Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Змінення карального апарату. Утворення Особливої наради. Постанова ЦБК СРСР від 1 грудня 1934 року «Про порядок ведення справ про підготовку або здійснення терористичних актів».

Читайте также:
  1. D6.3 Порядок заезда
  2. ERP - типизация производственных процессов и продуктов. Нормативно-справочная информация о продукте
  3. H: Сигналы неисправности и сообщения
  4. II. Порядок объявления фестиваля. Направления. Номинации.
  5. III . Порядок присвоения квалификационной категории
  6. III. Организация и порядок проведения конкурса
  7. III. Порядок выполнения работы

ПРОТОКОЛ № 112

засідання Президії Центрального Виконавчого Комітету Союзу РСР

Провівши опитування ЧЛЕНІВ ПРЕЗИДІЇ ЦВК Союзу РСР

від 1 грудня 1934

I. Про порядок ведення справ про підготовку або скоєння терористичних актів.

(Вн. Секретарем ЦВК Союзу РСР). Справа № 532/10

1. Запропонувати слідчим владі вести справи обвинувачених у підготовці або скоєнні терористичних актів прискореним порядком.

2. Запропонувати судовим органам не затримувати виконання вироків про вищу міру покарання через клопотання злочинців цієї категорії про помилування, оскільки Президія ЦВК Союзу не вважає за можливе приймати подібні клопотання до розгляду.

3. Запропонувати органам НКВС Союзу РСР приводити у виконання вироку про вищої міри покарання щодо злочинців названих категорій негайно по винесенні судових вироків.

II. Про внесення змін до чинних кримінально-процесуальні кодекси союзних республік.

(Вн. Секретарем ЦВК Союзу РСР). Справа № 532/10

Затвердити та опублікувати в наступному вигляді:

«ЦВК Союзу РСР постановляє:

Внести такі зміни до чинних кримінально-процесуальні кодекси союзних республік з розслідування і розгляду справ про терористичні організації і терористичні акти проти працівників радянської влади:

1. Слідство у цих справах закінчувати в термін не більше десяти днів.

2. Обвинувальний висновок вручати обвинувачуваним за одну добу до розгляду справи в суді.

3. Справи слухати без участі сторін.

4. Касаційного оскарження вироків, як і подачі клопотань про помилування, не допускати.

5. Вирок до вищої міри покарання здійснювати негайно по винесенні вироку

ОСОБЛИВА НАРАДА

 

- 1) Держ. установа в Рос. імперії, яка відала здійсненням держ. управління у певній сфері екон. життя д-ви. О. н. було утворено на поч. Першої світ, війни. Найвідомішими з них були О. н. з оборони, палива, перевезень і продовольства. Статус О. н. регулювався спец, положенням (1915). 2) Позасуд. орган у системі правоохор. (каральних) органів Рос. імперії, СРСР і УСРР. О. н. при МВС Рос. імперії (1881-1917) було утв. згідно з положенням «Про заходи охорони державного порядку та громадського спокою» від 14(26).VIII 1881. Діяла при міністрі внутр. справ у складі двох вищих чиновників МВС і двох — м-ва юстиції. Роботою О. н. керував товариш (заступник) міністра внутр. справ. Розглядала питання про адм. заслання на строк до 5 років осіб, які підозрювалися у причетності до держ. злочинів або в політ, неблагонадійності. Остаточне рішення про заслання осіб приймав міністр внутр. справ. Згідно зі змінами, внесеними до положення у 1883, в адм. порядку могла висипатися будь-яка особа, визнана «шкідливою для державного порядку та громадського спокою». О. н. при ОДПУ СРСР та О. н. при колегії ДПУ УСРР (1924-34) були утв. відповідно до затвердженого ЦВК СРСР 28.ІІІ 1924 положення про права ОДПУ щодо адм. заслань, висилок і ув'язнень у концтаборах. Перебрали функції особливої комісії з питань адм. висилки при НКВС РСФРР і НКВС УСРР, що діяли впродовж 1922—24. О. н. при ОДПУ складалася із 3 членів колегії цього відомства. Мала виключне право ув'язнювати строком до 3 років в концтаборах, висилати в межах СРСР або за кордон осіб: причетних до контррев. діяльності, шпигунства та ін. держ. злочинів; підозрюваних у контрабанді чи незаконному переході кордону; фальшивомонетників, щодо яких не було достатніх підстав для притягнення їх до суду; спекулянтів валютою та дорогоцін. металами. Винесення постанов про висилку мало відбуватися у присутності представника прокур. нагляду, який міг призупинити постанови та оскаржити їх до Президії ЦВК СРСР. О. н. при ОДПУ періодично звітувала про свою діяльність перед Президією ЦВК СРСР. О. н. при колегії ДПУ УСРР утв. у складі голови ДПУ та 2 членів колегії. Права наради обмежувалися висилкою лише в межах республіки, їй надавалося виключне право висилки: підозрюваних у причетності до бандитизму, грабежів, розбою; осіб без певних занять (шулерів, аферистів, торгівців наркотиками, спекулянтів чорної біржі; утримувачів будинків розпусти тощо); осіб, які раніше мали дві судимості або чотири приводи до правоохор. органів за підозрою у вчиненні майн. злочинів або посяганні на особу та її гідність (хуліганство, звідництво та ін.). О. н. при ДПУ УСРР звітувала про свою діяльність перед ВУЦВК та ОДПУ.

