Розділові знаки при словах-реченнях

Слова-речення, або нечленовані речення (стверджувальні слова так, ага, авжеж, еге, атож, добре, гаразд; запе­речне ні; питальні хіба, а що, невже та ін.), в усній мові виділяються паузами, а на письмі — комами, знаками оклику, питання або (в середині речення) тире і можуть виражати­ся частками, вигуками й модальними словами.

1. Якщо слова-речення вимовляються без підсилення та запитання, то після них ставиться крапка: Вона про мене забула? — Ні. (Л. Укр.); Він має право се сказати? — Так. (Л. Укр.).

Якщо слово-речення поширюється двоскладним або одно­складним реченням, яке уточнює чи поширює ствердження або заперечення, то воно відокремлюється комою: Ні, не прокинулася, спить, а Бог хоч бачить, та мовчить, гріхам великим потурає (Шевч.); Так, не про мене гра і карна­вал, і не мені шукати в серці броду! (Йов.).

2. Якщо стверджувальні та заперечні речення вимовля­ються з підсиленою інтонацією, після них ставиться знак оклику, а якщо з питальною — знак питання: Так! Я зухва­ла й рвійна, як ріка, що повінь їй — закон і суд єдиний (Йов.); А що? Попавсь? От тобі й на! (Гл.).

3. У середині речення слова-речення виділяються з обох боків комами або, якщо при них є знак оклику, тире: Твою не потолочу землю, ні, отче, — коротко відповів Воло­димир. — Але любові і поваги до тебе не матиму! (Мал.); Це скоро прилетить — ні! — шаблями поганих підріза­но йому крильця! (Мал.).

Частки, що стоять перед словами-реченнями, комами не відокремлюються: Ще ні. Одваги тут не досить (Л. Укр.); Ну ні! Хіба князь не знає? (Мал.).

Слова-речення слід відрізняти від однозвучних при­слівників, які є членами речення й тому від інших його членів розділовими знаками не відокремлюються. Пор.: Добре було чути вночі (Тесл.); Добре, буду з охотою вам допомагати (Тют.).

Вправа 157. Напишіть оголошення про роботу гуртка, який ви відвідуєте.

Вправа 158. Напишіть оголошення про новорічний вечір.

Вправа 159. Відредагуйте подане оголошення, додайте потрібні реквізити.

Оголошення

В актовому залі відбудеться тематичний вечір «...». У програмі вечора:

1. Урочиста частина.

2. Святковий концерт.

Вправа 160. Перепишіть, вставляючи пропущені сполучні голосні. Усно обґрунтуйте їх вибір.

Дев'яносторіччя, житт..пис, грошолюбство, тепл..воз, овоч..сховище, самовчитель, атом..хід, кров..обіг, леж..бок, сорок..пуд, хіміотерапія, яйц..провід, кост..прав, дв..владдя, вантаж..потік, бур..лом, бо..здатність, кон..в'язь, прац.. здатність, земл..трус, кра..знавство, свин..пас, житт.. здатність, різц..тримач, шерст..прядильня.

Вправа 161. Запишіть подані іменники разом або через дефіс. Поясніть їх правопис.

Лісо/смуга, гучно/мовець, дизель/електрохід, п'ятдесяти/ річчя, зірви/голова, генерал/майор, електро/двигун, місяце/хід, магазин/салон, льон/довгунець, контр/наступ, кіно/ репортаж, телефон/автомат, танц/майданчик, експерт/бух­галтер, блок/система, життє/радісність, секундо/мір, радіо/ комітет, зоре/носець, сто/річчя, авто/кран, вакуум/апарат, штабе/капітан, екс/міністр, міськ/рада, лісо/степ, тепло/ воз, ново/будова, стоп/кадр, шлако/блок, проф/спілка.

Вправа 162. Запишіть слова разом або через дефіс, поясніть їх правопис.

Пів/року, пів/Львова, пів/олівця, пів/місяця, пів/яблука, пів/Харкова, пів/Європи, пів/апельсина, пів/оберта, пів/Азії, пів/ящика, пів/життя, напів/провідник, пів/ аркуша, пів/сотні, пів/озера.

Вправа 163. Перепишіть, розкриваючи дужки. Де потрібно, постав­те дефіс.

