Читайте также: |
|
Щойно в середині 1888 р. появляється у Львові перше число органу університетської молоді радикального напрямку п. н.,,Товариш" – письмо літературно-наукове, за фактичною редакцією І. Франка і з підписом відповідального редактора Ст. Козловського. Виходити мав двічі на місяць. Перше число, як оказове, появилося 10-го липня розміром 20x13,5 в 116 сторінок. В статті від редакції в першому числі подано основні напрямні, якими мав іти часопис. Зводилися вони до твердження, що – „стоячи на щиро-національному ґрунті,... як писала редакція -- не сходячи ані на хвилю з Грунту народного русько-українського, ми бажаємо по змозі прикладати до пізнання того ґрунту сучасні европейські методи наукові і літературні, а заразом прояснювати дальшу нашу роботу показом на ті дороги, якими йде тепер наука і література в других, освіченніших краях Европи"...
Зміст цього числа склався як з творів красного письменства, так публіцистичних і наукових статтей. Щодо перших, то передусім треба згадати „Домашній промисл" I. Франка. Далі – поезії Гетьманця: „3 України", що малюють українську біду, та Ол. Маковея – „На самоті", переклад Мирона (I. Франка): Із епіграм К. Гавличка-Боровського та інших. Тут же дві статті М. Драгоманова. Одна з них – критична п. н. „Науковий метод в етнографії", присвячена „Етнографії Слов'янщини", написаної О. Стодольським (О. Кониським) (Л. 1887). Стаття відзначується цікавою, гострою критикою способу визначування різниці поміж українцями та рускими, якого вжив О. Стодольський. Друга, не менш цікава і не менш гостра, п. н. „Сміх і горе" вказує на хиби історичного і гео-графічного характеру, якого допускається українська преса.
Безпощадною критикою тогочасної публіцистики визначається стаття I. Франка п. н. „Наша публіка".
3 інших треба згадати М. Павлика, який дав цінну своі'ми даними розвідку: „Русини в Америці", Н. Кобринську, В. Будзиновського, який виступив тут з обговоренням робітничої справи.
Врешті вісті, матеріяли, серед яких: Листок Т. Шевченка до О. Герцена, лист В. Федьковича до Д. Танячкевича та інші.
Першим відгуком на вихід „Товариша" була більша стаття О. Борковського, що появилася в кількох числах,,3орі". Подавши програму, автор зазначував тут, що „потреба таких видавництв по правді давно давалася чути, о тім нема що и казати... Тим більше – казав він далі – радіти треба, що найшлись раз люде, що почули вже в собі силу, потрібну до так важного і від давна по-трібного діла, і то, щоб говорити о „Товаришу", навіть між моло-діжею. Правда, що в 1-му числі „Товарища" бачимо тих молодих сил зовсім небагато, але надіятися треба, що дальше виявиться їх більше. А все ж і те буде великою заслугою, коли зуміють для своєї прехорошої програми винайти хоч би і старших людей.
Не хочу молодому видавництву вказувати, що в дечім може зарожево дивиться поперед себе, а зичу йому щиро якнайкращої долі на розпочатій дорозі".
Реферуючи далі зміст часопису, підкреслював особливо опові-дання I. Франка, статтю М. Павлика та статті М. Драгоманова. Вказавши на цікавий зміст і гостроту останніх, звернув увагу редакції на те, що заголовок однієї з них („Научний метод в етнографії") значно більше обіцює, ніждає. I закінчував:...„рад би я на закінчення додати видавництву охоти до дальших трудів з тою увагою, щоби, не відступаючи від своєї хорошої програми, користало більше з праці молодіжі".
Діставши „Товариша", Драгоманов дав йому таку оцінку: „Вернувшись кілька днів тому до Женеви, застав „Товариша". Усе ле-геньке и поверховненьке, але свіженьке и зачіпливе, так що мусить розворушити трохи Вашу публіку"...
Обіцяє незабаром надіслати свої праці і м. і. першу частину „Австро-руських споминів" та запитує про вихід другого числа.
За короткий час знову запитує: „Коли Ви почнете печатити ч. 2 „Товарища"? і повідомляє, що першу частину споминів уже надіслав.
А тим часом з „Товарищем" вже було зле. Спочатку провід доручено I. Франкові і Павликові. По виході першого числа Франко почав підготовлювати матеріял до другого числа. Сюди між іншим мала ввійти стаття Коцолевського „Про партійні відносини між русинами", Франка про село Добрівляни. Також сподівався дістати кореспонденцію про німецькі колонії на українських землях.
Так було на початку вересня. А в жовтні зайшли зміни. Серед молоді під проводом В. Будзиновського виявилося назадоволення часописом. Хиби, на думку опозиції, були в тому, що він майже не мав праць „молодших", та що „часопис був занаціоналістичний, реакційний", що дещо в ньому було „не на місці" і т. д. До всього того, на її думку, часопис мусів би бути менше практичний р.-український, а більш теоретичний, науковий, европейський. В на-слідок всього цього редакцію було від Франка відібрано. Перейшла вона до рук т. зв. „радків", як назвав молодих політиків М. Драго-манів по імені малої доньки Радки. Це спричинилося до того, що „Товариш" завмер і зійшов зі сцени суспільного життя.
Дата добавления: 2015-07-08; просмотров: 198 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Світ". Його характер, співробітники і зміст. Упадок і його причини. Нові спроби | | | Відновлення радикальної преси. „Народ" офіційний орган радикалів. Програма. Співробітники. Передплата. Відгуки. |