 

О. н. при НКВС-МДБ-МВС СРСР (10.VII 1934 — 1.IX 1953) утв. відповідно до постанови ЦВК СРСР про утворення загальносо-юз. НКВС від 10.УІІ 1934. Прав, статус О. н. при НКВС СРСР визначався постановою ЦВК і РНК СРСР від 5.ХІ 1934. Очолював нараду нарком внутр. справ СРСР. До її складу входили: заступник наркома внутр. справ СРСР, уповноважений НКВС СРСР по РСФРР, нач. гол. управління роб.-сел. міліції, нарком внутр. справ союз, республіки, з якої надійшла справа до О. н. У засіданнях наради обов'язковою була участь Прокурора СРСР або його заступника, які могли опротестовувати її рішення до Президії ЦВК СРСР.

 

О. н. при НКВС СРСР мала право застосовувати в адм. порядку висилку, заслання, ув'язнення до випр.-труд. таборів на строк до 5 років та висилку за межі СРСР. Згідно з постановою Держ. комітету оборони від 17.XI 1941 і наказом НКВС СРСР від 21. XI 1941 О. н. надавалося право у справах про контррев. злочини та особливо небезпечні злочини проти порядку управління СРСР, які розслідувалися органами НКВС, виносити вироки щодо вищої міри покарання — розстрілу. Нараді дозволялося приймати рішення про скорочення строку перебування на засланні та у випр.-труд. таборі тих осіб, які мали зразкову поведінку або високі вироб. показники. Після перетворення НКВС СРСР у МВС СРСР відповідно до закону, прийнятого ВР СРСР 15.ІІІ 1946, О. н. при НКВС СРСР перейм, в О. н. при МВС СРСР. За рішенням політбюро ЦК ВКП(б) від 20.УІІІ 1946 для позасуд. розгляду справ, що були у провадженні органів держ. безпеки, утв. також О. н. при М-ві держ. безпеки (МДБ) СРСР. За пост. РМ СРСР від 14.УІІ 1950 і спільним наказом МВС і МДБ СРСР від 21.УІІ 1950 О. н. при МВС СРСР об'єднано з О. н. при МДБ СРСР. 15.ІІІ 1953 ВР СРСР прийняла закон про об'єднання МДБ СРСР і МВС СРСР в одне м-во - МВС СРСР. О. н. при МДБ СРСР перейм, в О. н. при МВС СРСР. Положення про О. н. при МВС СРСР мало затверджуватися ВР СРСР. Згідно з проектом положення про МВС СРСР від 16.VI 1953 до складу наради повинні були входити міністр та його заступники. В засіданнях мав брати участь Ген. прокурор СРСР та його заступник. О. н. при МВС СРСР було ліквідовано на підставі указу Президії ВР СРСР від 1.IX 1953 «з метою зміцнення соціалістичної законності та підвищення ролі радянського правосуддя». З ліквідацією О. н. всі слідчі справи, які розслідувалися органами МВС, мали направлятися виключно на розгляд судів тільки в разі вчинення особою злочину, передбаченого радянським крим. зак-вом.


Дата добавления: 2015-10-30; просмотров: 315 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Судова система буржуазної республіки. | Ліквідація буржуазної державності і права. Перші декрети радянської влади. Утворення радянського уряду. | Ставлення більшовицької влади до національних державних формувань. Декларація прав народів Росії, її демагогічний характер. | Розробка та прийняття Конституції РСФСР 1918 р., її зміст. | Утворення міліції, прокуратури та ВНК. | Утворення основ радянського права. Законодавство про суд та судочинство. Судова система. | Передумови утворення єдиної держави. Взаємовідносини радянських республік у 1918-1922 рр. | Перший Всесоюзний з’їзд рад. Створення СРСР, юридичне оформлення. | Розробка і прийняття першої Конституції СРСР. | Кодифікація права в 1922-1926 рр, її всеохоплюючий характер. |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Відхід від головних принципів соціалізму. Утворення адміністративно-командної системи влади та управління.| Змова реакційних режимів СРСР та Німеччини. Поділ сфер впливу. Приєднання до СРСР Прибалтики, Західної України, Північної Буковини.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.008 сек.)