Читайте также:
|
|
У 1845 р. був прийнятий новий кодекс «Ухвала про покарання кримінальнихвиправних». Усе ще зберігався становий підхід до визначення санкцій.
«Укладення» перелічувало підстави, з яких вирок не виносився:малолітство, випадковість, безумство, божевілля, помилка, безпам'ятство,примус, непереборна сила, необхідна оборона. Розрізнялися умисел
(заздалегідь обдуманий, раптовий, ненавмисним) і необережність
(наслідки могли бути легко передбачатися і ті, які неможливо булопередбачити. Розрізняли співучасть (за попередньою угодоюспівучасників і без попередньої угоди).
Система покарань становила складну ієрархію покарань кримінальних тавиправних. Передбачалося 11 пологів покарань, розділених на 35ступенів, розташованих за ступенем тяжкості. Система злочинів включаладванадцять розділів, кожний з яких ділився на глави і відділення.
Найважливішими були злочини проти віри, державні, посадові.
У цей період були видані другого і третього «Повне зібрання законів».
Основою для них послужили матеріали кодифікацій, проведених удореформений період. Сюди ввійшла значна частина нового пореформеногозаконодавства. Ці ж нові документи включалися і в «Звід законів». Йогодесятого тому поповнився «Судовими статутами», «Положенням про земськихначальників»,«Тимчасовими пра?? іламі про волосному суді»та іншими актами танормами. Застосування звичаю у випадках непередбачуваних правом стало нормою,але воно не повинно було суперечити чинному законодавству.
З 1863 р. видається періодичне «Собрание узаконений і розпорядженьуряду», що видається під контролем Сенату. Тлумачення законів івирішення юридичних колізій знаходилося у віданні Сенату. Роз'яснення
Сенату стали обов'язковими для юридичної практики. Деякі положення,після затвердження імператором, набували статус законів.
Закон поділяв всі юридичні особи на публічні, приватні, з'єднання осіб,установи. Речі ділилися на рухомі і нерухомі, родові іблагопріобретенниє. Давалося визначення власності: «Влада,встановлена цивільними законами, виняткова і незалежна від осібсторонніх, володіти, користуватися і розпоряджатися майном вічно іпостійно»Право власності захищалося позовною давністю, термін якоївстановлювався в десять років. Припинення права власності пов'язувалося зпостановою законодавчого органу, з актами експропріації таконфіскації. Практика також знала ряд обмежень, що накладаються на правовласності.
Спадкове право було одним з найважливіших факторів, що впливали наперерозподіл майна і капіталів. При відсутності заповіту або йогонедійсності вступало в силу право спадкування за законом. У сімейномупарі більш чітко став проводитися принцип роздільності майна подружжя,при цьому стягнення могли звертатися тільки на спільне майно.
Укладення та розірвання шлюбу регулювалися церквою, а майновістосунки в сім'ї - державою. Засуджувалися змішані шлюби і шлюби беззгоди батьків. Розірвання шлюбу, можливе лише за наявностінеобхідних підстав, здійснювалося церковним судом.
Підставами для зобов'язання служили: договір, «як би договір»,правопорушення, «як би правопорушення», «інші факти». На практицізустрічалися такі види договорів: підряду, поставки, казенного підряду,майнового найму, позики, позички, товариства. Забезпечення зобов'язаньздійснювалося за допомогою завдатку, застави, неустойки, поручительства.
Система кримінального права будувалася на основі «Уложення про покараннякарних і виправних», нові редакції якого з'явилися в 1857,
1866, 1885 рр.. (у ньому передбачалося 180 видів покарань і не менше 2тисяч складів злочинів).
Розробка нової кримінальної уложення була стимульована поручістотних недоробок у попередньому «Укладенні». До них відносилипротиріччя, формалізацію, неповноту, невизначеність санкцій івідсутність чіткої ієрархії покарань. У 1865 р. робиться спроба поєднати
«Ухвала про покарання карних і виправних» з «Статутом про покарання,що накладаються світовими суддями». У редакції 1885 «Укладення» містить більшешироке коло актів, проте суперечності, розходження організуючих принципів ібоязнь теоретичних узагальнень збереглася в цій редакції.
Дата добавления: 2015-10-30; просмотров: 127 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Розвиток права. Кодифікація М. Сперанського | | | Земська та міська реформи. Органи місцевого самоврядування. |