Обставинами

Відокремлені обставини можуть бути виражені одинич­ними дієприслівниками, дієприслівниковими зворотами, а також іменниками з прийменниками. Вони бувають поши­реними й непоширеними.

1. Обставини, виражені дієприслівниковими зворотами та дієприслівниками.

Комами відокремлюються:

а) обставини, виражені дієприслівниковими зворотами, незалежно від їх місця в реченні: Жовте листя, тремтя­чи і коливаючись у повітрі, тихо раз по раз сідало на землю, вкриваючи її пишним золотим накриттям (Грін.); Заплющивши очі, він піддався сумові, що коли­сав душу (Підм.).

Примітки:

1. Два чи більше дієприслівникових звороти, з'єдна­них між собою інтонацією або повторюваними сполучниками, на письмі один від одного відділяються комою: Хустину кинувши на плечі, Надівши плаття весняне, Берізка вибігла надвечір І жде чи вітру, чи мене (Буд.); Він несподівано з'являвся в степу на шляху, чи вийшовши з-за могили, чи випроставшися з яру, високий, кре­мезний... (Підм.).

2. Якщо дієприслівникові звороти з'єднані між собою неповторю­ваними єднальними чи розділовими сполучниками, то кома між ними не ставиться: Він устав разом із сонцем, довго кашляв, сидячи в солом'яній постелі і туго обіпнувшись рябою плащ-палаткою (Тют.).

3. Якщо дієприслівниковий зворот стоїть після сполучника, то він відокремлюється комою: Він наближався й, кинувши гострий по­гляд з-під навислих рудих брів, підносив над землею кийок... (Шідм.);

б) обставини, виражені одиничними дієприслівниками: Що­хвилі творим ми нове, Йдучи, співаючи і мислячи (Бич).

Примітка. Якщо одиничний дієприслівник означає спосіб дії, своїм значенням близький до прислівника і стоїть після дієслова-при-^сУДка, то він не відокремлюється: Людина! Це ж яке слово! Його треба завжди говорити стоячи і кашкета скидати (Зар.).

Не відокремлюються:

а) обставини, виражені дієприслівниковими зворотами фразеологічного типу: Працювати не покладаючи ру_к. Сидіти склавши руки; Бігти не чуючи ніг; Говорити не переводячи духу;

б) обставини, виражені дієприслівниковими зворотами, на початку яких стоїть підсилювальна частка і(й): Можна переказати зміст статті і не перечитуючи її вдруге;

в) дієприслівникові звороти, за змістом тісно пов'язані з дієсловом-присудком: Вона читала лежачи на піску;

г) дієприслівникові звороти, однорідні з іншими невід-окремленими членами речення: Оксана стояла непоруш­но й не зводячи з Андрія очей;

д) дієприслівникові звороти, утворені дієприслівником і сполучним словом який, у складі підрядного речення: Це книга, прочитавши яку одержиш насолоду.

II. Відокремлені обставини, виражені сполученням імен­ників з прийменниками.

1. Завжди відокремлюються обставини допусту, виражені іменником з прийменником незважаючи на: Незважаючи на ранню пору, то в одному кінці, то в іншому зривала­ся пісня (Гонч.).

2. Обставини, виражені іменниками з прийменниками у зв'язку з, залежно від, на відміну від, завдяки, внаслідок, з причин, за браком, згідно з, за згодою, відповідно до, на випадок, можуть відокремлюватися і не відокремлюва­тися. Відокремлення залежить від того, наскільки зворот поширений, близький за змістом до основної частини ре­чення, від його стилістичної функції, а також наміру авто­ра: Усі мовні органи, залежно від їх участі у процесі мовлення, поділяються на активні й пасивні; Залежно від положення язика голосні характеризуються за місцем артикуляції й ступенем підняття язика (3 підр.); Всупереч зовнішній легковажності, Люба напрочуд чесно уміла зберігати таємниці (Гонч.); Всупереч тим віщуванням проходили грози (Рил.).

Дата добавления: 2015-07-08