Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Розділові знаки у безсполучникових складних реченнях

Читайте также:
  1. I. Понятие, происхождение и признаки государства.
  2. II. Знаки и надписи на пассажирских вагонах
  3. II. Признаки, ресурсы и функции власти.
  4. Але турпослуга має властиві тільки їй специфічні ознаки.
  5. Відокремлені обставини та розділові знаки при них
  6. Відокремлені означення та розділові знаки при них
  7. Відокремлені прикладки та розділові знаки при них

Безсполучниковіскладні речення — це такі ре­чення, предикативні частини яких об'єднуються в одне ціле тільки інтонацією, без сполучників і сполучних слів.

Залежно від змістових відношень, які встановлюються між предикативними частинами, у безсполучникових склад­них реченнях ставляться такі розділові знаки: кома, крапка з комою, двокрапка, тире.

1. Кома ставиться між однотипними частинами безспо­лучникового речення, які тісно пов'язані між собою за змістом і виражають одночасність, послідовність чи спільність дій: Засвітить місяць, засяють зорі, Земля потоне в сріблястім морі (Олесь).

2. Якщо частини безсполучникового складного речення зберігають певну змістову самостійність або значно поши­рені й уже мають у своєму складі розділові знаки, між ними ставиться крапка з комою: В грудях жвавість рос­те; думка кличе вперед; знов я повен надії і віри (Граб.); Од зеленого берега ніби повіяло холодком; холодок ніби лащився до лиця, милував його, влив в тіло розкіш життя, почування радісне, безклопітне й безжурне, як сама молодість (Н.-Лев.).

3. Двокрапка у безсполучникових складних речен­нях ставиться:

а) якщо друга частина пояснює, розкриває зміст першої: Знаю я: моє ім'я не згасне на прийдешнім сонячнім путі (Сос); Ідеш: волошки у житах, березка в'ється по стеб­лині (Олесь);

б) якщо друга частина вказує на причину того, про що йдеться у першій (між частинами можна вставити сполуч­ник тому що): Далеко на сході стало червоніти небо: сонце сходило (Мак.).

4. Тире в безсполучникових складних реченнях ставиться:

а) якщо зміст предикативних частин зіставляється або протиставляється: Думав, доля зустрінеться спітка­лося горе (Шевч.);

б) якщо друга частина вказує на швидку зміну подій: Лише, бувало, розплющиш очі — ласкавий світ б'є в вікно, в шибку зазирає веселий поранок, озивається лагідний материн голос (Горд.);

в) якщо у першій частині вказується на час або умову, за якої відбувається дія у другій частині: Я входжу в ліс — трава стає навшпиньки, кошлатий морок лапу подає (Кост.); У товаристві лад — усяк тону радіє (Гл.);

г) якщо друга частина виражає наслідок або висновок з того, про що йшлося у першій: Вдаримо гучно ми в дзвони всесвіт обійде луна (Чум.);

ґ) якщо друга частина містить порівняння: Подивилась ясно заспівали скрипки (Тич.).

Вправа 197.Напишіть акт списання (зняття з балансу) такого малоцінного інвентарю: 1) шашок 5 (п'ять) комплектів; 2) шахів 2 (два) комплекти; 3) доміно 4 (чотири) комплекти; 4) м'яч баскет­больний 1 (один); 5) м'яч футбольний 1 (один); 6) настільний теніс 1 (один) комплект.

Вправа 198.Відредагуйте поданий акт; напишіть його за всіма правилами складання актів.

Акт

Дев'ятнадцятого березня дві тисячі четвертого року складено цей акт комісією в складі вчителя трудового на­вчання С. К. Маруди, старости 10-Б класу О. В. Васильченко й учня 10-Б класу С. Ф. Зеленка в тому, що цього числа одержано від завгоспа середньої школи № 25 У. О. Кулик 0,5 м2 дошок та 500 г цвяхів на виготовлення ящиків для теплиці, 5 молотків і 10 десять лопат.



Комісія.

 

Вправа 199. Визначте будову сполучників, поясніть їх написання.

