Громада, її завдання. Перехід „Громади на періодичне видання. Відгуки та їх наслідки

Рівночасно стараниям М. Драгоманова, при безпосередній підтримці київської та одеської громад, приступлено в Женеві до видання збірника п. н. „Громада", що поставила своїм завданням: 1,... „описувати життя українських людей в Росії и Австро-Угорщині, теперішнє і минувше, а найбільше життя чорноробів, селян – в яких уся сила України"..., 2,... „передавати українським громадамиздобутки всесвітньої науки и праці громадської", і 3,... „списувати подібне українському життю, життя найближчих до українців сусідів найподібніших їм долею"...

Вийшло п'ять книжек цього збірника. Опубліковано було в них низку програмових, публіцистичних та інформативних праць. В першу чергу з них звертає увагу „Передне слово до „Громади". Дає воно критичний огляд становища українського народу та засади його визвольних змагань. 3 інших праць: М. Драгоманова „Україна і центри", „Шевченко, українофіли и соціялізм" та „Народні школи в Україні", його ж низка інформаційно-публіцистичних статтей, що визначаються гострою критикою умов, в яких перебував укра-їнський народ. Тут же праці Хв. Вовка, В. Навроцького та інших.

По четвертій книжці стае „Громада" періодичним виданням (двомісячником) за редакцією М. Драгоманова, М. Павлика та С. Подолінського. Головним ініціятором переходу „Громади" на періодичне видання був С. Подолінський. Син поміщика на Чернігівщині, був він учнем українського економіста М. Зібера. Опинив-шись за кордоном, став він близько до М. Драгоманова і „Громади". Бере на себе фінансування і перевід збірника на періодичне видання. Таким чином на початку 1881 р. появилося перше число „Громади", вже як журналу з програмою, підписаною М. Драгомановим, М. Павликом і С. Подолінським. Обіймала вона справи політичні, господарські та освітні. В справах політичних ставилося змагання за самостійність для вільної спілки на всіх українських землях; в господарських зверталася увага на розвиток кооперації; в освіті – позитивна наука в питаниях природничих і господарських.

Розвинутися цьому журналу не пощастило. Появилося тільки два числа. 3 опублікованих тут праць звертає на себе увагу М. Драгоманова п. з. „Мужицькі бунти и письменні бунтарі". Принесла вона чимало гострої критики російських революціонерів за їх централізм і соціялістичне неуцтво, що викликало вибух гніву з боку їх представників.

Та не лише серед російських революційних кіл викликала „Громада" гнів. Солідаризувалися з ними і найреакційніші російські кола на чолі з „Киевлянином" і його патроном Київським ген.-губернатором Чертковим.

Завзяту боротьбу почато було „Киевлянином" з кінцем 1880 р. 3 переходом на періодичне видання – виступи „Киевлянина" скеровано також персонально і проти С. Подолінського. На його сто-рінках почали з'являтися відверті заклики до батьків Подолінського.

Акція мала успіх для „Киевлянина" и інших. С. Подолінський опинився в тяжкому матеріяльному становищі, а разом із тим від-билося це і на його моральному стані. Відбилося це і на його здо-ров'ї, що привело до передчасної смерти.

„Громада", як журнал, перестала виходити. Було після того ще видано одну (п'яту) книжку збірника, на якій видання було припинено остаточно...

Українське ширше суспільство не підтримало цього видання. Засади, які висунула „Громада", не зустріли відгуку, бо ґрунтувалося на соціялістичних ідеях национального визволення, що характери-зувалися такими рисами, як: нерозривність національного і соці-яльного моментів, розуміння українства як національно-політичного руху в противагу виключному, стислому культурництву, радикалізм національної політики і врешті практичне всеукраїнство чи соборність, оперте не на словах, гаслах чи побажнаннях, а на ділі.

Дата добавления: 2015-07-08