Запровадження єдиних загальнодержавних мінімальних соціальних стандартів.

Основними напрямами державної регіональної політики є: зокрема - запровадження єдиних мінімальних соціальних стандартів та дієвих механізмів соціального захисту населення незалежно від економічних можливостей регіонів. ЗУ Про держ соц стандарти та держ соц гарантії Держава гарантує забезпечення основних потреб громадян на рівні встановлених законом державних соціальних стандартів і нормативів. Базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах: = доходів населення - встановлюються з метою визначення розмірів державних соціальних гарантій у сфері оплати праці, виплат за обов держ соц страхув, права на отримання інших видів соц виплат і держ соц допомоги та їх розмірів, а також визнач пріоритетності напрямів держ соц політики. = соціального обслуговування встановлюються для визначення розмірів державних гарантій соціальної підтримки інвалідів, осіб похилого віку, дітей, які залишилися без піклування батьків, та інших осіб, які потребують соціальної підтримки.
= житлово-комунального обслуговування встановлюються з метою визначення державних гарантій щодо надання житлово-комунальних послуг та розмірів плати за житло і житлово-комунальні послуги, які забезпечують реалізацію
конституційного права громадянина на житло.
= транспортного обслуговування та зв'язку:
норми забезпечення транспортом загального користування;
показники якості транспортного обслуговування;
норми забезпеченості населення послугами зв'язку.
= охорони здоров'я:
перелік та обсяг гарантованого рівня медичної допомоги громадянам у державних і комунальних закладах охорони здоров'я;
нормативи надання медичної допомоги, що включають обсяг діагностичних, лікувальних та профілакт процедур;
показники якості надання медичної допомоги;
нормативи пільгового забезпечення окремих категорій населення лікарс засобами та іншими спеціальними засобами;
нормативи забезпечення стаціонарною мед допомогою;
нормативи забезпечення медикаментами державних і комунальних закладів охорони здоров'я;
нормативи санаторно-курортного забезпечення;
нормативи забезпечення харчуванням у державних і комунальних закладах охорони здоров'я.
= забезпечення навчальними закладами:
перелік та обсяг послуг, що надаються держ і комун закладами дошк, заг сер, проф-техн та вищої освіти;
нормативи гран наповн класів, груп та співвідношення вихованців, учнів, студентів і пед працівників у навч закл; норми матеріального забезпечення навчальних закладів та додаткових видів соціального і матер забезпечення учнів.
= обслуговування закладами культури:
перелік та обсяг безопл послуг, які надаються населенню закладами, підприємствами, організ та установами культури;
показники якості надання насел послуг закладами, підприємствами, організаціями та установами культури;
нормативи забезпечення населення закладами, підприємствами, організаціями та установами культури.
= обслуговування закладами фізичної культури та спорту
перелік,обсяг безопл послуг, які надаються насел закладами фізкульт, спорту, а також дитячо-юнацьк спорт школами;
нормативи забезпечення населення закладами фізичної культури та спорту.
=і побутового обслуг, торгівлі та громадського харчування
нормативи забезпечення населення побутовими послугами;
показники якості надання побутових послуг;
нормативи забезпечення торговельною площею та місцями у закладах громадського харчування;
показники якості та безпеки товарів і послуг підприємств громадського харчування.
Основні державні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень.
До числа основних державних соціальних гарантій включаються:
мінімальний розмір заробітної плати;
мінімальний розмір пенсії за віком;
неоподатковуваний мінімум доходів громадян;
розміри державної соц допомоги та інших соц виплат.
Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності. Органи місцевого самоврядування при розробці та реалізації місцевих соціально-економічних програм можуть передбачати додаткові соціальні гарантії за рахунок коштів місцевих бюджетів. Соціальні умови життя населення в різних регіонах України досить розрізняються. Спостерігається значна диференціація в доходах, рівні безробіття, розмірах споживання, рівні захворюваності тощо. У міру децентралізації державної економічної та соціальної політики роль регіонів у вирішенні цих питань посилюватиметься. З посиленням відповідальності регіонів за стан соціального розвитку вдосконалюватиметься регіональна соціальна політика.Основні напрями і завдання цієї політики повинні враховувати необхідність:створення умов життєзабезпечення і життєдіяльності для соціального відтворення населення і трудового потенціалу регіону;забезпечення зайнятості та ефективного використання трудового потенціалу регіону, формування та реалізації у кожному регіоні комплексних трирічних програм досягнення продуктивної зайнятості населення;розвитку соціальної інфраструктури регіону, яка забезпечувала б задоволення потреб населення;удосконалення системи соціального захисту вразливих верств населення;розроблення регіональних соціальних програм на підставі стратегічного планування соціального розвитку регіонів;удосконалення фінансового забезпечення здійснення регіональних соціальних заходів (стимулювання інвестиційної діяльності, формування регіонального соціального бюджету, підтримка підприємництва тощо);формування регіональної інформаційної системи регіонального соціального управління.

Дата добавления: 2015-07-11