1. Поет — не той, що без кінця Співа про руту(м'яту) Поет — що рухає серця На помсту і розплату (Піде.) 2. (Пів)Європи пройдено, скільки пережито (Піде). 3. По долині, по роздоллі, Із степу (перекоти)поле Рудим ягня­точком біжить (Шевч.). 4. Над дніпровськими кручами, звідки відкривається велична панорама безкрайніх просторів, гребля (електро)станції, будинки селища (гідро)будівників та енергетиків, линуть звідти пісні (З газ.). 5. Серпневих пожарів полум'яне вітрило (пів)неба зап'яло, (Пів)України вкрило (Мал.). 6. Пахне хлібом і землею Вогкий (вітер)сріблокрил (Рил.). 7. Гуркочуть там (електро)вози, Де (коно)гона свист затих (Сос). 8. Навесні й восени, під час масо­вих міграцій птахів, частина мешканців залишає стави й відлітає з (Асканії)Нової (3 газ.). 9. А вже на схилі (го­рицвіт, (сон)трава поросла (Горд.). 10. Сотні і тисячі об­лич солдатів зберегли для нас (фото)кореспонденти (3 газ.).

Вправа 164. Перепишіть речення, ставлячи пропущені розділові знаки. Поясніть їх.

1. Я не такий О ні В змаганні я свого права не зречусь або хоч помстою уп'юсь Ні ні! (Д.-Хм.). 2. Що ж хай надходить Мене навіть радує Душного літа кінець Про весни тільки нехай не нагадує Дощик дрібненький холодний вітрець! (Л. Укр.). 3. Так думав Тимко посмоктуючи самокрутку і пус­каючи мимо плечей густий димок Жить на світі також не солодко все на життя надієшся а недоля по серцю б'є (Тют). 4. Еге і до неба ближче стаєш почуття такі іноді та й не до­казала почервоніла кахикнула у хаті у неї саме сварка зчини­лася (Тесл.). 5. А так ми вільні Ми ну добре конокради Негра­мотні нехай розбещені напів. Зате нема у нас відступництва і зради. 6. А що і я спочину на хвилинку Сама собі запалю ялинку Ліхтарики нехай замерехтять Сніжиночки нехай собі летять (3 те. Л. Костенко). 7. Ні мій учителю і друже Про мене все це не байдуже Життя з його скаженим шалом З погонею за ідеалом 3 його стражданням і болінням І не вгамо­ваним сумлінням Життя се дві противні сили Що між собою в бій вступили (Вор). 8. Ні далі, далі від катів Тут страшно диха­ти і жити. Туди, туди де б я зумів Розбитим серцем відпочити. 9. Ні це не роки боротьби Змагання пориву горіння... Це роки людської ганьби Це роки людського падіння (3 те. О. Олеся).

Вправа 165. Перекладіть українською мовою.

1. Нет, позвольте мне не послушаться вашего совета: я целый месяц жил здесь только затем, чтобы дождаться случая видеть дело, — и вы хотите, чтобы я пропустил его. 2 «Да — сказал я, — мне кажется, что в каждой опасности єсть выбор, и выбор, сделанньїй под влиянием, например, чувства долга, єсть храбрость, а вьібор, сделанный под вли­янием низкого чувства, — трусость». 3. Нет, отчего же? Доне только показалось, что вы слишком откровенны, а есть вещи, которьіе мы все знаем, но которых никогда говорить не надо (Из произв. Л. Толстого). 4. Ну, что мы ему сделали? Чем виноваты мы, что только на палубе кусок хлеба можем свой заработать? 5. Нет, нет, я говорю серьезно, и вьі скоро это увидите. Как всякий художник, я честолюбив и желаю иметь последователей. 6. «Что же, — вполголоса договорил мужчина, — он попал на каторгу» (Из произв. А. Грина).

Вправа 166. Складіть речення з поданими словами. Запам'ятайте їх значення.

Реклама — афіша, повідомляти — сповіщати, наголоси­ти — підкреслити.

Довідка: реклама — це процес популяризації товарів, послуг, а також оголошення, плакати, використовувані як засіб привернення уваги глядачів; афіша — оформлене певним чином оголошення про концерт, виставу, лекцію; повідомляти — найчастіше використовуєть­ся у діловому мовленні (повідомляємо про зарахування); сповіща­ти — має дещо емоційне забарвлення (сповіщати про візит, про прибуття високопоставлених гостей), наголосити і підкресли­ти — дієслова рівноправні (доповідач наголосив, підкреслив). В усно­му мовленні, якщо треба зосередити увагу на чомусь конкретному, бажано вживати підкреслив.

Запитання для самоконтролю

1.Що таке оголошення?

2. На що обов'язково вказують в оголошенні?

3.Які бувають оголошення за формою?

4. Як оформляють оголошення?

5. Що таке повідомлення?

6. Які реквізити характерні для повідомлення?

7. Як утворюються складні іменники, що пишуться разом?

8. Як утворюються складні іменники, що пишуться через дефіс?

9. Чим виражаються слова-речення (нечленовані речення)? 10. Які розділові знаки ставляться при словах-реченнях?

Дата добавления: 2015-07-08