Відновлення радикальної преси. „Народ офіційний орган радикалів. Програма. Співробітники. Передплата. Відгуки.

Смерть Драгоманова. Припинення,, Народу". Часопис „Хлібороб"

Разом із цим протестом висловлено думку про необхідність власної нової газети. В скорому часі такою газетою став двотиж невик „Народ". По створенню Української Радикально!' Партії (УРП) став він офіційним органом партії.

Перше число цього часопису появилося 1-го січня 1890 р. У вступній статті редакція, що була в руках Ів. Франка та М. Павлика (напочатку, як видавця), зазначила, що „за підвалини всяких захо-дів... маємо того, хто нас усіх своею кервавицею згадував – народ, простих робітних людей".

Зміст „Народу" складався з таких відділів: 1) справи суспільно-економічні, 2) селянсько-робітниче життя в Европі, 3) соціялістичний рух, 4) просвітянський рух, 5) життя на східньоукраїнських землях та українське життя за океаном.

З'явилося на його сторінках чимало цінних праць і статтей луб-ліцистичного характеру. Опубліковано тут М. Драгоманова: „Австро-руські спомини", як також його:,,Листи на Наддніпрянську Украшу", „Чумацькі думки про українську справу" та інші. Звертає на себе увагу праця В. Охримовича про Карпатську Украшу (,,Угорська Русь"). Тут же огляди соціялістичного і робітницького руху Ганкевича, праця I. Франка про Я. Коляра, праці молодого тоді радикала О. Колесси (пізніш університетського професора і ректора Українського Університету за кордоном), К. Студинського, низка публіцистичних статтей М. Павлика, Спомини Повестюка з часів арешту його в Росії, „Волинські образки" Л. Українки та низка дописів свівробітників селян.

Відгукуючись на кожний прояв національно-політичного життя, особливо гостре опозіційне становище зайняв „Народ" до т. зв. „Нової ери".

Думки і слово „Народу" знаходили гучний відгук в народніх масах, але разом з тим викликали проти нього виступи з боку народовців. Поруч з ними виступило проти „Народу" і вище духовенство, забороняючи ширення його з огляду на „шкідливий" зміст. Подібне виявилося на східньоукраїнських землях та в українській колонії в Петербурзі. Активно вороже становище зайняли москвофіли в Галичині і за океаном.

Але проти ворожого фронту витворився і фронт прихильників, які вважали, що такого часопису „Русинам давно було треба". Прихильно відгукнулася на вихід „Народу" Чернівецька „Буковина". Із східньоукраїнських земель чується кваліфікація його, як „газети едино розумної в Червоній Русі" (П. Куліш), а певні кола поспіша-ють звідти через М. Ковалевського з матеріяльною допомогою.

Симпатії „Народ" здобув, головним чином, завдяки ясно постав-леній меті та неважному становищу щодо національних інтересів народу.

У першому році мав „Народ" 251 передплатників, а це було, як каже I. Франко, „на таку єретицьку газету аж надто багато". Крім передплати розходився „Народ" ще и в дрібному продаж! і то в поважній кількості, напримір, на березень першого року такий продаж дійшов до 200 примірників.

Цікаво, як розподілялася передплата. 3 251 передплати припадало:

на західньоукраїнські землі……….197

на східньоукраїнські землі…………22

позаокеаном…………………………16

що було рекордовою кількістю в порівнянні з передплатою інших часописів. Врешті в кількості 15 примірників пробивався „Народ" до своїх земляків і прихильників поза українські землі в Росії, ба, навіть на заслання (якутська область). Коли взяти на увагу, що українські землі під Росією и до Росії „Народ" ішов нелегально, стае зрозумілим його популярність, що при нормальних умовах могла б дати далеко більшу кількість передплатників.

Проіснував „Народ" до 1895 р. Дня 15.4.1895 р. вийшло число 12 в жалобі і з повідомленням про смерть М. Драгоманова. Три місяці по тім всі свої числа присвятив він пам'яті покійного, закінчуючи його праці, публікуючи незакінчені, друкуючи вислови жалю і співчуття, що зі всіх кінців надходили до редакції, як відгук на невіджалувану втрату. А на третій місяць ч. 17 принесло таку звістку від редактора М. Павлика:

„Через смерть небіжчика М. П. Драгоманова, головної підпори моєї і „Народа", а також через мою недугу – я отсе мушу перестати видавати „Народ".

Тут же він дав оцінку значения „Народу", вказавши, що при всіх своїх хибах він все ж не промине в житті українського сус-пільства безслідно. Не помилився. Дав він взірець доброго часопису, доступного для широких має і цікавого для інтеліґенції: Кладучи основи національного і соціяльного визвольного світогляду, вказував він той реальний напрям українського масового руху, на службу якому одночасно з ним стали такі часописи, як популярний „Хлібороб", що виходив в 1891-1893 рр. в Коломиї у ведению д-ра С. Даниловича – М. Павлика і за редакцією I. Франка та I. Гераси­мовича, і двомісячний журнал „Життє і слово", що виходив у Львові за редакцією I. Франка.

Дата добавления: 2015-07-08