Судова система буржуазної республіки.

Деякі зміни відбулися в судовій системі. Перш за все було скасування інституту земських начальників і судна з становими представниками, але в цілому судова система залишалася майже незмінною, в її основі лежали Судові статути 1864

Тимчасовому уряду довелося все-таки піти на поступки ісанкціонувати створення революційних судів, що виникли з ініціативи трудящих мас. Наказом міністра юстиції від 3 березня 1917 р. в Петрограді засновувалися тимчасові суди, які діяли у складі мирового судді (голова) та двох представників від армії і робітників. Всі питання в суді вирішувалися більшістю голосів, бо всі його члени мали рівні процесуальні права. Судовий розгляд було усним і гласним, вироки вступали в законну силу негайно і оскарженню не підлягали. Проте міністр юстиції в порядку нагляду міг скасувати будь-який вирок тимчасового суду. Проіснували тимчасові суди недовго, оскільки їхня діяльність суперечила інтересам буржуазії.

Тимчасовий уряд не намагалося зламати систему царських тюремних установ, але було змушене трохи пом'якшити режим відбування покарання в місцях ув'язнення. Послідувала скасування покарань різками, одягання наручників та кайданів, застосування гамівної сорочки. Усувалися від роботи найбільш реакційні тюремні службовці, але істотною чищення тюремного персоналу не проводилося. Особовий склад працівників місць ув'язнення в основному зберігся.

У зв'язку із зростанням масового руху селян, які вимагали вирішення аграрного питання, а в багатьох випадках самочинно захоплювалипоміщицькі землі, в квітні 1917 р. Тимчасовий уряд зробив спробу втихомирити селян шляхом створення в країні розгалуженої системи земельних комітетів. Їхнє головне завдання полягала в зборі матеріалу для підготовки законопроекту щодо земельного питання, який передбачалося запропонувати на розгляд Установчих зборів. Створивши видимість турботи про селян, буржуазія і поміщики сподівалися їх заспокоїти, відволікти від самочинних дій. У головний, губернські і повітові земельні комітети входили представники реакційного чиновництва та дрібної буржуазії, які підтримували Тимчасовий уряд. Проте відносно низового, наймасовішого ланки - волосних земельних комітетів - буржуазія і поміщики прорахувалися. Вони опинилися в більшості селянськими. Більшовики підтримували ці комітети, які очолювали боротьбу селян за землю.

Прагнучи вирвати ініціативу з рук Рад і профспілок, що висували вимоги про поліпшення продовольчої справи в країні, Тимчасовий уряд у травні 1917р. створило широку мережу продовольчих органів на місцях (губернські, повітові, міські й волосні продовольчі комітети), в яких переважали представники буржуазії. Була введена хлібна монополія, що мала на меті обмежити спекулятивні можливості приватників. Проте в комітетах сиділи ті жприватники.

Незважаючи на величезну кількість продовольчих органів, їх корисна діяльність дорівнювала нулю. Функціонував розгалужений бюрократичний апарат, який загруз у паперовій тяганині і не був здатний до яких-небудь корисним дій. Тільки в європейській частині Росії функціонували 49 губернських, 501 повітовий, 627 міських, 1052 волосних комітету. Вся ця махина практично нічого не зробила. Створювалася тільки видимість турботи про продовольчі потреби населення. А продовольча криза все більше загострювалася й поглиблювався. Наближалася неминуча катастрофа, назрівав голод.

Дата добавления: 2015-10-30