квіту плодових дерев на пейзажі художника.2. Перегляд репродукцій картини. (з коментарем вчителя) - Як утворити світлі, ніжні відтінки кольорів? 
| 3. Бесіда. - Який художній засіб допоміг художнику створити піднесений весняний настрій, передати чистоту і свіжість першої зелені? - З чого це видно? - Чому ви вирішили, що це колір? - Поміркуйте, які кольори на картині? |
4. Декламування вірша Марійки Підгірянки.
У садах, у час квітневий,
Скрізь біліє цвіт вишневий,
На яблунях – рожевіє,
Всі квіточки сонце гріє.
Сонце гріє, дощик росить,
Бджілка з квіту медок носить.
- Чи уявили ви себе у весняному саду?
- Що ви побачили?
5. Перегляд демонстраційного матеріалу. (із коментарем вчителя)
Помилуйтесь буянням квіту плодових дерев у пейзажному творі художника.
6. Поетапне виконання композиції вчителем.
- Головним помічником у роботі має стати колір. Тепер уявіть себе у весняному саду. Він займає увесь простір, а на вашому малюнку – весь аркуш паперу.
- Малюйте на кольоровому папері ніжних відтінків – рожевого, блакитного, золотавого (на вибір). Основними кольорами весняного квіту в саду є білий та ніжно-рожевий. Допоміжні – ясно-блакитний – колір сонячного проміння.
Порядок роботи:
1) викласти паличкою на палітру невелику кількість потрібних фарб;
2) малювати швидко й вільно, намагаючись змішувати фарби пензлем відразу на малюнку; слідкувати за чистотою води і пензля, щоб кольори на малюнку були чистими, свіжими.
Дата добавления: 2015-07-11; просмотров: 597 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| По вертикалі | | | Хід уроку |