1. Наша мова — найважливіша частина не лише нашої поведінки, а й нашої особистості, нашої душі, розуму, на­шої здатності не піддаватися впливам середовища, якщо воно затягує (Лих.). 2. Не обов'язково бути великим знавцем, щоб відчути глибину маминої пісні (Скурат.). 3. Чи чуєте, скільки вогню в нашій мові, В жаркому, гарячому гарному слові? Як грає воно, наче в горні бушує. Яким воно дужим глаголом вирує... (Пере.). 4. Щоб не робив, осяйну й моло­ду мою Зводячи землю з руїн, Скрізь і завжди неминуче я думаю: Як би зробив він? (Гол.). 5. День видався гарний і теплий, дарма що осінній (Міщ.). 6. А за вікном щасливі люди Про те, що є, і те, що буде, Поміж собою гомонять (Сос). 7. Щоб добре жити, треба працю любити (Нар. те.). 8. В криницю старості не заглядай, Про те, яким ти будеш, не гадай (Павл.). 9. Якби мені дістати струн живих, Якби той хист мені, щоб грать на них, Потужну б пісню я на струнах грала. 10. Щоб між нами не вгасало Проміння ве­личне, Ти поставив «на сторожі» Слово твоє вічне (З те. Лесі Українки). 11. Ну що б, здавалося, слова (Шевч.).

Загрузка...

Вправа 200. Перепишіть речення, розкриваючи дужки. Визнач­те, якими частинами мови є слова у дужках.

1. Материну пісню колискову вогняними крилами озброїв, Вогняними крилами живими, що(б) зорю летіла зустрічати (Рил.). 2. Та пітьма не так уже мучила Соломію, про(те) вогкий холод проймав її наскрізь. 3. Теплий туман слався по полю і наливав балку по самі вінця, так(що) дерева потопа­ли в ньому (З те. М. Коцюбинського). 4. Міцне коріння у родючім полі Ніхто не вирве, як(би) не хотів (Ющ.). 5. То(ж) сіль землі, то(ж) сила молода Ішла на смерть, на згубу неминучу (Л. Укр.). 6. Я не знаю, як(би) склалася моя доля, коли б біля неї не стояла, мов благання, моя зажуре­на мати (Стельм.). 7. Про(те) час не ждав, листя що далі, то, більше опадало (Міщ.). 8. Як(би) здоров'я, то ще й по­жити можна (Гуц.). 9. Земля прекрасна, тому(що) на ній живуть дзвінкоголосі малюки (Бедз.).

Вправа 201.Напишіть твір на тему «Вмирає все в житті, та не вмирає слово...» (А. Малишко). Підкресліть сполучники.

Вправа 202.Із поданими словами і словосполученнями складіть речення.

Притому — при тому, якже — як же, щоб — що б, якщо — як що, зате — за те, таж — та ж, теж — те ж.

Вправа 203.Перепишіть речення. Поставте потрібні розділові знаки; поясніть їх уживання.

1. Вогонь виходить з темної льодини Грім визріває в ложі тишини... 2. Життя росте лишень з любові Лишень краса людей навчає жить. 3. Крізь вікна книг свободи світло ллєть­ся Майбутнього видніє далина (3 те. Д. Павличка). 4. Доб­рий все бачить лиш добре Підлий лиш підле у других (Фр.). 5. Цвітуть сади біліють хати А на горі стоять палати Неначе диво (Шевч.). 6. Кинь ячмінь у болото вбере тебе в золото. 7. Учись на старість буде як знахідка (Нар. те.). 8. Законів боротьби нікому не зламати Закони материнства не пере­мінить (Тич.). 9. Закон життя злякатися — кінець. 10. Історії ж бо пишуть на столі Ми ж пишем кров'ю на своїй землі. 11. Розкажу тобі думку таємну Дивний здогад мене обпік Я залишуся в серці твоєму На сьогодні, на завтра, навік (З те. Л. Костенко). 12. Найогидніші очі порожні Найгрізніше мовчить гроза Найнікчемніші дурні вельможні Найпідліша брехлива сльоза (Сим.). 13. Поглянь народ твій — раб з рабів, Чужими й рідними забутий, Гниє віки в недолі лютій І віру в долю загубив. 14. Ось послухай десь за гаєм соловей заплакав враз (3. те. О. Олеся). 15. Проминуло за весною літо Все навколо золотом повите (Заб.). 16. Поба­чив шпака знай весна біля порога (Нар. календар). 17. Вже темна осінь надійшла Зів'ялий лист паде По листю повагом до нас Грізна зима іде (Вороб.). 18. Був гарячий червневий день сонце палило нестерпно замовкли птахи дерева сто­млено спустили листя (Збан.). 19. Стою під кленом біля джерела у серце йдуть пісні привітні (Стельм.). 20. Знаю з попелу сходять квіти. Вірю з каменю б'є джерело (Мал.).

