Тарифні ставки плати за користування житлом та механізм їх регулювання.

Основним джерелом доходів житлово-експлуатаційних підприємств є квартирна плата. При фінансовому плануванні грошових надхо­джень від квартирної плати може використовуватися два методи: укруп­нений і поквартирного розрахунку.

При першому способі загальна сума планових надходжень від квартплати розраховується як добуток розмі­ру середньорічної житлової площі і середньої ставки плати за 1 кв. м.Розрахунок середньої ставки квартирної плати за 1 кв. м житлової площі (середньорічного тарифу) проводиться шляхом ділення загальної суми отриманої квартирної плати на середньорічний розмір експлуатованої житлової площі на основі звітних даних за попередній рік.

Порівняно з укрупненим поквартирний метод розрахунку планових доходів від квартплати є набагато точнішим, але дуже трудомістким. При його застосуванні у планово-фінансових розрахунках необхідно враховувати прогнозовану суму заборгованості споживачів за квартирною платою.

Чинники, які впливають на величину квартплати:

— зміни тарифів згідно з рішеннями уряду та органів місцевого самоврядування;

— поліпшення умов благоустрою квартир у нових будинках;

— забезпечення будинків ліфтами;

— місцезнаходження та поверховість будинків;

— пільги з плати за житло для окремих категорій громадян.

При визначенні величини тарифів (нормативних витрат, пов'язаних з утриманням і обслуговуванням об'єктів житлового фонду та прилеглих до них територій) суб'єкти господарювання усіх форм власності, які надають такі послуги, керуються Порядком формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 р. № 560.

Відповідно до цього Порядку величина тарифів (загальних нормативних витрат) на послуги з утримання житлових будівель і прилеглих до них територій визначається за кожним будинком окремо залежно від кількісних показників фактичного надання послуг з урахуванням забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків і споруд та прибудинкових територій згідно з типовим переліком послуг.

Розмір тарифу квартирної плати обчислюється як сума попередньо розрахованих його складових — нормативних витрат у розрахунку на 1кв.м загальної площі квартир житлового будинку за кожним видом послуг. У свою чергу, часткові нормативні витрати на одиницю загальної квартирної площі за кожним окремим видом послуг з утримання будинку і прибудинкової території розраховуються за допомогою формул або визначаються у встановленому порядку. У разі зміни величини складових до тарифу квартплати вносяться відповідні зміни. Такий методичний підхід підвищує прозорість і зменшує вплив суб'єктивних чинників при формуванні підприємствами житлового господарства тарифів на послуги з утримання житлового фонду і прибудинкових територій.

Тарифы, действующие с 1 декабря 2006 г. (с изменениями, принятыми в феврале 2007 г.)

Квартплата (за 1 м2):

дома выше 12 этажей – 1.10 грн;

дома выше 12 этажей, 1-й этаж – 0.91 грн;

дома до 12 этажей, оборудованные лифтами – 1.05 грн;

дома до 12 этажей, оборудованные лифтами, 1-й этаж – 0.86 грн; дома, не оборудованные лифтами – 0.86 грн;

дома-пятиэтажки и "гостинки", оборудованные лифтами – 0.95 грн;

дома-пятиэтажки и "гостинки", оборудованные лифтами, 1-й этаж – 0.76 грн.

Одним із пріоритетних важелів, за допомогою якого органи місцево­го самоврядування впливають на фінансове забезпечення комунальних підприємств, є регулювання тарифів на житлово-комунальні послу­ги, що може здійснюватися за допомогою таких методів:

— нормативного затвердження фіксованих тарифів;

-----встановлення граничних меж рентабельності, дотримання яких є обов'язковим при формуванні цін (тарифів);

-----оповіщення громадськості про підвищення тарифів та укладення до­говорів між місцевою владою і житлово-комунальними підприєм­ствами.

Для того, щоб регулювання тарифів у сфері житлово-комунального господарства стимулювало залучення інвестиційних ресурсів у цю га­лузь, забезпечувало захист прав споживачів, сприяло впровадженню ре-сурсозберігальних та маловідходних технологій на відповідних підпри­ємствах, які є природними монополіями, воно повинно базуватись на формульних уніфікованих методиках розрахунків та відповідати кри­терію прозорості для інвесторів, споживачів послуг та органів влади. Крім того, порядок обчислення тарифів на житлово-комунальні послу­ги має враховувати нормативи ресурсомісткості, періодичність і повно­ту оплати споживачами, рівень якості, категорійності послуг та плато­спроможного попиту громадян тощо.

Дата добавления: 2015-07-11