Вправа 204.Утворіть з наведених простих речень усі можливі різновиди складних безсполучникових речень. Визначте смислові відно­шення між їх частинами; поясніть розділові знаки.

1. Серце забилося радісно. Ми під'їжджали до моря. 2. Пройшло літо. Настала осінь. 3. Достиглі хліба шумлять повним колосом. Селяни зберуть багатий урожай. 4. Продер­жало з тиждень морозом. Земля заклякла, як кістка. 5. День обіцяє бути погожий. На небі ні хмариночки, ні плямочки. 6. Кожний має усвідомити необхідність дбайливого став­лення до природи. Тоді її можна буде зберегти для май­бутніх поколінь. 7. Несподівано заграв баян. На другому кінці села почулася весела пісня.

Запитання і завдання для самоконтролю

1. Що таке акт?

2. У яких випадках і хто його складає?

3.Які дві частини містить акт і які його основні реквізити?

4. Які сполучники пишуться разом?

5. Які сполучники пишуться окремо?

6. Які розділові знаки ставляться у безсполучникових реченнях?

7. Коли у безсполучникових реченнях ставиться кома? Крапка з комою?

8. Коли у безсполучникових реченнях ставиться двокрапка? На­ведіть приклади?

9. Коли у безсполучникових реченнях ставиться тире? Наведіть приклади.

10. Запишіть текст під диктовку, звірте написане з надрукованим, опрацюйте помилки.

У пошуках тронки

Кожен письменник шукає свою тронку — дзвінкоголосе слово, яке нерідко, якщо воно витворене у животворних традиціях рідної мови, сприймається як органічно належне їй, немовби вічно існуюче. Тоді забувається автор новоствореного слова — і воно повністю переходить у «власність» народу.

Хіба можна уявити сучасну українську літературну мову, наприклад, без чудового-пречудового слова «мрія»? Усім нам добре відоме це слово. Дехто скаже, що воно знане з давніх-давен, ще з діда-прадіда. Мовляв, це безсумнівне народне слово, видобуте літературною мовою з глибин душі народу-мовотворця.

Але не поспішаймо з таким категоричним висновком. Візьмемо «Кобзар» основоположника нашої сучасної мови, геніального поета Тараса Григоровича Шевченка. Пере­горніть сторінки «Кобзаря» — і ви переконаєтесь, що слова «мрія» нема навіть у Тараса Шевченка. У чому ж річ? Як могло трапитись, що поетично-ніжне слово «мрія» відсутнє в Шевченкових безсмертних творіннях? Бо ж мрія — це ж дума про щось прекрасне, про те, що осонцене в наших сподіваннях. Без мрії, як співається, не можна жити...

А виявляється, що слово «мрія» виникло в пошевченківську добу. Його вигранив для української мови видатний письменник М. П. Старицький. Звичайно, так майстерно і так філігранно викувати слово можна тільки у злеті поетич­ного натхнення.

Чудове слово «мрія», витворене за всіма найвищими мірка­ми майстерності, влилося в океан української мови і стало в ньому необхідною і помітною золотою краплиною. Слово стало потрібним, украй необхідним. Бо ж без мрії не можна жити... (За І. Вихованцем).


Дата добавления: 2015-07-08; просмотров: 305 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Словосполученнями і вставленими компонентами | Оголошення | Правопис складних іменників | Розділові знаки при словах-реченнях | Договір | Правопис складних прикметників | Зв'язок числівників з іменниками | Запам'ятайте значення термінів | Розділові знаки у складносурядних реченнях | Розділові знаки у складнопідрядних реченнях |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Увага! Культура мовлення| Доручення

mybiblioteka.su - 2015-2018 год. (0.007 сек.)